Справа № 478/1068/25 Провадження № 3/478/325/2025
22 вересня 2025 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю: секретаря судових засідань Луговської А.І., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,
Громадянин ОСОБА_1 , 01 вересня 2025 року об 11 год 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме, умисно висловлював образи в сторону своєї дружини (співмешканки) громадянки ОСОБА_2 .
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», рішення від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» («Ponomaryov» v. Ukraine), заява № 3236/03, § 41 та інші).
З урахуванням вимог ст. 268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2 КУпАП, не є обов'язковою, вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводиться такими доказами по справі:
- рапортом поліцейського від 02.09.2025 року про те, що надійшло повідомлення 01.09.2025 року о 11 год 04 хв зі служби «102», що за адресою: АДРЕСА_1 чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчиняє психологічне насильство відносно заявниці - ОСОБА_2 ;
- заявою ОСОБА_2 від 01.09.2025 року до органу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який вчинив домашнє насильство психологічного характеру;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 01.09.2025 року, серії ВАД № 608299, згідно якого, ОСОБА_1 , 01 вересня 2025 року об 11 год 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме, умисно висловлював образи в сторону своєї дружини (співмешканки) громадянки ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.09.2025 року, який визнав обставини, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що: 01.09.2025 року він висловлював образу в сторону своєї дружини ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 01.09.2025 року, якими остання пояснює, що її чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ображав її нецензурною лайкою;
- складеною відносно ОСОБА_1 формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.09.2025 року, за якою встановлено високий рівень небезпеки ОСОБА_1 ;
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника - ОСОБА_1 , серії АА № 609975, за яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 3 доби з 01.09.2025 року до 03.09.2025 року.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП про вчинення ним домашнього насильства.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
З урахуванням обставин справи, особи порушника, який за формою оцінки хоча й має високий рівень небезпеки проте вчинив домашнє насильство психологічного характеру вперше, то суддею не убачаються підстави для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення суддею не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшує або обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах установлених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст. 23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.23, 33, 34, 40-1, ч.1 ст.173-2, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя