Справа № 946/5471/25
Провадження № 3/946/1699/25
22 вересня 2025 року місто Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П., представника притягуваного - адвоката Лупу С.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, отримані від відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Узбекистан, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.07.2025р. серії ЕПР1 №392172, 15.07.2025 року о 10 годині 52 хвилин в м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області по вул. Лісова, буд. 20, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «ЗАЗ 110557» номер транспортного засобу НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, зі згоди водія був проведений тест на стан вживання алкоголю за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер 7510», результат тесту 0.58 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, його адвокат Лупу С.С. в судовому засіданні в режимі відео конференції вину притягуваного не визнав, надав суду клопотання про закриття провадження у справі, у якому зазначив, що згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення. Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я. Згідно з пунктом 5 Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Пунктом 6 Порядку визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (пункт 9 Розділу II Інструкції). Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. З долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, а саме наслідки, як згоди, так і незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Так, поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 , що у разі його незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 має право пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, який проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я. Крім того, з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські повідомляють йому про наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager на місці зупинки. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. На відеозаписі зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager та зафіксовано результат огляду, який складав 0,58 проміле. На запитання поліцейського чи згоден ОСОБА_1 з результатами огляду сам же поліцейський одразу, замість ОСОБА_1 , відповів «Згодні», хоча ОСОБА_1 жодної відповіді не надав. На переконання представника правопорушника, згода повинна бути чіткою, недвозначною, у разі отримання невиразної відповіді, поліцейський повинен був уточнити відповідь на своє запитання. Проте, поліцейський безпідставно самостійно замість ОСОБА_1 озвучив згоду, хоча такої згоди не було, у зв'язку з чим працівниками поліції, всупереч вимогам статті 266 КУпАП України та пункту 6 Порядку, не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Таким чином, звернув увагу суду, що ОСОБА_1 не надавав згоду з результатом огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а поліцейський протиправно не запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я, поставив ОСОБА_1 у безпорадний стан, коли останньому незрозуміло було як діяти через те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідки згоди/незгоди з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. Так, є результат огляду, він нібито позитивний, і що робити в такому разі ОСОБА_1 не знав, а поліцейський своєю стверджувальною відповіддю на власне ж запитання про згоду з результатом огляду, лише здійснив тиск на ОСОБА_1 , внаслідок чого останній замешкався та, назнаючи, що у разі незгоди має право пройти огляд у закладі охорони здоров'я, зазнав негативних правових наслідків у вигляді складання поліцейським протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказане свідчить, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння були допущені порушення вимог ст. 266 КУпАП, а відтак такий огляд є недійсним. Таким чином вважаємо, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні та допустимі докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за викладеними в протоколі обставинами.
Крім того, звернув увагу суду на наступне. Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до пункту 4 розділу II Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Проте, при проведенні працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та складання за його результатами протоколу про адміністративне правопорушення, не були виконані наведені вимоги. Так, відповідно до роздруківки спеціального технічного засобу, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 ARMF 0288, тест № 689, результат огляду склав 0,58 проміле. Вказана роздруківка має відомості, зокрема, про дату, час та місце огляду, дату останнього градуювання. В свою чергу, відповідно до Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу «Drager» Alcotest7510» ( режим доступу https://wwvj.draeger.com/Content/Documents/Content/alcotest-7510-ifu-9033193-ru.pdf) інтервал технічного обслуговування приладу, а саме перевірка точності - кожні 6 (шість) місяців, що проводиться лише уповноваженим персоналом. Разом з тим, в матеріалах провадження відсутні докази на проведення відповідної перевірки уповноваженими особами сервісної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився працівниками поліції з використанням спеціального технічного засобу «Drager» прилад Alcotest 7510», і згідно роздруківки даного приладу, останнє градуювання (калібрування) вказаного технічного засобу проводилось 15.10.2024 року, що вказує на недопустимість даного доказу, оскільки з часу останнього калібрування приладу, за допомогою якою працівниками поліції проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння водія, пройшло 9 (дев'ять) місяців, що виключало можливість використання працівниками полії вказаного спеціального технічного засобу. За таких обставин акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, адже не відповідає критерію допустимості, оскільки зазначений акт огляду був складений за результатами застосування спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», тест №689 від 15.07.2025 року, а останнє калібрування мало лише місце 15.10.2024 року.
Враховуючи викладене, вважає, що об'єктивна сторона та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеними.
Адвокат Лупу С.С. стверджує, що за таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, адвокат Лупу С.С. в судовому засіданні та у своєму клопотанні про закриття провадження у справі, наголошував на тому, що на притягуваного ОСОБА_1 з боку інспектора патрульної поліції чинився тиск, а саме, посилається на відеозапис з місця події, зазначає, що на відеозаписі зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager та зафіксовано результат огляду, який складав 0,58 проміле. На запитання поліцейського чи згоден ОСОБА_1 з результатами огляду сам же поліцейський одразу, замість. ОСОБА_1 , відповів «Згодні», хоча ОСОБА_1 жодної відповіді не надав, пряма мова:
- Поліцейський: «Згодні з результатом?»;
- Поліцейський: «Згодні» (стверджувально);
- Поліцейський: «Зараз відносно Вас буде складений протокол за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (фрагмент відеозапису додається). Таким чином, зазначає, що ОСОБА_1 не надавав згоду з результатом огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а поліцейський протиправно не запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я, поставив ОСОБА_1 у безпорадний стан, коли останньому незрозуміло було як діяти через те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідки згоди/незгоди з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Поліцейський безпідставно самостійно замість ОСОБА_1 озвучив згоду, хоча такої згоди не було, у зв'язку з чим працівниками поліції, всупереч вимогам статті 266 КУпАП України та пункту 6 Порядку, не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Вказане свідчить, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння були допущені порушення вимог ст. 266 КУпАП, а відтак такий огляд є недійсним.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Так, суд звертає увагу на те, що вказана стаття не містить саме обов'язку роз'яснювати співробітниками поліції притягуваному саме наслідків згоди/незгоди з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, більш того притягуваний ОСОБА_1 не заявляв категоричної незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння, що підтверджується матеріалами справи, тому твердження адвоката Лупу С.С. щодо, нібито, здійснення тиску з боку поліцейського на притягуваного не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Крім того, адвокатом Лупу С.С. чітко не зазначено жодної норми закону, яка б зобов'язувала поліцейського роз'яснювати притягуваному саме наслідки згоди/незгоди з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або хоча б передбачала таку можливість. Крім того, притягуваний поставив свій підпис в графі «З результатами згоден» в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Крім того, суд зазначає, що органи державної влади та посадові особи здійснюють свою діяльність в межах своїх повноважень на підставі Конституції України, законодавства України та Інструкцій.
Що стосується доводів сторони захисту з приводу пропуску строку градуювання (калібрування) технічного засобу Drager Alcotest 7510 ARMF 0288, а саме, інтервалу технічного обслуговування приладу, перевірка точності - кожні 6 (шість) місяців, що проводиться лише уповноваженим персоналом, відповідно до Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», за допомогою якого було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , тест № 689, результат огляду склав 0,58 проміле, внаслідок чого акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, адже не відповідає критерію допустимості, оскільки зазначений акт огляду був складений за результатами застосування спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», тест №689 від 15.07.2025 року, а останнє калібрування мало місце 15.10.2024 року, тобто минуло більше ніж 6 місяців з дня останнього градуювання (калібрування) технічного засобу, слід зазначити наступне.
Так, згідно з Інструкцією з експлуатації спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» технічне обслуговування приладу проводиться кожні шість місяців, перевірка точності виконується лише уповноваженим персоналом. Залежно від умов експлуатації, можливе збільшення інтервалів між перевірками точності, наприклад, до одного року. У разі, якщо минув період проведення регламентного технічного обслуговування, при відповідних налаштуваннях, прилад видає попередження та блокує подальшу експлуатацію. У такому випадку необхідно відкалібрувати прилад, залучаючи навчений сервісний персонал.
Так, згідно положень статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 №1314-VII, якою визначено основні терміни, що вживаються у даному Законі, зокрема:
- калібрування - це сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу (п.10 ч. 1 ст.1);
- періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал) (п.17 ч. 1 ст.1);
- повірка засобів вимірювальної техніки - це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам (п.18 ч. 1 ст.1).
Відповідно до статті 17 Закону, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 4 червня 2015 р. № 374 Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці визначено, що підлягають періодичній повірці - Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 відповідно до частини другої статті 17 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність», затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації за категоріями, зокрема встановлено міжповірочний інтервал в 1 рік для Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Таким чином, відповідно до Інструкції до вимірювального приладу та нормами нормативно-правових актів України, використання алкотестера «Drager Alcotest 7510» можливе і після спливу 6 місяців після останнього градуювання (калібрування), оскільки залежно від умов експлуатації, можливе збільшення інтервалів між перевірками точності до одного року, що передбачено Інструкцією до самого приладу та є проміжком часу, встановленим протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки відповідно до Закону, а якщо минув період проведення регламентного технічного обслуговування, то прилад згідно Інструкції видає попередження та блокує подальшу його експлуатацію. Тобто доводи сторони захисту щодо неналежності та недопустимості як доказу акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з пропуском 6 місячного строку градуювання (калібрування) технічного засобу, є хибними, тому суд їх не бере до уваги.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими в суді матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №392172 від 15.07.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом тесту №689 від 15.07.2025 року, довідками від 15.07.2025 року, відеозаписами.
При обранні стягнення суд враховує характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, суддя вважає за необхідне в силу ч.1 ст.401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 7, 9, 130, 247, 251, 252, 266, 276-280, 283, 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію постанови направити для відома - ОСОБА_1 , для виконання - відділу організації несення служби ДПП УПП в місті Ізмаїл Одеської області.
Положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук