Дата документу 23.09.2025
Справа № 334/7904/25
Провадження № 2-о/334/302/25
про залишення заяви без руху
23 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перша запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, -
19.09.2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перша запорізька державна нотаріальна контора.
В заяві прохав встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений у с. Ботіво Приазовського району Запорізької області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народжений у с. Ленківці Кельменецького району Чернівецької області, а саме те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, доходжу висновку, що заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам ст.318 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.294 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч.2 ст.294 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно ч.3,4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Так, ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами.
Згідно ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що відповідно п.1 ст.273 ЦПК України (п.1 ч.1 ст.315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник повинен подати суду докази не тільки причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт родинних відносин, але і достовірні дані про те, що встановлення такого факту породжує для нього юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне».
В якості підстави звернення з заявою до суду заявник вказав, що за життя його батько бажає скласти заповіт на його користь. Нотаріус Першої запорізької державної нотаріальної контори роз'яснив, що у зв'язку із різним написанням прізвища батька та сина у документах, що посвідчує їх особу, неможливо встановити їх родинний зв'язок і зазначити у заповіті перший рівень спорідненості заповідача та спадкоємця, як того бажає заповідач. За відсутності заповіту, після смерті батька, заявник не зможе реалізувати свої спадкові права на спадкування за законом, як спадкоємець першої черги, тобто виникнуть перешкоди під час спадкування.
Як вбачається із тексту заяви та поданих документів, на час звернення до суду заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 є живими фізичними особами, що не позбавляє можливості вирішити питання у позасудовому порядку.
Крім того, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема шляхом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.
При цьому, заявник не вказує, чи звертався до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу.
Відтак заява не відповідає вимогам ст.318 ЦПК України.
За таких обставин, заявник має додатково обґрунтувати підстави звернення до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту родинних відносин, що породжує для нього певні юридичні наслідки, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав.
В п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Дотримання вимог ст.318 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А тому заяву необхідно залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перша запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику до відому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Телегуз