Справа № 505/4524/24
Провадження № 2-а/505/74/2025
23 вересня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суду Одеської області в складі:
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 14682 від 16.08.2024 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
1. Стислий виклад позицій учасників справи
Позиція позивача
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що дізнався про існування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14682 від 16.08.2024 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП лише 01.12.2024 року, після блокування свого карткового рахунку.
Посилається на те, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 без складання протоколу та належного повідомлення про час і місце розгляду, що, на його думку, є істотними процесуальними порушеннями.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що постанова є незаконною, оскільки відповідач мав можливість отримати його персональні дані з державних реєстрів, що прямо передбачено приміткою до ст. 210 КУпАП. Також зазначає, що уточнення «інших персональних даних», які не визначені законом, суперечать ст. 19 Конституції України. З огляду на відсутність належних доказів та порушення його прав.
Позивач просить суд скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позиція відповідача
Представником ІНФОРМАЦІЯ_3 в Одеській області надано відзив, відповідно до якого не визнає позовні вимоги.
Зазначає, що вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови №14682 від 16.08.2024 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не ґрунтуються на вимогах законодавства.
На переконання відповідача, обов'язок уточнити персональні та облікові дані протягом 60 днів після набрання чинності Законом №3633-ІХ від 11.04.2024 покладався саме на військовозобов'язаного, проте позивач цього не зробив жодним із передбачених законом способів (через ЦНАП, електронний кабінет чи особисто у ТЦК та СП). Вказує, що положення ст. 210 КУпАП, на яке посилається позивач, як на одну з підстав для задоволення своїх вимог, не звільняє від обов'язку позивача поновити свої персональні та облікові дані, зважаючи на те, що відповідні реєстри не містять повних даних, зокрема про фактичне місце проживання, телефон чи електронну пошту.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 власноруч підтвердив, що з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але через чергу не оновив дані. Зазначає, що у протоколі відповідач засвідчив підписом факт роз'яснення прав і повідомлення про час та місце розгляду справи, проте на розгляд не з'явився. Відтак, доводи про процедурні порушення відповідач вважає безпідставними. Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 просить суд відмовити у задоволенні позову та долучити до справи копії постанови, протоколу та матеріалів з АІКС «Оберіг».
2. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу було розподілено, відповідно до вимог ст. 18, 31 КАС України, судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинському А.О.
Ухвалою суду від 17.12.2024, справа № 505/4524/24, провадження № 2-аз/505/2/2024, задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 16682 від 16.08.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення до набрання судовим рішенням законної сили по адміністративній справі № 509/4524/24, провадження № 2-а/505/93/2024.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України, відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача копію оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Представником відповідача 09.01.2025 надано відзив на позов, надіслано до суду витребувані докази у справі.
У судове засідання 23.12.2025 з'явився представник позивача, судом задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з причини ненадання відповідачем витребуваних матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
22.01.2005 позивачем до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи.
06.05.2025 позивачем ОСОБА_1 надано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю надання додаткових доказів у справі.
Представник відповідача Зінюк О.О., будучи адвокатом, який відповідно до ст. 18 КАС України, зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, належним чином повідомлений про дату, час та місце, у судове засідання 23.09.2025 не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Позивач, належним чином повідомлений про дату час та місце, відповідно до ст. 126 КАС України, шляхом надіслання повістки-повідомлення поштовим відправленням АТ «Укрпошта» № 0610269029393, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
На підставі ч. 4. ст. 229 КАС України, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інші заяви, клопотання учасниками справи не заявлялись.
Інші процесуальні дії у справі (зупинення і поновлення провадження тощо) не вчинялись.
3. Позиції сторін у судовому засіданні
У судове засідання представники сторін не з'явились.
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Встановлено, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 76550446 від 13.11.2024 старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Сітарчук О., відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн на підставі постанови № 14682 від 16.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, 14.11.2024 державним виконавцем постановою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення в сумі 37 800 грн.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у військовому званні рядовий, призовною комісію ІНФОРМАЦІЯ_5 зарахований у запас 09.10.2006 за станом здоров'я. Відповідно до п. 13 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 16.05.2022.
ОСОБА_1 володіє посвідченням НОМЕР_3 , виданим 09.08.2024 Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області, як батько багатодітної сім'ї.
Відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 16.08.2024 № 14682 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно відомостей, зазначеній у постанові, постанову відповідачу направлено поштою. На відповідача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Так, відповідно до мотивувальної частини постанови № 14682 від 16.08.2024:
«16.08.2024 біля 11:15 під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 , 1988 року народження.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18.05.2024. У статті 1 Прикінцевих та перехідних положень встановлено: «громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності)».
Останнім днем, в який громадянин ОСОБА_1 повинен був уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші правопорушення. персональні дані ( далі «уточнити персональні дані») є 16.07.2024 року.
Поважних причин не уточнення у встановлений Законом строк персональних даних ОСОБА_1 не вказав. Тобто ОСОБА_1 у будь-який із передбачених законом способів, у встановлений законом строк 60 днів, в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, безпідставно не уточнив адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, чим порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 ч. З КУпАП.».
Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення № 1504 від 16.08.2024 складеного про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 ознайомився із протоколом та був ознайомлений із змістом ст. 63 Конституції України, ознайомився з правами та обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, повідомлений про дату, час та місце розгляду його справи про притягнення до адміністративної відповідальності, отримав примірник протоколу, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у протоколі.
Згідно із відомостями ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 стоїть на обліку у відповідача, відомості про особу введено в систему 13.12.2020, звірка контактних даних, звірка при особистій явці, звірка даних з органами місцевого самоврядування, з даним підприємств та навчальних закладів не проводилась.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
5. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
У вказаній справі судом докази не відхилялись.
6. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Суд відхиляє аргумент позивача про відсутність підстави для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та прийняття постанови про накладення штрафу в сумі 17 000 грн, зважаючи на таке.
ОСОБА_1 помилково посилається на обставину складання стосовного нього адміністративних матеріалів за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено обставину притягнення позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 14682 від 16.08.2024, що також узгоджується із відомостями зазначеними у постанові про відкриття виконавчого провадження № 76550446 від 13.11.2024, та у постанові про накладення арешту на майно у цьому виконавчому провадженні від 14.11.2024.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено відповідними Указами Президента України та діє до теперішнього часу. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.10.1993 року № 3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно із абз. 5 ст. 1 зазначеного Закону, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема, відповідно до ч. 3 вказаної статті, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відтак, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки свого перебування або знаходження .
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6), в чинній редакції станом на 18.05.2024.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно- територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Положеннями ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачено, що винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відтак, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Зміни до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено після оголошення мобілізації (набрали законної сили 18.05.2024 року), тому уточнити персональні дані в період 60 днів з моменту оголошення мобілізації (з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року) не можливо, саме тому законодавцем окремий обов'язок уточнення персональних даних було передбачено в спеціальній нормі в Прикінцевих та перехідних положеннях.
Абзацом 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 до 16.07.2024 включно, а саме через центр надання адміністративних послуг, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 до 16.07.2024: шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відтак, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024.
ОСОБА_1 правопорушення вчинене після 18.05.2024, після набуття чинності Законом № 3696-ІХ, яким стаття 210-1 КУпАП було доповнено частиною третьою, при цьому саме з 18 травня 2024 року у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.
Так, приміткою до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд приймає аргумент відповідача що примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована у цій справі, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, а держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Суд приймає аргумент відповідача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не має баз даних, та доступу до таких баз, які б містили інформацію про місце проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти військовозобов'язаних осіб. Незважаючи на наявність доступу у відповідача до бази даних про зареєстроване або задеклароване місце проживання, громадяни України не порушуючи чинного законодавства можуть мати декілька місць проживання і лише одне з них буде задекларованим. В такому випадку встановити де ж саме проживає військовозобов'язаний шляхом звернення до реєстрів не можливо.
7. Висновок щодо наявності порушень прав та інтересів позивача
Таким чином, судом не встановлено факту порушень прав та законних інтересів позивача зі сторони відповідача, з мотивів наведених у мотивувальній частині цього рішення.
8. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.
Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.
Відповідно до вимог ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідно до абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон № 2232-ХІІ), військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку - не перебування на військовому обліку.
Відтак позивачем адміністративне правопорушення вчинене після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП викладено у новій редакції.
Відтак, судоми встановлено правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 14682 від 16.08.2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29).
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також доказів неналежного здійснення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд доходить переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача немає, а постанова № 14682 від 16.08.2024, складена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (в редакції КУпАП, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
9. Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови № 14682 від 16.08.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та про закриття провадження у справі.
Судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок покласти на позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 17.12.2024, справа № 505/4524/24, провадження № 2-аз/505/2/2024, зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 , +38(04862) 4-22-00
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ