Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/4973/25
Провадження № 1-кс/332/374/25
23 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12025082030000615 від 16.09.2025 слідчим ОСОБА_3 клопотання про арешт майна,
У провадженні ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12025082030000615 від 16.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 16.09.2025, близько о 03-30 годині, знаходячись біля контейнерів сміттєвих баків, навпроти будинку АДРЕСА_1 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до раніше знайомого ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, тримаючи в правій руці ніж, який мав при собі, наніс ОСОБА_5 один удар ножом в шию, чим спричинив, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 5183 від 17.09.2025 тілесні ушкодження у вигляді різаного поранення шиї з ушкодженням крупних кровоносних судин та гостру крововтрату, від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_5 .
16.09.2025 о 14-36 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
За участі підозрюваного ОСОБА_4 було проведено слідчий експеримент, в ході якого останній пояснив та продемонстрував, що після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення він знайшов на місці конфлікту мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , та заховав його в обшивці біля вікна будинку АДРЕСА_2 .
19.09.2025 проведено огляд місця події на прибудинковій ділянці місцевості, яка знаходиться біля будинку 57 по вулиці Павлокічкаській в місті Запоріжжі, під час якого виявлено і вилучено мобільний телефон марки «РОСО» у корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_5
19.09.2025 вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами та вирішено питання щодо його тимчасового зберігання.
Вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З цих підстав у органа досудового розслідування виникла необхідність у забезпеченні збереження речового доказу, шляхом накладання арешту.
Від прокурора та слідчого надійшли заяви про розгляд клопотання у їх відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За нормами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У зв'язку із тим, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі приховування та знищення майна, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення тимчасово вилученого майна, задовольняє клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 170, 172 КПК України,
Клопотання про арешт майна - задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 та яке було вилучено 19.09.2025 під час огляду місця події на прибудинковій ділянці місцевості, яка знаходиться біля будинку 57 по вулиці Павлокічкаській в місті Запоріжжі, а саме на мобільний телефон марки «РОСО» у корпусі чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1