Справа №133/3541/25
Провадження №1-кс/133/565/25
18.09.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняслідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025020230000381 від 17.09.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_5 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду старшого солдата, навідника - оператора 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу на усі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_5 окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Крім цього, згідно до указаних вище положень захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Пунктами 1, 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до вимог ст. 27 Конституції України, окрім іншого, передбачено, що кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України старший солдат ОСОБА_5 , учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 10.08.2025, у старшого солдата ОСОБА_5 , під час проходження служби на локації тимчасового розташування НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на тимчасове ухилення від проходження військової служби.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, старший солдат ОСОБА_5 , без відповідних дозволів командирів і начальників, документального оформлення відпустки чи відрядження, за відсутності законних підстав та поважних причин, самовільно залишив місце служби тимчасового розташування НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вільний час від проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_5 перебував за місцем проживання: АДРЕСА_2 .
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини та проводив час на власний розсуд.
Він же, 16.09.2025 біля 21 години 20 хвилин перебував у дворі території домоволодіння за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно зі своєю дружиною ОСОБА_7 та знайомими ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вживали алкогольні напої.
В цей же день біля 21 години 40 хвилин між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 раптово виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння смерті іншої особи, пройшов до будинку, де в кімнаті взяв до правої руки господарський ніж, та вказаним ножом в руці наніс один удар зверху до низу в область верхньої частини грудної клітки зліва в ділянці серця ОСОБА_8 , спричинивши проникаюче ножове поранення в ділянці грудної клітини зліва, від якого ОСОБА_8 помер.
17.09.2025 о 19:30 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 115 КК України.
За змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 переслідується необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вплинути на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також вчиняти нові подібні злочини.
Наявність даних ризиків підтверджується зібраними в ході досудового розслідування відомостями та даними. ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, а тому, розуміючи, невідворотність покарання за вчинення даних злочинів може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене, встановлено ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі може вчиняти інші злочини та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Будь-яких перешкод за віком чи станом здоров'я для тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, немає.
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним і не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а тому слідчий просив застосувати відносно підозрюваного тримання під вартою терміном на 60 діб.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, посилаючись на обставини, вказані в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, вказав, що його командир відпустив додому. Повертатись до частини він мав за вимогою командира, який мав телефонувати. в іншій частині підозри не заперечував. Просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт, щоб мати змогу деякий час побути з сім'єю, адже розуміє, що за скоєний ним злочин йому загрожує реальне покарання, і в подальшому він не матиме змоги побачити свою дитину.
Захисник підтримав підозрюваного, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що СВ відділенням поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020230000381 від 17.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 115 КК України - 16.09.2025 о 21:52 год. до ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області зі служби 102 надійшло повідомлення від диспетчера ШМД про ножове поранення в с. Воскодавинці Хмільницького району. Виїздом СОГ на місце події установлено, що 16.09.2025 близько 20:00 год. на території домоволодіння (подвір'я) за адресою: АДРЕСА_2 , під час спільного розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_2 , навідником-оператором 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 (який з 10.08.2025 рахується як СЗЧ) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_3 , стрільцем-номер обслуги 2-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону в/ч НОМЕР_3 (який з 20.08.2025 рахується як СЗЧ) виникла короткочасна словесна суперечка. В ході даної суперечки, ОСОБА_5 взяв у руку ножа та умисно ніс ним один удар в область верхньої частини грудної клітки зліва ОСОБА_8 , від чого останній помер на місці. Також, 10.08.2025 старший солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Тростянець Вінницько області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , навідник оператор 3 механізованої рот 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту Косівщина, Сумського району, Сумської області.
У вчиненні даних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Тростянець Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий.
Із протоколу затримання від 17.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий в прядку ст. 208 КПК України 17.09.2025 о 23:10 год.
17.09.2025 о 18 год. 25 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даних кримінальних правопорушень слідчі органи підтверджують такими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, а саме:
-протоколом огляду місця події від 16.09.2025, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_2 , на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 , виявлено предмет зовні схожий на ніж з пластмасовою рукояткою чорного кольору на одній стороні якого наявне маркувальне позначення «ROYALTY LINE» та лезом довжиною 18 см, шириною 2,7 см.;
-протоколом затримання особи від 17.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 затримано в прядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ,, відповідно до якого встановлено обставини вчиненого ОСОБА_13 кримінального правопорушення;
-постановою про приєднання до справи речових доказів від 17.09.2025, відповідно до якої предмет зовні схожий на ніж з пластмасовою рукояткою чорного кольору на одній стороні якого наявне маркувальне позначення «ROYALTY LINE» та лезом довжиною 18 см, шириною 2,7 см. Визнано речовим доказом;
-рапортом заступника начальника СВ ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 17.09.2025, з якого вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12025020230000381 від 17.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, було встановлено, що 10.08.2025 старший солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навідник оператор 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 ;
-вимогою про судимість ОСОБА_5 , відповідно до якої останній неодноразово судимий;
-довідкою-характеристикою від 17.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_5 за час проживання в с. Воскодавинці зарекомендував себе з негативної сторони;
-витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №2920 від 02.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_5 10.08.2025 самовільно залишив військову частину;
-службовою характеристикою старшого солдата ОСОБА_5 від 19.08.2025, відповідно до якої за час перебування на військовій службі останній зарекомендував себе посередньо, вимог військової дисципліни не дотримувався, працездатність низька, над вдосконаленням своїх професійних знань не працював;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №147, відповідно до якого 17.09.2025 о 02 год. 40 хв. ОСОБА_5 знаходився в стані алкогольного сп'яніння;
-постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження від 17.09.2025, відповідно до якого об'єднано в одному кримінальному провадженні матеріали досудових розслідувань № 12025020230000381, № 12025020230000384 за єдиним № 12025020230000381;
-повідомлення про підозру від 17.09.2025 ОСОБА_5 , відповідно до якого останньому повідомлено підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України;
-протокол допиту підозрюваного від 17.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 від надання свідчень відмовився.
Суд не бере до уваги протоколи допиту свідків, оскільки особисто в судове засідання свідки доставлені не були, суду показань не давали. Сукупність інших доказів є достатньою для встановлення обгрунтованості підозри.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Так, вказана стаття визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
В судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого перевірено наведені у клопотанні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність/відсутність судимостей, а також дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшла висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки вони об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Слідчий обґрунтовує наявність ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисних злочині, за місце проживання характеризується з негативної сторони, за місцем проходження військової служби дисципліни не дотримувався.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що ризик переховування є обґрунтованим та доведеним. Це обґрунтовується тим, що суворість покарання в сукупності з обставинами, що характеризують особу ОСОБА_5 , відсутності дисципліни, розуміння невідворотності покарання за вчинення даних злочинів вказують на можливість його переховування з метою уникнення імовірного покарання.
Ризик, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, доведений тим, що підозрюваний обізнаний про місце їхнього проживання, а тому зможе на них незаконно впливати, так як отримає можливості здійснювати на них тиск, з метою їх спонукання шляхом залякування, погроз, вмовляння до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду та його результати.
Ризик, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, обґрунтовується тим, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не зупинившись на вчиненому, знову підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що він може вчиняти нові кримінальні правопорушення в майбутньому.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що ризики наведені слідчим є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд приймає до уваги дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, вік та стан його здоров'я.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У відповідності до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого/підозрюваного, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, та ч.8 ст. 176 КПК України,з метою запобігання ризикам, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання слідчого задовольнити та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Також немає підстав для визначення розміру застави, оскільки одне з кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є злочин, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, з 18.09.2025 по 15.11.2025 включно (з урахуванням часу затримання з 04:30 17.09.2025).
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, слідчому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали буде проголошено о 13:00 22.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_14