Справа №333/5202/25
Провадження №2/333/3519/25
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
23 вересня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/5202/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення сином повноліття, а також коштів на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною трьох років, посилаючись на те, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилася дитина. У провадженні суду знаходиться справа про розірвання шлюбу, добровільно надавати кошти на її утримання, а також матеріальну допомогу на утримання дитини, яка проживає разом з нею, відповідач відмовляється, тому вона вимушена звернутися до суду.
Позивачка і її представник у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, представник позивача надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
У судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, не з'явився і не повідомив суд про причину неявки. Відзиву з приводу поданої позовної заяви або інших клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб, виданим 03.04.2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), серії НОМЕР_1 , 03.04.2024 року сторони зареєстрували шлюб (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 26.06.2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Судом встановлено, що на даний час дитина проживає з матір'ю (а.с.13). Добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання дружини і дитини не надає, хоча є працездатним.
На підставі ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом зазначених норм, будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. На даний час ніякої домовленості щодо виконання обов'язку утримувати дитину між сторонами не має, договір про сплату аліментів на дитину, в якому було б визначено розмір і строки виплати аліментів, між позивачем і відповідачем не укладався.
Як вбачається з положень Сімейного кодексу України, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно (Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року по справі №6-35893св12).
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, а також те, що батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину підтверджуються зібраними у справі доказами і не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення коштів на утримання дружини, суд зазначає таке.
На підставі ч.ч.2, 4, 6 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Отже, особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини і наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Аналіз вказаних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини - матері на утримання чоловіком - батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Відповідно до ст.80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від доходу (заробітку) другого і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір коштів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатним, на його утриманні відсутні інші особи, крім спільної з позивачем дитини, а тому він має можливість надавати визначену законодавством допомогу дружині. Беручи до уваги розмір аліментів на дитину, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача і встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача кошти на дружину у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення їхньою спільною неповнолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Доказів на підтвердження неможливості сплачувати кошти на утримання дружини у вищезазначеному розмірі відповідач суду не надав.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.
Керуючись ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-80, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 червня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 16 червня 2025 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 23 вересня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков