Справа № 450/260/23 Провадження № 1-кс/450/623/25
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
15 вересня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 - про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000617 від 17.12.2022 року за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368-4 КК України, -
на розгляд судді Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 - про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000617 від 17.12.2022 року за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368-4 КК України.
В судовому засіданні заявник підтримав подану ним заяву про відвід судді від 11.09.2025 року, яку обґрунтовує тим, що 30.04.2024 року під час допиту свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 під час допиту свідка, вчинив тиск на нього, тобто дії, які, викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Зокрема, повідомив, що відносно свідка буде прийматись рішення органами прокуратури та під час допиту свідка заявив клопотання про його повторний допит. 11.09.2025 у зв?язку з цим, захисником ОСОБА_8 , адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про відвід прокурору. Вказана заява відхилена судом не задоволена, без належної мотивації. Таким чином, на його думку, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді. Вказує, що підставою для подання заяви про відвід судді стало те, що поведінка судді ОСОБА_5 під час розгляду справи не відповідає нормам КПК України, другому показнику Бангалорських принципів поведінки суддів, що викликає сумніви в його неупередженості та об?єктивності. 30.04.2024 р. під час допиту свідка суддя ОСОБА_5 задовольнив клопотання прокурора про додатковий допит свідка ОСОБА_6 . Ним було подано заяву про відвід прокурора, оскільки під час допиту свідка ОСОБА_6 прокурор чинив тиск на свідка, погрожуючи кримінальною відповідальністю за відмову давати пояснення суду та використання свідком ст.63 Конституції України. Суддя ОСОБА_5 жодним чином не відреагував на таку поведінку прокурора, а навпаки, підтримав клопотання прокурора про додатковий допит свідка. У задоволенні заяви про відвід прокурора суддя ОСОБА_5 відмовив. Як вбачається з ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.09.2025 р. суддя ОСОБА_5 своє рішення мотивував тим, що п.14 ст.353 КПК України свідок може бути допитаний повторно за клопотанням сторони кримінального провадження, якщо під час судового засідання з?ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Під час дослідження доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження. При цьому, в ухвалі судля ОСОБА_5 зазначає, що ОСОБА_9 повторно викликається як свідок для додаткового допиту під час дослідження відеозаписів негласних слідчих (розшукових) дій, яких, як зазначає суддя ОСОБА_5 , стороною обвинувачення суду станом на 11.09.2025 не надано. Відтак, суддя ОСОБА_5 відразу після допиту свідка ОСОБА_10 , не досліджуючи жодних доказів, за відсутності в матеріалах справи відеозаписів негласних слідчих (розшукових) дій, з порушенням ст.352 КПК України безпідставно задоволив клопотання прокурора про додатковий допит свідка. Звернув увагу суду, що в ухвалі від 11.09.2025 р. суддя ОСОБА_5 мотивує своє рішення, посилаючись на п.14 ст.353 КПК України, яка не регулює порядок виклику та допиту свідка. Стаття 253 КПК України регулює порядок допиту потерпілого. Відтак суддя ОСОБА_5 виніс невмотивовану ухвалу. Крім того, КПК України не регулює питання додаткового допиту свідків. Існує лише допит свідка та повторний допит свідка. Чинним КПК України не передбачено можливості прокурора подавати клопотання про додатковий допит. Відтак, суддя ОСОБА_5 прийняв процесуальне рішення, яке виходить за межі процедури судового розгляду. Такі дії судді ОСОБА_5 викликають сумніви в його неупередженості, об?єктивності, компетентності та старанності та дають підстави вважати, що суддя перейняв на себе функції та завдання сторони обвинувачення. У зв'язку з чим, просить задовольнити заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак його захисник подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Прокурор у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Вивчивши подану заяву, письмові пояснення, подані 15.09.2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 , долучені до неї матеріали, оглянувши матеріали справи №450/260/23, провадження №1-кп/450/153/25, суддя дійшла висновку, що заява про відвід головуючого у справі судді ОСОБА_5 не підлягає до задоволення з наступних підстав:
статтями 75, 76 КПК України, визначено перелік підстав для відводу слідчого судді.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта»).
У рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя, щодо якого наявна достатня підстава побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись. У рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною.
Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших підстав, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Судом встановлено, що обставини, на які посилається заявник, є безпідставними та не можуть слугувати підставою для сумнівів у неупередженості судді.
Відповідно до статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені, як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.
Заявник просить відвести суддю ОСОБА_5 на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, за наявності інших підстав, які викликають сумнів у його неупередженості, обґрунтовуючи свою позицію тим, що 30.04.2024 р. під час допиту свідка у справі № 450/260/23 суддя ОСОБА_5 задовольнив клопотання прокурора про додатковий допит свідка ОСОБА_6 , а також суддею було відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_7 , чим головуючим суддею поставлено сторону захисту у нерівноправне становище з порівнянні із стороною обвинувачення, що суперечить другому показнику Бангалорських принципів поведінки суддів та нормам нормам КПК України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Розглянувши доводи захисника обвинуваченого про відвід судді, вважаю такі є безпідставними, оскільки не встановлено обставин, визначених ст.75 КПК України, які би виключали участь судді ОСОБА_5 у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000617 від 17.12.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368-4 КК України. Обставини, на які покликається адвокат ОСОБА_3 не є доказами упередженості чи певної зацікавленості судді у наслідках розгляду справи, а суб'єктивне сприйняття ним рішень судді, однак, винесення суддею рішення не на користь особи, проте, відповідно до чинного законодавства не може бути доказом упередженості чи необ'єктивності судді. Не погодження з процесуальними діями та рішеннями судді не є підставою для відводу судді, передбаченою п. 4 ч. 1ст.75 КПК України, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Аналізуючи мотиви заяви про відвід, вважаю, що такі з точки зору норм матеріального та процесуального права, не кореспондуються із змістом ст. 75 КПК України, щодо обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд, -
у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 - про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000617 від 17.12.2022 року за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368-4 КК України (справа № 450/260/23, провадження № 1-кс/450/56/24) - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1