Справа № 314/2412/24
Провадження № 1-кп/314/287/2025
23.09.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080210000744 від 12.11.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Вільнянська, Запорізької області, українцю, громадянину України, який має середньо-технічну, одруженому, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, працює слюсарем з механоскладальних робіт цеху № 2 ТОВ «НВО Ріст», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,-
за ч.1 ст. 286 КК України,-
за участю
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
11 листопада 2023 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, водій автомобілю «INFINITI Q50» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснював рух по проїзній частині вул. Соборна м. Вільнянськ, Запорізької області по напрямку м.Донецьк, зі сторони м. Запоріжжя зі швидкістю 60 - 70 км/год.
В цей же час, у в попутному йому напрямку, рухався велосипедист ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час руху, в районі буд. №117 вул.Соборна м.Вільнянськ, Запорізької області, водій ОСОБА_3 діючи зі злочинною недбалістю, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити велосипедиста ОСОБА_5 та маючи при цьому технічну можливість уникнути наїзду на нього, відповідних заходів направлених на зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 .
Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:
- п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
-п.12.4 « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»
- п.12.9 Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_3 відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 17.05.2024 № СЕ-19/108-24/9059-ІТ, знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП.
Внаслідок порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «INFINITI Q50» реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
Так, згідно з висновком судово-медичної експертизи від 12.02.2024 № 210п, ОСОБА_5 в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки: перелому остистого відростку 2 грудного хребця; поперечного і остистого відростків 3-го грудного хребця зліва; тіла, остистого, лівого поперечного відростку 4 грудного хребця зі зміщенням уламків; розриву передніх відділів фіброзного кільця диска 4-5 грудних сегмента; тіла, поперечного відростку 5 грудного хребця; поперечних відростків 6,7,8 грудних хребців зліва; перелому шийки 3 ребра зліва; двобічного перелому головок 4 ребер; головки 5,6 ребер зліва; шийки 7 ребра зліва; перелому верхніх відділів тіла грудини зі зміщенням уламків; садн в ділянці грудного відділу хребта, садна, гематоми грудної клітки у гр. ОСОБА_5 у сукупності кваліфікується як тілесне ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, які утворились не менш ніж від 12-ти травматичних впливів, та утворення яких в умовах зазначеної дорожньо-транспортної пригоди не виключається.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В судовому засіданні предстанивк потерпілого заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, посилаючись на те, що повністю відшкодував завдану шкоду, щиро розкаявся, вину визнав в повному обсязі, раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності. Розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки закриття кримінального провадження.
Потерпілий у судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження підтримав, заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням з обвинуваченим, а також суду пояснив, що шкода відшкодована обвинуваченим, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, з обвинуваченим примирилися.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання та закриття кримінального провадження не заперечував.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі (ч. 3 ст. 12 КК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Злочин передбачений ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким, який вчинено з необережності та карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року умовою звільнення особи (обвинуваченого) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених уст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у скоєному щиросердно розкаявся. Шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок вчиненого ним злочину, відшкодував. Потерпілий проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не заперечував та будь-яких претензій до обвинуваченого не має, з обвинуваченим примирилися, що підтверджується відповідною заявою потерпілого та позицією, яку потерпілий висловив під час проведення підготовчого судового засідання, запевнив суд, що примирився з обвинуваченим та не має до нього жодних претензій матеріального чи морального характеру.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.
На стадії судового розгляду кримінального провадження в суді обвинувачений ОСОБА_3 примирився з потерпілим та відшкодував заподіяну ним шкоду.
Суд враховує правову позицію висловлену в постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 р. у справі № 537/1772/17 (провадження № 51-1493км19), де суд зазначив, що згідно з положеннями закону України про кримінальну відповідальність, примирення винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій зафіксовано, що потерпілий примирився з винним, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності (чи просить про таке звільнення).
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та звільнити останнього від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням потерпілого із обвинуваченим, закривши кримінальне провадження стосовно останнього, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Арешт накладений за ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.11.2023 по справі №314/5366/23, підлягає скасуванню в частині заборони відчуження та розпорядження майном (автомобілем).
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
З обвинувального акту слідує, що розмір витрат на залучення експертів складає 13 361, 04 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 закривається на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 46 ККУ, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової ї експертизи.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21), від 01 лютого 2024 у справі № 930/497/23 (провадження № 51-4798км23).
В матеріалах кримінального провадження є документальне підтвердження, що процесуальні витрати на проведення експертиз становлять 113 361, 04 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. 46 КК України, ст.ст.56,284,285,286,288,314,372 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим, на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023080210000744 від 12.11.2023 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити.
Скасувати арешт з транспортного засобу - автомобіля «INFINITI Q50» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності відповідно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладений ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.11.2023 у справі № 314/5366/23, змінений ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 314/5366/23.
Автомобіль «INFINITI Q50» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності та переданий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на відповідальне зберігання, залишити останньому за належністю.
Скасувати арешт з транспортного засобу - велосипед «Formula 26 KOLT», який належить на праві власності відповідно ОСОБА_5 , накладений ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.11.2023 у справі № 314/5366/23 та передати останньому за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 13 361, 04 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вільнянський районний суд Запорізької області
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
23.09.2025