79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.09.06 Справа№ 5/596-28/85А
12 год 57 хв
За позовом: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів
до відповідача 1: Приватного підприємства «Пол-Єкспорт», м. Львів
до відповідача 2: Закритого акціонерного товариства «Укрсплав», м. Донецьк
про визнання недійсним договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Брик І.С.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від прокуратури: Макогон Ю.І. -прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Прокуратури Львівської області
Від позивача: Рождественська Л.П. -головний державний податковий інспектор; Яремчук О.В. - старший державний податковий інспектор
Від відповідача 1: не з»явився
Від відповідача 2: не з»явився
Розглядається справа за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Приватного підприємства «Пол-Єкспорт» та до Закритого акціонерного товариства «Укрсплав» про визнання недійсним договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року, укладеного між ПП «Пол-Єкспорт» та ЗАТ «Укрсплав», та застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків у вигляді стягнення в дохід держави всього одержаного ЗАТ “Укрсплав» та ПП “Пол-Експорт» згідно договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року.
Листом від 10.08.2006 року № 05-321 вих.06 прокуратура Львівської області повідомила відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру», ст. 60 КАС України про вступ у справу № 5/596-28/85 А на стороні ДПІ у Галицькому районі м. Львова.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на викладеному у позовній заяві, з врахуванням письмового уточнення до позовної заяви(вх.№ 12773 від 11.05.06 року) та наступного письмового уточнення до позовної заяви (вх.№ 16259 від 26.06.06 року), в основу позовних вимог покладено твердження позивача про те, що спірний договір комісії № 3 від 11 травня 2004 року укладений з порушенням належного обсягу дієздатності ЗАТ «Укрсплав», так як експорт виробів з алюмінію потребує відповідного ліцензування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 674 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1996», а згідно повідомлення Міністерства промислової політики України ЗАТ «Укрсплав» експорт алюмінієвих зливків у встановленому порядку не погоджувало.
Інші письмові заяви про зміну позовних вимог в порядку ч.1 ст.137 КАС України та ч.1 ст.105 КАС України до суду не надходили.
Прокурор позовні вимоги підтримав з аналогічних підстав, що і позивач.
Відповідач 1 у запереченні на позовну заяву (вх. № 12822 від 11.05.2006 року) проти позову заперечив. Вказує, що реалізація виробів, що була предметом договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року, в тому числі вивезення за межі території України, не включена до переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню згідно Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», просить суд закрити провадження в адміністративній справі як таке, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву (вих.24/0506 від 24.05.2006 року) проти позову заперечив. Зазначає, що реалізація виробів, що була предметом договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року, в тому числі вивезення за межі території України, не включена до переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню згідно Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності». У додатку № 16 до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1996 зазначено код УКТ ЗЕД -вироби з алюмінію 7616, а комісіонер експортував товар за класифікацією коду УКТ ЗЕД -8607. Реалізація виробів, що є предметом договору комісії № 3 від 11.05.2004 року в тому числі вивезення за межі території України, не включено до даного переліку, відповідач 2 просить суд закрити провадження в адміністративній справі як таке, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання 08.09.2006 року відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.
Суд розглядає справу в порядку ч.6 ст.71 КАС України на основі наявних доказів. При цьому суд враховує, що представники відповідачів неодноразово не з'являлися в судові засідання, хоча відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Також суд приймає до уваги, що відповідачі висловили свою правову позицію по суті спору у раніше поданих суду запереченні та відзиві.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (договір комісії №3 від 11 травня 2004 року, договір купівлі-продажу № 52/05-04 від 05.05.2004 року, податкові накладні, висновки експерта, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Між ЗАТ «Укрсплав» (відповідач 2, продавець) та ПП «Пол-Єкспорт» (відповідач 1, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 52/05-04 від 05.05.2004 року, відповідно до якого продавець зобов»язувався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар, асортимент, кількість та ціна якого вказані в специфікації. На виконання даного договору ЗАТ «Укрсплав» поставило ПП «Пол-Єкспорт» згідно накладної № 152 від 17.05.2004 року товар на загальну суму 14 999 429 грн. та виписало податкову накладну № 490 від 17.05.2004 року на загальну суму 14 999 424 грн., в т.ч. ПДВ 2 499 904,00 грн.
11 травня 2004 року ПП «Пол-Єкспорт» (відповідач 1, комітент) та ЗАТ «Укрсплав» (відповідач 2, комісіонер) уклали договір комісії № 3, згідно якого комітент доручає комісіонеру реалізувати в 2004 році від імені і за дорученням комітента на зовнішньому ринку товари виробництва українських підприємств, в кількості, вказаній в специфікації(Додаток № 1 до договору). Загальна вартість товару складає 12 565 319,36 грн. без ПДВ.
В Акті перевірки ПП «Пол-Експорт»від 11.05.2005 року № 38/26-0/32409148 (стор.14 Акту) зазначено, що ЗАТ «Укрсплав»укладено контракт № 85 від 12.05.2004 року з фірмою “Lineston Ltd» (Англія) на поставку товару, прийнятого на комісію, поставка товару здійснена згідно трьох ВМД від 17.05.04 року.
Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України одним з основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб»єктів господарювання є ліцензування, патентування, квотування. Стаття 381 Господарського кодексу України визначає, що Кабінет Міністрів України може встановити перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюється суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії.
Відповідно до ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, яке укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції(спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Позивач зазначає, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 674 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1996», експорт виробів з алюмінію потребує відповідного ліцензування. В Додатку 16 до постанови КМУ від 24.12.2003 року № 1996 затверджено Перелік продуктів (напівфабрикатів) з кольорових металів і їх сплавів, а також виробів з використанням цих металів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2004 році. До зазначеного переліку віднесено вироби з алюмінію.
Однак суд відзначає, що Постанова КМУ від 26.05.2004 року № 674, якою внесено зміни по Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1996 і доповнено цю постанову додатком № 16, була прийнята лише 26.05.2004 року, тобто після укладення спірного договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року та здійснення поставки товару на експорт. До моменту внесення змін Постановою від 26.05.2004 року № 674, Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1996 взагалі не містила припису про ліцензування експорту кольорових металів та їх сплавів.
Відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»від 10 червня 1997 року № 503/97(із змінами), нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
Таким чином, посилання позивача на порушення ЗАТ «Укрсплав»приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 674 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1996», є абсолютно безпідставним, оскільки станом на 11 травня 2004 року вищезазначена постанова ще не була прийнята.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про визнання недійсним договору комісії № 3 від 11 травня 2004 року та застосування наслідків недійсності задоволенню не підлягають.
Твердження відповідачів про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є необґрунтованим, оскільки позивачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень, до функцій якого відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься подання позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.
Суд ухвалив відмовити в задоволенні викладеного в позовній заяві клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не подано доказів в підтвердження наявності обставин, які норма ст.117 КАС України визначає в якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.