Справа № 947/33334/25
Провадження № 3/947/4513/25
23.09.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Мальований В.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 02.04.2022, орган , що видав 5112, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючої , пенсіонер, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу серії ВАД №756213 від 01.09.2025, ОСОБА_1 22.07.2025 близько 19:00 години за адресою м.Одеса вул..Євгена Чикаленка 59-І корп..1 , біля під'їзду висловлювалася нецензурною лайкою у громадському місці на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.173 КУпАП ( дрібне хуліганство). На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення до протоколу додані наступні докази: - копію рапорту інспектора відділу поліції №4 м.Одеса Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області від 30.07.2025, у якому зазначено про отримання 30.07.2025 о 19:46 заяви від ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо сварки між сусідами. Місце скоєння за адресою АДРЕСА_2 ; - копію заяви ОСОБА_3 від 30.07.2025 в якій він прохає притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за образливі слова;
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 30.07.2025; - письмові пояснення ОСОБА_4 від 30.07.2025; - письмові пояснення ОСОБА_1 від 01.08.2025;
- три DVD-R диски з відеозаписом подій від 01.08.2025 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні хуліганства не визнала і пояснила , що обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності. Зазначила , що з сусідом ОСОБА_5 у неї виникали конфлікті ситуації, однак вона його нецензурною лайкою чи іншими образливими словами не ображала.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Котик М.Ф. висловив свої заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначив , що обставини викладені в ньому не відповідають дійсності та не підтверджені доказами. Так згідно рапорту від 30.07.2025 отримано повідомлення по телефону о 19:48 від ОСОБА_3 щодо сварки між сусідами. В своїх поясненнях від 30.07.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , конкретизують , що сварка відбулася 22.07.2025 близько 19:00 години, при цьому в поясненнях відсутні свідчення про нецензурну лайку ОСОБА_7 в громадському місці та порушення громадського порядку. Долучені до матеріалів справи відеозаписи також не містять доказів нецензурної лайки ОСОБА_7 чи то інших хуліганських дій з її боку. На відео відсутня інформація щодо часу та дати зйомки, сам запис на DVD-R диски створено 01.08.2025. Не зрозумілим є і той факт , яким чином дані відеозаписи були долучені до матеріалів справи, оскільки відомості про їх вилучення працівниками поліції в справі відсутні.
Вважає склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній , а тому просить закрити провадження у справі. Вислухав пояснення ОСОБА_1 її представника ОСОБА_8 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. З пояснень ОСОБА_1 , та письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мав місце словесний конфлікт.
В письмових поясненнях ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 відсутні будь-які свідчення про те , що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на їх адресу чи на адресу інших громадян або вчиняла будь-які інші хуліганські дії.
Не містять таких відомостей і відеозаписи долучені до матеріалів справи.
Стосовно того, що діями ОСОБА_1 порушено громадський порядок і спокій будь-яких інших громадян, ані матеріалами справи, ані поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не підтверджено.
Отже, суд дійшов висновку, що будь-яких об'єктивних даних, що ОСОБА_1 порушувала громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, матеріали справи не містять.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву". Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Згідно п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.173,245, 247 251, 252, 280 КУпАП,суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Мальований В. О.