Cправа № 127/27498/25
Провадження № 1-кс/127/10809/25
Іменем України
11 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 31 липня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 31 липня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 31 липня 2025 року подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до Вінницької обласної прокуратури. Однак відомості на підставі зазначеної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. Натомість 16 серпня 2025 року заявник отримав відповідь Вінницької обласної прокуратури, проаналізувавши зміст якої, зробив висновок про допущену протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконання вимог статті 214 КПК України.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 31 липня 2025 року, та зобов'язати відповідальних осіб усунути таку бездіяльність.
Також у прохальній частині скарги ОСОБА_4 зазначив, що просить скаргу розглядати в режимі відеоконференції з Тростянецьким районним судом Вінницької області, а у разі неявки в судове засідання - розглядати дану справу за його відсутності. При цьому вказав, що вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про що повідомила уповноважена особа Тростянецького районного суду Вінницької області засобами відеоконференцзв'язку. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Зважаючи на висловлене в прохальній частині скарги клопотання особи, яка завернулась до суду зі скаргою, враховуючи, що його позиція висловлена в самій скарзі та з огляду на строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, яка її подала.
Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 заперечила проти задоволення вимог скарги в повному обсязі, оскільки вважає її невмотивованою та безпідставною. Зазначила, що будь-якої бездіяльності з боку Вінницької обласної прокуратури в даному випадку допущено не було. Надала суду копію заяви ОСОБА_4 від 31 липня 2025 року, а також копію відповіді Вінницької обласної прокуратури від 07.08.2025 №09/2-1192-13, що була направлена на адресу заявника засобами поштового зв'язку.
Вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Зокрема забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Вінницької обласної прокуратури із заявою від 31 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом відповіді Вінницької обласної прокуратури від 07.08.2025 №09/2-1192-13 за підписом виконувача обов'язків начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України обласної прокуратури ОСОБА_5 , заяву ОСОБА_4 для перевірки згідно вимог чинного законодавства викладених доводів та вжиття заходів реагування за наявності на те підстав, направлено до Гайсинської окружної прокуратури.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Таким чином, слідчий суддя має з'ясувати, чи можна розглядати заяву ОСОБА_4 саме як заяву про вчинене кримінальне правопорушення з огляду на її зміст. У даному контексті слідчий суддя звертає увагу на те, що положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Зокрема, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить об'єктивні дані, які дійсно вказують на існування реального факту вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_4 від 31 липня 2025, суд приходить до висновку про відсутність у ній конкретних даних, із яких можна було б встановити можливу наявність факту та обставини кримінального правопорушення.
Так зміст вказаної вище заяви в даному випадку має абстрактний характер, із неї неможливо встановити дату, час, місце та будь-які інші конкретні обставини, які б свідчили про скоєння будь-якого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку ще потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий, висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту». Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато, а якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог даної скарги.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 31 липня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_7