Cправа № 127/27911/25
Провадження № 1-кс/127/10963/25
Іменем України
11 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 30 липня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 30 липня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 30 липня 2025 року ОСОБА_3 було подано заяву до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме стосовно неналежного виконання медичними працівниками медичного центру «Оксфорд Медікал Вінниця» (гінекологом ОСОБА_4 та завідувачем гінекологічним відділенням ОСОБА_5 та іншими) своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки - значне погіршення стану здоров'я, втрата органу та можливості мати дітей.
Як зазначено в скарзі, ОСОБА_3 була переконана, що після звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами правоохоронного органу були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування. Однак 02 вересня 2025 року в телефонній розмові зі співробітником Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області заявник дізналась, що відомості до ЄРДР не внесено, а перевірка по її заяві здійснюється в порядку ЗУ «Про звернення громадян».
У зв'язку з наведеним ОСОБА_3 звернулась до суду з даною скаргою, у якій просила суд:
- визнати бездіяльність посадових осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2025 незаконною;
- зобов'язати уповноважених посадових осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 30.07.2025 за ст.140 КК України за фактом неналежного виконання медичними працівниками медичного центру «Оксфорд Медікал Вінниця» - гінекологом ОСОБА_4 , завідувачем відділення ОСОБА_5 та іншими - своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, а саме ОСОБА_3 , у вигляді значного погіршення стану здоров'я та вручити відповідний витяг з ЄРДР;
- зобов'язати уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області визнати ОСОБА_3 потерпілою та вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілої у кримінальному провадженні відповідно до статті 55 КПК України та допитати в якості потерпілої в рамках кримінального провадження.
Також у своїй скарзі заявник зазначила, що у зв'язку з перебуванням на лікарняному після тяжких наслідків для здоров'я, просить скаргу розглядати за її відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.
Уповноважена особа Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Натомість 09.09.2025 на офіційну електронну адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява від 08.09.2025 за підписом слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про розгляд справи за скаргою ОСОБА_3 без її участі. До заяви в якості додатку додала копію матеріалів перевірки за вказаною заявою.
Тож, враховуючи клопотання особи, яка завернулась до суду зі скаргою, а також те, що її позиція висловлена в самій скарзі, та оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, а також за наявності заяви слідчого про розгляд справи за її відсутності та надання матеріалів перевірки за зверненням, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників судового розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Зокрема забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із заявою від 30.07.2025 про вчинення відносно неї медичними працівниками медичного центру «Оксфорд Медікал Вінниця» (гінекологом ОСОБА_4 , завідувачем відділення ОСОБА_5 та іншими) кримінального правопорушення, яке полягає у неналежному виконанні зазначеними медичними працівниками своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Як вбачається із наданих до суду уповноваженою особою Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області матеріалів перевірки, «…заява ОСОБА_3 надійшла до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 31.07.2025, зареєстрована в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №22613, розгляд доручено ПОГ СПОГ ВВГ Вінницького РУП ОСОБА_7 , який за результатами розгляду склав довідку №12298».
Відповідно до змісту довідки №174435-2025 від 29.08.2025 про результати розгляду звернення ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій лікарів ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» «Відповідно до вимог ст. 214 КПК керівником органу досудового розслідування, за результатами попереднього розгляду було встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв'язку із чим підстав для внесення вказаної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає, а подальший розгляд звернення здійснено у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян»…».
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Тож суд приділяє особливу увагу змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, в якій заявник повідомляє про конкретні обставини, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення та, на переконання суду, є достатніми для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також варто зауважити, що, як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Дані обставини зобов'язували уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Разом з тим, у поданій до суду скарзі заявником окрім викладеного змісту обставин кримінального правопорушення наведено норми Кримінального кодексу України, за якими, на її переконання, повинні кваліфікуватися дії суб'єкта кримінального правопорушення.
В цьому контексті слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу особи, яка звернулась до суду зі скаргою, що порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
І хоча точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Разом з тим, п.5 ч.5 ст.214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Отже, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
Щодо вимог особи, яка звернулась до суду з даною скаргою, про визнання неправомірною бездіяльності уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, вказаного в його заяві від 30 липня 2025 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги. Визнання бездіяльності неправомірною не передбачено нормами зазначеної статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Отже, оскільки до повноважень слідчого судді при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не віднесено прийняття рішення про визнання бездіяльності уповноважених осіб неправомірною, то в цій частині у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Окрім того, у своїй скарзі, так само, як і в заяві від 30 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, заявник ставить питання про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні, вручення відповідної пам'ятки про права та обов'язки, а також допит в якості потерпілої в рамках кримінального провадження.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що правовий статус потерпілого у кримінальному провадженні визначено статтею 55 КПК України. Згідно даної норми закону потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до положень ч.5 ст.55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як вбачається із наведених вище положень, прийняття такого процесуального рішення як визнання або відмова у визнанні потерпілим належить до компетенції слідчого органу досудового розслідування у кримінальному провадженні. При цьому варто зазначити, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, що узгоджується з ч.5 ст.40 КПК України.
Тому, враховуючи зазначене, та не зважаючи на обставини кримінального правопорушення, про яке йдеться в заяві, вимоги скарги щодо зобов'язання уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області одночасно із внесенням відомостей до ЄРДР визнати заявника потерпілою, вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого та допитати в якості потерпілої є передчасними та задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На підставі наведеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у відповідності до ст.214 КПК України внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 30 липня 2025 року, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення відомостей надати заявнику відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_8