Ухвала
23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 451/1014/24
провадження № 61-11961ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Радехівської міської ради Львівської області на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай),
До Верховного Суду 16 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку подано касаційну скаргу Радехівської міської ради Львівської області, яка підписана в. о. міського голови В. Шевчуком, на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року.
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 392 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) вказано, що:
«7.36. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
7.37. Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні».
Касаційна скарга Радехівської міської ради Львівської області не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження В. Шевчука діяти від імені Радехівської міської ради Львівської області на момент подання касаційної скарги як керівника, в порядку самопредставництва, чи представника (зокрема виконуючого обов'язки в. о. міського голови на момент подання касаційної скарги - 16 вересня 2025 року). Аналіз інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить, що у відомостях про керівника юридичної особи або інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи вказано лише Коханчука С. П. (керівник). В. Шевчук не вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як особа, яка може вчиняти дії від імені Радехівської міської ради Львівської області.
На підставі викладеного, згідно пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга Радехівської міської ради Львівської області на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року підлягає поверненню, у зв'язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Радехівської міської ради Львівської області на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 08 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат