Справа № 591/5931/25
Провадження № 1-кп/591/194/25
23 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , у якому судом до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 27.09.2025 року включно.
В судовому засіданні 23.09.2025 прокурор подала клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , яке мотивовувала тим, що судовий розгляд ще не завершився, а ризики того, що обвинувачений, знаходячись на волі, зможе вдатись до переховування від суду, на даний час існують та не зменшились.
Захисник просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту з огляду на стан здоров'я її клієнта, наявність постійного місця проживання та зменшення ризиків, а також - обґрунтування наявного одного ризику лише тяжкістю покарання.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до такого висновку.
Підставами для продовження строку тримання під вартою є те, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не завершено судовий розгляд та заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики (зазначені у ст.177 КПК України) не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
В даному випадку при обрані ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою судом було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
На даний час, не всі свідки допитані, тому не можна стверджувати про зникнення ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, суд вважає, що з огляду на обвинувачення, що пред'явлено ОСОБА_5 , а саме те, що йому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, в сукупності з іншими обставинами, про які йдеться у пред'явленому обвинуваченні, може свідчити про існування мотивів та підстав для переховування від суду.
І за таких обставин, на переконання суду, саме запобіжним заходом у виді тримання під вартою забезпечується належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 .
Що стосується заперечень захисту стосовно того, що прокурор обґрунтовує наявність таких ризиків лише тяжкістю покарання, то суд вважає, що така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий ризик був встановлений.
При цьому, відомостей про те, що ОСОБА_5 через стан здоров'я не може утримуватись в СІЗО, суду не надано, і сама по собі повідомлена стороною захисту інформація щодо стану здоров'я не спростовує існування та не зменшує ризиків.
За таких обставин, суд вважає, що для запобігання вказаним ризикам ОСОБА_5 потрібно продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.11.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала оскаржується протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1