Справа № 461/7810/25
Провадження № 1-кс/461/5841/25
про застосування запобіжного заходу
19.09.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресенка Буринського району Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою юридичною освітою, військовослужбовця, заступника начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції, одруженого, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 04.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000065, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
19.09.2025 старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі 225 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 300 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №62024000000000558 від 02.07.2024, зокрема із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , посадовими та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142400000065 від 04.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
18.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Підполковник юстиції ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи заступником начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст.19, 68 Конституції України, ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.11, 16, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.22 Закону України «Про запобігання корупції», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами та доповненнями та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995, за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, в період часу з 16.07.2025 по 18.09.2025, організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, сприяв незаконному переправленню ОСОБА_8 через державний кордон України порадами, вказівками (щодо часу, місця та способу перетину державного кордону - у напрямку Республіки Польща в межах одного з пунктів пропуску у Львівській області), наданням засобів (тимчасового військово-облікового документу № 220720229317403100033, виданого на ім'я ОСОБА_8 , та довідки про відстрочку ОСОБА_8 від мобілізації до 05.11.2025 у зв'язку з доглядом за дружиною інвалідом ІІ групи ОСОБА_10 , яка такою не являється, що надавало ОСОБА_8 право на безперешкодний перетин державного кордону України) та усуненням перешкод (зняття ОСОБА_8 з розшуку ТЦК та СП, забезпечення безперешкодного проходження ОСОБА_8 зони прикордонного та митного контролю у визначеному пункті пропуску), за що 07.08.2025 близько 14:30 год., перебуваючи в салоні автомобіля марки «FORD S-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 , на автозаправці «UPG», що за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, вул. Галицька, 1, одержав від ОСОБА_7 для себе та інших невстановлених на даний час осіб першу частину раніше обумовленої грошової винагороди в сумі 4500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.08.2025 становить 187 249 грн 50 коп., та 18.09.2025 близько 07.20 год., перебуваючи в салоні автомобіля марки «FORD S-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 , навпроти будинку №22 по вул. Анни Ахматової у м. Києві, одержав від ОСОБА_7 для себе та інших невстановлених на даний час осіб, другу частину раніше обумовленої грошової винагороди в сумі 12 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.09.2025 становить 494 329 грн 20 коп., а всього на загальну суму 681578,70 грн.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідка ОСОБА_7 ; протоколами ідентифікації та вручення грошових коштів; протоколами негласних слідчих розшукових дій; протоколами обшуків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та у сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, досудове слідство дійшло до наступних висновків:
- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.5 ст.12 КК України, до тяжкого злочину;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування.
У клопотанні слідчий наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, у тому числі - домашній арешт та особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, а тому орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
Згідно ст.183 КПК України, заборон щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Слідчий зазначає, що у даному кримінальному провадженні наявність виключності випадку для визначення застави у більшому розмірі, ніж передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 набуло значного суспільного резонансу, відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинене умисно та з корисливих мотивів, із використанням посади заступника начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Департменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України та службового становища, пов'язане із незаконним переправленням осіб призовного віку чоловічої статі у період дії воєнного стану під час загальної мобілізації через державний кордон за межі України.
Також, просить враховувати, що умисел ОСОБА_5 спрямований на систематичне отримання ним неправомірної матеріальної винагороди за незаконне переправлення військовозобов'язаних через державний кордон України, зафіксовано отримання ним для себе та та невстановлених на даний час осіб протиправної винагороди у вигляді грошових коштів двома частинами в загальний сумі 16500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 681 578 грн 70 коп.
Окрім того, звертає увагу, що злочинні дії ОСОБА_5 , як заступника начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Департменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, в очах громадськості дискредитують діяльність Збройних сил України та територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в України в цілому, тим паче в умовах воєнного стану, що в свою чергу підриває обороноздатність держави у воєнний час, та є негативним прикладом можливого ухилення від виконання військового обов'язку по захисту держави для чоловіків призовного віку, які підлягають призову за мобілізацією.
З огляду на вищевикладене, з метою гарантії та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, із врахуванням положень ч. 4,5 ст.182 КПК України та ч.3 ст.183 КПК України, йому необхідно визначити заставу у 225 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 300 грн, що зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з покладенням обов'язків, передбачених п.1-4, 8 ч.5 ст.191 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, у такому наведених, просив задовольнити клопотання в повному обсязі. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. При визначенні розміру застави, просить врахувати, що у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки «Land Rover Discovery».
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, просив визначити розмір застави в межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Вважає, що органом досудового розслідування не надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Також вважає, що органом досудового розслідування не доведені ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного та такі є лише припущеннями. Звертає увагу, що підозрюваному інкримінується кримінальне правопорушення, яке не відноситься до корупційних. Просить врахувати стійкі соціальні зв'язки ОСОБА_5 та його позитивні характеризуючи дані.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив визначити заставу в межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки розмір застави, про який просить слідчий у клопотанні є для нього непомірним. Додатково пояснив, що із вищою юридичною освітою, одружений, має статус учасника бойових дій, його заробітня плата складає 53000 грн на місяць.
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 04.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000065, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Згідно протоколу затримання особи від 18.09.2025, ОСОБА_5 18.09.2025 о 10:00 год. затримано в порядку ст.208 КПК України.
18.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 04.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості у кримінальному провадженні №42025142400000065, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України;
- рапорт старшого оперуповноваженого на ОВО 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Львівській області ОСОБА_11 від 03.07.2025 про виявлення кримінального правопорушення;
- заяву ОСОБА_7 від 02.07.2025;
- протоколи обшуку від 18.09.2025;
- протокол затримання ОСОБА_5 у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення від 18.09.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 09.07.2025;
- протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 29.07.2025, 13.08.2025, 10.09.2025, 18.09.2025;
- військово-обліковий документ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- довідку ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 від 05.09.2025 про надання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу;
- витяг з наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30.11.2023 №337, яким ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції;
- протокол огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів від 07.08.2025;
- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину від 08.09.2025;
- протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 16.09.2025;
- протокол огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів та імітаційних засобів від 17.09.2025,
вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, незаконно перетнути державний кордон) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких повинен був бути реалізований злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.
На думку слідчого судді існує ризик впливу ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також посадових та службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 , будучи заступником начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції, використовуючи свою посаду та службове становище може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ним свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Так, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливим мотивом, метою якого було неправомірне одержання грошових коштів з метою досягнення бажаної мети, а тому останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, пов'язані із організацією незаконного перетину осіб через державний кордон з метою одержання від останніх грошової винагороди за вчинення таких дій.
Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, якому станом на день розгляду клопотання виповнилося 45 років, такий із вищою юридичною освітою, військовослужбовець, заступник начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні двох повнолітніх дітей, які навчаються, та батьків похилого віку, учасник бойових дій, під час виконання бойового завдання отримав поранення, раніше не судимий, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання від 18.09.2025, ОСОБА_5 був затриманий 18.09.2025 о 10:00 год. в порядку ст.208 КПК України, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.
На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, та підлягає зменшенню з огляду на те, що органом досудового розслідування визначений розмір застави в розмірі 225 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 300 грн жодними доказами, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного чи його родичів не обґрунтований.
Слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий працює на посаді заступника начальника Південного відділу з питань запобігання та виявлення корупції, має на утриманні двох повнолітніх дітей, які навчаються, та батьків похилого віку, у власності такого перебуває автомобіль марки «Land Rover Discovery», та вважає, що достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків буде застава у розмірі 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 діб, - тобто до 10:00 год. 16.11.2025, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 423 920 гривень (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду UA598201720355219002000000757 , банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 19.11.2025:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , посадовими та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1