Дата документу 23.09.2025
Справа № 501/4288/24
2/501/604/25
23 вересня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: ОСОБА_3 ) про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності, -
До Чорноморського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
- припинити право власності ОСОБА_2 на належну йому 1/24 частку квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/24 частки вказаної квартири АДРЕСА_1 ;
- виплатити на користь ОСОБА_2 вартість цієї частки квартири, яка становить 60421,01 грн. шляхом видачі відповідачу грошових коштів з депозитного рахунку суду.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником 7/8 та 1/24 частини нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Крім нього, співвласниками квартири є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частки яких дорівнюють по 1/24 частки у складі вказаного нерухомого майна відповідно. Вказані частки у праві власності розподілені між вказаними особами відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.03.2008 №1458, свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2008 №5105, свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2008 №5087, свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2008 №5123.
Позивач має намір компенсувати відповідачу вартість його частки у спільному майні, яка є незначною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача надав заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі, вимоги позову підтримує в повному обсязі.
Відповідач надав до канцелярії суду заяву про визнання позовних вимог.
Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст.41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше сторін із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 7/8 та 1/24 частин квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.03.2008 №1458, свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2008 №5105 (а.с.7,8,10).
Відповідачу ОСОБА_2 належить 1/24 частки вказаної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2008, реєстровий №5123 (а.с.11).
Третій особі ОСОБА_3 належить 1/24 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2008, реєстровий №5087 (а.с.15).
Довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості визначено вартість спірної квартири АДРЕСА_1 , розмір якої складає 1450104,42 гривень, з яких вартість частки позивача у розмірі (7/8 = 21/24) + 1/24)) складає 1329262,22 грн., а відповідача (у розмірі 1/24) - 60421,01 грн. у грошовому еквіваленті (а.с.19-20).
15.12.2010 відповідач ОСОБА_2 склав розписку (а.с.14) щодо того, що він не претендує на належну йому частку у складі спірної квартири.
Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України спірна квартира, яка належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності, є річчю неподільною.
Згідно ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Позивачем, згідно наданої квитанції №1-77К від 28.05.2025 внесено на депозитний рахунок ТУДСА України в Одеській області 60421,00 гривень в рахунок забезпечення позовних вимог про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/24 частку квартири АДРЕСА_1 .
Отже, аналізуючи вказані вище норми права, суд приходить до висновку, що положеннями ст.365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні. Тобто, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст.365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та з умовою попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Такі правові позиції було визначено у Постановах Верховного Суду України від 15.05.2013 (справа №6-37цс13), від 24.02.2016 у справі №6-2784цс15, справа №6-1943цс16 від 23.11.2016, №6-068цс14 від 02.07.2014.
Більш того, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ (з п.42 Рішення ЄСПЛ в справі «Андрій Руденко проти України) слідує, що внесення вартості частки у власності на депозитний рахунок суду першої інстанції було і залишається передумовою винесення судом рішення про припинення права на частку у спільному майні.
Як роз'яснено в п.1 Пленуму ВССУ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» оскільки згідно з чинним законодавством суд вирішує спори співвласників щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової або іншої матеріальної компенсації за частку у спільній власності за наявності умов, передбачених пунктами 1-4 частини першої та частини другої статті 365 ЦК, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.
Такі ж по суті висновки містяться в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2012 року, 02 липня 2014 року, та в постанові Верховного суду від 15 березня 2018 року справа №345/2723/17.
Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги, що належна частка відповідача є незначною та не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування квартирою є неможливим, припинення права власності не завдасть йому істотної шкоди, з урахуванням того, що позивачем внесені кошти на депозитний рахунок суду як компенсація за частку в спільному майні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: ОСОБА_3 ) про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності, - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на належну йому частку у спільній власності, а саме на 1/24 частину квартири АДРЕСА_1 , що складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, жилою площею 29,6 кв.м., загальною площею 47,6 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на 1/24 частину квартири АДРЕСА_1 , що складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, жилою площею 29,6 кв.м., загальною площею 47,6 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію 1/24 частини квартири АДРЕСА_1 , шляхом видачі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в розмірі 60421,00 грн., які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя