Справа № 485/1391/25
Провадження № 2/485/614/25
23 вересня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У липні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Трофименка А.О. звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 16 червня 1996 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню дитину. Подружнє життя не склалося, оскільки між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, стосунки зіпсувались. Спільного господарства не ведуть, проживають окремо, шлюбні відносини припинили у вересні 2018 року. Вважає, що збереження сім'ї неможливе та суперечить інтересам подружжя, а тому просить суд шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про слухання справи у його відсутність та у відсутність позивача, не заперечують проти заочного розгляду справи /вх.№7862/25 вх.від 23.09.2025 р./.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі "Судова влада України", про причини неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов не надав /а.с.18, 24/.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважав за можливе здійснити заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
16 червня 1995 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб (актовий запис №257); копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 23 травня 1996 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 " /а.с.7/.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записами даних про батьків у копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданому 02 жовтня 2018 року за актовим записом №2, місце державної реєстрації: Новотимофіївська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області /а.с.11-14/.
Позивач стверджує, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки припинили у вересні 2018 року, дитина проживає разом нею.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси позивача, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України позивачка має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16 червня 1995 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, актовий запис №257 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 к).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 23.09.2025.