Справа № 472/612/25
Провадження №2/472/419/25
23 вересня 2025 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Маслюк А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
26 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що вона позивач ОСОБА_1 в квітні 1994 р. домовилася з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 10.05.1978 р., та Повідомленням КП «Миколаївське МБТІ» № 2-186 від 04.05.2025 р., про укладення договору купівлі-продажу, яка написала їй Розписку про отримання коштів, передала всі документи на будинок та ключі від будинку, і пообіцяла пізніше виготовити всі необхідні правовстановлюючі документи та нотаріально посвідчити вказаний договір.
Після передання позивачем коштів власниці будинку - ОСОБА_4 , остання одразу знялася з реєстрації, а позивач з 06.09.1994 р. і по теперішній час зареєстрована і проживає у вказаному житловому будинку за вказаною адресою.
У подальшому, ОСОБА_4 здійснила деякі дії щодо виготовлення необхідних документів: виготовила Технічний паспорт від 15.02.1995 р. та Довідку-характеристику № 43 від 21.05.1995 р. для надання до нотаріальної контори з метою відчуження вказаного житлового будинку, але не закінчивши збір необхідних документів, терміново виїхали до своєї доньки в рф і до с. Токарівка не повернулася (зв'язок з того часу з нею припинився, місце її перебування з того часу позивачу невідомо, також невідомо чи жива вона на даний час).
З того часу - з 06.09.1994 р., позивач зареєстрована і постійно проживає у вказаному житловому будинку, користується ним, сплачуючи комунальні платежі та утримує його в належному стані (виконувалися неодноразово ремонтно-будівельні роботи).
Оскільки місце знаходження ОСОБА_5 невідоме, також не відомо чи жива вона чи ні, позивач втратила з поважних причин можливість нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу житлового будинку. Тому вона звернулась з вказаним позовом до суду, просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, будівель та споруд, визначених в технічному паспорті, а саме: літ. «А-1» - житловий будинок, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - вбиральня, І - замощення, ІІ - відмостка, № 10 - огорожа, № 11 - хвіртка, № 12 - каналізаційний колодязь, № 13 - огорожа, № 14 - водопровідна колонка, № 15 - огорожа, № 2 - басейн, № 3 - криниця, № 6 - ворота, № 7 - хвіртка, № 8 - огорожа, № 9 - огорожа.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
19 серпня 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що в 2004 році вона домовилася з ОСОБА_3 власницею житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 про укладення договору купівлі - продажу. ОСОБА_3 написала їй розписку про отримання коштів, та передала ключі від будинку, та пообіцяла пізніше виготовити правовстановлюючі документи на житловий будинок. Але ОСОБА_3 виїхала до своєї доньки в РФ та документи на будинок їй не передала. Вона проживає в будинку 31 рік, вчасно сплачує всі комунальні послуги, провидить ремонтні роботи в будинку, тому просить суд позов задовольнити та визнати за нею право власності за набувальною давністю.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився. Але до суду від начальника відділу з юридичних питань та взаємодії з правоохоронними органами Веселинівського селищної ради Андрія Стаднічук надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника та визнання позовних вимог.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 придбала житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 в 1994 році та з того часу там проживає по теперішній час.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснила, що вона знає, що в 1994 році ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та по теперішній час там проживає. ОСОБА_3 виїхала до Росії.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що його мама ОСОБА_1 придбала в 1994 році житловий будинок у ОСОБА_3 , розташований в АДРЕСА_1 та до цього часу там проживає. Він там виріс, ходив до школи.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з 06.09.1994 року в будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 52-05-2025 від 12.05.2025 року виданої старостою Токарівського старостинського округу Малюкіною О. (а.с. 11).
Згідно з Витягом з Реєстру територіальної громади Веселинівської селищної ради № 2025/006122361 від 12.05.2025 року, наданого ОДВ Веселинівської селищної ради ОСОБА_9 , місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 06.09.1994 року по теперішній час.
Згідно довідки, виданої старостою Токарівського старостинського округу Малюкіною О. вих. №44211-01-05-2025 від 01.05.2025 р. громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована по АДРЕСА_1 з 25.12.1978 року по 14.04.1994 року (а.с.12).
Також з Будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , вбачається, членами домогосподарства були ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації 14.04.1994 року; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 06.09.1994 року зареєстрована за даною адресою; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24.05.2008 року зареєстрований за даною адресою, та 01.08.2016 року поновлено запис (а.с.13-14).
Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10 травня 1978 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Кудрявцівської сільської ради народних депутатів № 26 від 19.04.1977 року (а.с. 15).
Відповідно до довідки, виданої начальником Веселинівської філії Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 2-186 від 04.05.2025 року, на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником станом на 28.12.2012 року є ОСОБА_3 - 1/1 на праві особистої власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на житловий будинок від 10.05.1978 р., виданий Кудрявцівською селищною радою народних депутатів, зареєстровано Веселинівським БТІ від 17.05.1978 р. номер запису 592 (а.с.16).
З дослідженої копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 встановлено, що 15.02.1995 року був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок власником якого є ОСОБА_3 (а.с. 17-19) .
З довідки - характеристики вих. №43 від 21.05.1995 року, виданої ОСОБА_3 , вбачається, шо житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під № 241 (а.с.20).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81713953 від 01.07.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
З дослідженої копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 261 встановлено, що 04 травня 2025 року був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок замовником якого є ОСОБА_1 (а.с.21-23)
Начальником відділу Веселинівський ЦОС Коваль А. видано довідку від 16-08/17/16-14/25 від 22.04.2025 гр. ОСОБА_1 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особистий рахунок № НОМЕР_3 , який зареєстрований на ОСОБА_1 , станом на 22.04.2025 по рахунку заборгованість за споживчу електроенергію відсутня (а.с.24).
З довідки про забезпечення громадян житловою площею та комунальними послугами вбачається, що на ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок на воду № НОМЕР_4 , договір від 01.01.2018 р.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
За набувальною давністю право власності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 9 січня 2004 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 9 січня 2004 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)
Враховуючи те, що позивач вже понад 20 років відкрито добросовісно та безперервно володіє житловим будинком АДРЕСА_1 , суд вважає, що за нею має бути визнано право власності на житловий будинок за набувальною давністю.
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, будівель та споруд, визначених в технічному паспорті, а саме: літ. «А-1» - житловий будинок, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - вбиральня, І - замощення, ІІ - відмостка, № 10 - огорожа, № 11 - хвіртка, № 12 - каналізаційний колодязь, № 13 - огорожа, № 14 - водопровідна колонка, № 15 - огорожа, № 2 - басейн, № 3 - криниця, № 6 - ворота, № 7 - хвіртка, № 8 - огорожа, № 9 - огорожа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2025 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області: А.О. Тустановський