Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/3264/25
Провадження №: 1-кс/332/375/25
23 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, неодруженого, який на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя звернувся слідчий за погодженням із прокурором із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2024 року за № 12024087030000257, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.12.2024, приблизно о 08 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою заздалегідь заготовленого та принесеного із собою предмета, зовні схожого на ніж, знаходячись біля будинку № 94 по вулиці Історичній в місті Запоріжжя, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 , перебуваючи в стоячому положенні навпроти потерпілого, який також перебував в стоячому положенні, тримаючи у правій руці предмет зовні схожий на ніж, наніс два удари вказаним вище предметом потерпілому ОСОБА_7 в область шиї праворуч та у праве плече, чим, відповідно до висновку експерта №344/к від 13.02.2025, спричинив останньому рану ділянки шиї праворуч, рану правого плеча, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та вивих 2 шийного хребця, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Крім того, встановлено, що 23.04.2025, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу будинку № 74 по вулиці Мирослава Симчича в місті Запоріжжі, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, маючи при собі заздалегідь заготовлений та принесений із собою предмет ,зовні схожий на сокиру, тримаючи його в лівій руці, почав висловлювати погрози вбивством ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на погрозу вбивством ОСОБА_7 , маючи намір викликати у потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реальні побоювання, щодо висловленої погрози вбивством, підкріплюючи такі погрози вбивством активними діями, а саме підняттям до гори предмету, зовні схожого на сокиру, таким чином демонструючи її, та рухаючись у бік останнього, продовжуючи супроводжувати свої активні дії висловлюваннями про погрозу вбивством, почав голосно викрикувати «іди сюди», «вб'ю» та «заріжу», не зупиняючись та продовжуючи рух у напрямку потерпілого. В свою чергу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повіривши в серйозність намірів ОСОБА_5 , маючи реальні підстави побоюватися здійснення висловлених ним погроз вбивством, бо ОСОБА_5 підтверджував їх реальними діями та створив всі необхідні умови, за яких ОСОБА_7 реально сприйняв такі погрози, та побоюючись за своє життя, для негайного припинення протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 застосував пристрій травматичної дії «Форт 12», на який має дозвіл № НОМЕР_1 , виданий 23.01.2025, здійснивши один постріл із вказаного пристрою у гору, з метою припинення вказаних вище дій ОСОБА_5 , проте останній продовжив рух у напрямку потерпілого, тримаючи в лівій руці предмет зовні схожий на сокиру, у зв'язку з чим ОСОБА_7 , побоюючись за своє життя, вважаючи здійснення висловлених ОСОБА_5 погроз вбивством реальним, почав бігти в протилежному напрямку від останнього.
26.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України.
26.06.2025 ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.08.2025 включно.
21 серпня 2025 року постановою виконуючого обов'язки керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_8 продовжений строк досудового розслідування до 3 (трьох) місяців, тобто до 26 вересня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Запоріжжя від 22.08.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжений строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26.09.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2025 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087030000257 від 10.12.2024, продовжений до п'яти місяців, а саме, до 26 листопада 2025 року.
Слідчий просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обраний останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується 26 вересня 2025 року, водночас, завершити досудове розслідування наразі неможливо, оскільки необхідно вчинити ряд процесуальних дій, зокрема, провести судово-психіатричну експертизу підозрюваному, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, копії яких вручити підозрюваному та його захиснику тощо.
Слідчий вважає, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких була вствновлена слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання піжд вартою, на даний час не зменшились.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його належним чином необґрунтованим.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087030000257 внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України.
Обґрунтованість підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.12.2024;
-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 , який показав, що 10.12.2024 приблизно о 08 годині він готувався відвезти свого сина ОСОБА_9 до школи-інтернату та з вікна кухні побачив на парковці біля свого автомобіля сусіда ОСОБА_5 . Через 10 хвилин вони разом із сином підійшли до автомобіля. Коли він почав садити сина на сидіння, до нього швидко наблизився ОСОБА_5 та наніс удар ножем у праве плече, а потім завдав другого удару в ділянку шиї. Він схопився за горло й намагався сісти в автомобіль, після чого нападник утік. Свідками події стали ОСОБА_10 та його знайомий, які викликали швидку допомогу. Він повідомив, хто був нападником, після чого його госпіталізували до лікарні.
Крім того, 23.04.2025 приблизно о 13:30, він разом із сином приїхав додому та припаркував автомобіль біля під'їзду № 3. Також він помітив біля першого під'їзду ОСОБА_5 , а згодом із вікна побачив, як останній ножем пошкоджує колеса його автомобіля. Коли він вийшов оглянути пошкодження, приїхав його знайомий ОСОБА_11 , а також дружина, яким він повідомив про подію. Невдовзі, під час огляду відеозапису з камер спостереження, він почув крик ОСОБА_5 з погрозою вбивством та побачив, як він з предметом у вигляді рукоятки сокири вдарив ОСОБА_12 по плечу, після чого почав рухатись до нього. Він здійснив попереджувальний постріл із травматичного пістолета «Форт 12» № НОМЕР_2 , але ОСОБА_5 продовжував наближатися з сокирою, вигукуючи фразу «я тебе вб'ю». Усвідомлюючи реальність загрози, він втік та, сховавшись за кутом будинку, викликав поліцію. У цей час ОСОБА_5 наніс численні удари сокирою по його автомобілю, пошкодивши лобове та заднє скло, капот і бокові частини.
-протоколами допиту свідка ОСОБА_13 , яка показала, що 10.12.2024 її чоловік ОСОБА_7 вийшов з квартири з їх сином ОСОБА_14 , щоб відвести останнього до школи. О 08:15 їй на телефон надійшов виклик від власника парковки ОСОБА_15 , який повідомив, що було скоєно напад на її чоловіка із застосуванням ножа, унаслідок чого її чоловіку ОСОБА_7 нанесено колото-різані рани шиї та плеча. Самого нападника та подію злочину вона не бачила, але помітила ОСОБА_5 , який у цей момент залишав місце події.
Крім того, 23.04.2025, приблизно о 13:45, вона заїхала у двір на своєму автомобілі та побачила, що у автомобіля її чоловіка «AUDI» Q5 спущено два колеса. До неї підійшов її чоловік ОСОБА_7 та розповів, що це зробив сусід ОСОБА_5 . У цей момент ОСОБА_5 вийшов із сокирою та побіг на її чоловіка. Вона при цьому сіла у свій автомобіль та побачила, як ОСОБА_5 наносить удари сокирою по автомобілю чоловіка, а саме по «AUDI» Q5;
- висновком судово-медичного експерта № 344/к від 13.02.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлено рану ділянки шиї праворуч, рану правого плеча, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та вивих 2 шийного хребця, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я;
-протоколом огляду одягу потерпілого ОСОБА_7 від 20.12.2024;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_7 , у ході якого встановлено механізм заподіяння йому тілесних пошкоджень ОСОБА_5 ;
-висновком експерта № 659/к від 03.04.2025 року, відповідно до якого тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_7 могли утворитись за обставин, які зазначені ним під час проведення слідчого експерименту;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , яка показала, що 23.04.2025 вона перебувала вдома. Приблизно о 14 годині вона вийшла на балкон та побачила сусіда ОСОБА_7 у дворі, до якого біжить сусід ОСОБА_5 з сокирою в руках та кричить фрази: «вб'ю» та «заріжу», від чого ОСОБА_7 почав втікати. Через декілька хвилин ОСОБА_5 повернувся до двору та почав наносити удари сокирою по автомобілю ОСОБА_7 , а саме по «AUDI» Q5;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , яка показала, що 23.04.2025, приблизно о 14 годині, вона знаходилась у дворі будинку по АДРЕСА_2 , де до неї звернувся ОСОБА_7 з приводу отримання доступу до відеозапису з парковки. У цей же час невідомий чоловік в руках із сокирою побіг на них. Вона сховалась до авто, а ОСОБА_7 побіг в іншому напрямку. Після чого вона уїхала;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , який розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення, що бачив, як ОСОБА_5 пошкодив автомобіль, який належить дружині потерпілого, а потім погрожував ОСОБА_7 вбивством із сокирою в руках;
-протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 , під час якого останній продемонстрував на місці обставини вчинення кримінального правопорушення, як ОСОБА_5 пошкодив автомобіль, який належить дружині потерпілого, а потім погрожував вбивством потерпілому, використовуючи сокиру;
-протоколами огляду від 25.06.2025 відеозаписів з камер відеоспостереження, які надали ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_19 , на яких зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення та на якому видно, як ОСОБА_5 погрожував вбивством потерпілому, використовуючи сокиру;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо продовження застосування строку запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
26.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України.
26.06.2025 ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.08.2025 включно.
21 серпня 2025 року постановою виконуючого обов'язки керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_8 продовжений строк досудового розслідування до 3 (трьох) місяців, тобто до 26 вересня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Запоріжжя від 22.08.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжений строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26.09.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2025 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087030000257 від 10.12.2024, продовжений до п'яти місяців, а саме, до 26 листопада 2025 року.
Наразі завершити досудове розслідування неможливо, оскільки, як зазначає слідчий, необхідно вчинити ряд процесуальних дій, зокрема, провести судово-психіатричну експертизу підозрюваному, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, копії яких вручити підозрюваному та його захиснику тощо.
Питання обґрунтованої підозри вирішувалося під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варти, а як зазначалося раніше, під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається лише питання наявності ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
З огляду на вказані обставини слідчий суддя перевіряє наявність існування на даний час ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, який віднесено до категорії нетяжких злочинів. Санкція даної статті передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років. Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, який кримінальним процесуальним законом віднесений до категорії кримінальних проступків. Санкція даної статті передбачає покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк. Таким чином, усвідомлення невідворотності кримінального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення злочини може спонукати підозрюваного до його переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Очікуване покарання, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Крім того, існують ризики того, що ОСОБА_5 , перешкоджаючи проведенню швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також встановленню обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, може вжити заходів щодо незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
На підтвердження наявності вказаного ризику слугує той факт, що підозрюваний безпосередньо з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні мешкає в одному будинку та районі міста Запоріжжя. Враховуючи, що останнього необхідно ознайомлювати з матеріалами кримінального провадження, йому стануть відомі точні анкетні дані і місця мешкання учасників кримінального провадження, тому суд вважає доведеною наявність ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою уникнення покарання у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно зі ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 після вчинення ним 10.12.2024 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та відповідно завдавши потерпілому тілесні ушкодження, на досягнутому не зупинився та продовжив свою кримінально протиправну поведінку, яка виявилась у здійсненні погрози вбивством потерпілому ОСОБА_7 , створивши при цьому реальні умови та підстави, за яких потерпілий побоювався реалізації цієї погрози, використовуючи при цьому обидва рази заздалегідь заготовлені предмети, а саме предмет, зовні схожий на ніж, та предмет, зовні схожий на сокиру. При цьому ОСОБА_5 жодного разу самостійно не звернувся до правоохоронних органів, про вчинені кримінальні правопорушення не повідомив, з місця їх вчинення зник, потерпілому необхідну та першу медичну допомогу не надав, швидку не викликав, продовжив вчиняти кримінально-протиправні дії відносно потерпілого 23.04.2025.
Слідчий суддя при продовженні запобіжного заходу враховує конкретні обставини вчинення злочину, його характер, соціальний рівень свідомості підозрюваного та його ставлення до скоєного, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам, продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про що просила сторона захисту, оскільки такий запобіжний захід на даному етапі розслідування кримінального провадження не зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у тому числі виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За приписами підпункту 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Ураховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає доведеним факт перешкоджання підозрюваного кримінальному провадженню, що виявилося у здійсненні впливу на свідків кримінального провадження, а також інших осіб.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
За таких обставин, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених слідчою суддею ризиків, доцільно продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме, до 21 листопада 2025 року включно.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .. У зв'язку з чим слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193-197, 205, 309, 336 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто по 21 листопада 2025 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Одночасно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ підозрюваного, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з місця проживання (м. Запоріжжя) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 23 вересня 2025 року о 16 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1