Справа № 473/3893/25
іменем України
"23" вересня 2025 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Миронової О.В., за участю секретаря судових засідань Гордієнко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід ІІ групи, який є фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізації осіб, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
- за ст.173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №723425 від 24.07.2025, 24.07.2025 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у лікаря-психіатра ОСОБА_2 в КП «КНП ВБЛ» ВМР на прийомі в кабінеті, з образами чіплявся до лікаря з вимогами прискорити свою роботу, чим порушив громадській порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що він прийшов на прийом для лікаря-психіатра разом із дружиною через важке психологічне напруження, що сталося в зв'язку з трагічною загибеллю онучки. Чекали біля кабінету лікаря біля трьох годин і його обурило, що лікар дуже довго приймає пацієнтів, він висловлював своє невдоволенню, але лікаря не ображав, нецензурну лайку не вживав.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 24.07.2025 року, що вона працює лікарем-психіатром. Під час прийому, ОСОБА_1 її принижував, ображав, а саме казав, що вона не так працює та є некомпетентним лікарем. ОСОБА_2 викликала керівництво лікарні, щоб вирішити конфліктну ситуацію, але і в присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 продовжив ображати ОСОБА_2 , смикав різко двері, кричав на неї, на зауваження не реагував. Від тих образ в неї виник гіпертонічний криз.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 24.07.2025 року він є заступником головного лікаря. В той день йому зателефонувала лікар-психіатр ОСОБА_2 та повідомила, що трапився інцидент у черзі до психіатра. ОСОБА_3 підійшов і почув, що ОСОБА_1 на підвищених тонах обурювався, що його не приймають без черги. На прийомі у ОСОБА_2 були люди і вона надавала їм інформацію. ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_1 , що якщо є зауваження то він може написати йому заяву. ОСОБА_1 не висловлювався нецензурною лайкою та образи ні в чий бік не висловлював.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що її викликав ОСОБА_3 . Коли вона прийшла у ОСОБА_2 був стрес, гіпертонічний криз. Почалася емоціональна розмова і ОСОБА_2 втратила свідомість. В присутності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 не ображав ОСОБА_2 . Він говорив на підвищених тонах. Як зрозуміла ОСОБА_4 , конфлікт виник через те , що ОСОБА_1 вважав, що йому не так надали допомогу як потрібно.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є старшою медичною сестрою консультативного відділення Вознесенської лікарні. В той день їй зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що біля кабінету лікаря-психіатра скандал. Вона та ОСОБА_3 підійшли до кабінету лікаря-психіатра. В коридорі біля кабінету сидів ОСОБА_1 і обурювався, тому що була дуже велика черга і на його думку лікар-психіатр дуже довго приймала кожного пацієнта. В цей час вийшла ОСОБА_2 і повідомила, що прийом пацієнта їде довго тому, що повільно працює система куди необхідно вносити медичну документацію. Після чого ОСОБА_5 повернулася до свого кабінету.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, суду, що він є працівником поліції і приїжджав на виклик до Вознесенської лікарні. Хоче зазначити, що коли вони приїхали то він побачив в коридорі ОСОБА_1 та його дружину. ОСОБА_1 казав ОСОБА_6 , що лікар-психіатр ОСОБА_2 не компетентна в своїй діяльності, бо дуже довго проводить прийом. В кабінеті лікаря-психіатра були присутні потерпіла, ОСОБА_3 та старша медична сестра. ОСОБА_2 стало погано і прийом до лікаря-психіатра був припинений.
Заслухавши пояснення правопорушниці, потерпілої, свідка та дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, у відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №723425 від 24.07.2025, 24.07.2025 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи у лікаря-психіатра ОСОБА_2 в КП «КНП ВБЛ» ВМР на прийомі в кабінеті, з образами чіплявся до лікаря з вимогами прискорити свою роботу, чим порушив громадській порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані ст. 173 КУпАП.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи містять: письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.07.2024 року, протокол про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 24.07.2025 року.
Але згідно пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідків, допитаних в судовому засіданні, ОСОБА_1 нецензурно не лаявся, образливо не чіплявся до ОСОБА_2 та не скоював інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, і подальші дії ОСОБА_1 були без мотивів явної неповаги до суспільства.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що в діях ОСОБА_1 , в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, що і відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень. При цьому, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст. 173 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а винність останнього у його вчиненні не знайшла свого підтвердження вказаними доказами у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення
На підставі викладеного, суд вважає необхідним провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити через відсутність у її діях складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя