Справа № 137/411/25
22 вересня 2025 р. 3/137/165/25
с-ще Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвоката Костюка С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштованого не офіційно, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу серії ЕПР1 №280046, 24.03.2025 о 05год 35хв на АД М-30, 347км, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 7510 arlm 0460, результат позитивний 0,39 проміле, тест 691, велась безперервна фіксація на портативні відеореєстратори 467748, 470765.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав, пояснив, що алкоголь достатньо довго не вживав, того ранку їхав у заплановану поїздку відвозити товариша в інший населений пункт, однак був зупинений працівниками поліції. Оскільки поліцейські його зупинили вперше в житті, він дещо нервував та виконував всі їх вказівки. Із результатом приладу він не погодився, однак працівники поліції його заперечення проігнорували, вказали щоб той пішов випив кави поки складатимуть протокол, після повернення він підписав усі документи. Зауважив, що під час його заперечень, поліцейські вимкнули відеореєстратори та фіксування події не проводилось.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Костюка С.М. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Своє клопотання мотивував тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а обставини процедури огляду ОСОБА_1 слід розцінювати як порушення процедури такого, передбаченої ст.266 КУпАП, яка згідно частини п'ятої цієї статті є підставою для визнання такого огляду недійсним. Наголосив на перериванні відеофіксації події після огляду працівниками поліції ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер» аж на 20 хв, саме під час яких ОСОБА_1 висловлював свою незгоду із результатом його огляду. Свої заперечення захисник також виклав у клопотанні про закриття провадження у справі, яке приєднано до матеріалів справи.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Крім того, відповідно до п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Згідно п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Судом досліджено диск з відеозаписом, який додано до адміністративного матеріалу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 та встановлено, що після продування ОСОБА_1 в «Драгер», приладом встановлено наявність показника 0,39‰, що було констатовано працівником поліції, вказано на перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння та складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 не зазначив, що погодився із вказаним результатом. Запитання поліцейського щодо згоди ОСОБА_1 із результатом огляду на відеозаписі не зафіксовані.
Крім того, відповідно до п.4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В порушення вимог вказаної Інструкції, відеозйомка велася не безперервно. Оглянуті в судовому засіданні відеозаписи, складаються з фрагментів, що не може судом розцінюватись, як безперервна відеофіксація правопорушення. Крім того, на відеозаписі наявна перерва, яка тривала близько 20 хвилин та розпочалась після проходження ОСОБА_1 огляду, а продовжилась після складання протоколу.
З огляду на викладене, суд не може погодитися з тим, що ОСОБА_1 не заперечив проти результатів огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, що дало б підстави для його огляду в закладі охорони здоров'я в силу вимог ч.3 ст.266 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст.62 і ст.129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд керується презумпцією невинуватості, закріпленою у ст.62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язало суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.62, 129 Конституції України, ст.130, 247, 251, 277, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.