22 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 576/1424/24
провадження № 61-11457ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузченко Тетяна Миколаївна, на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року, додаткове рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року та на постанову Сумського апеляційного суду від 19 серпня
2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання,
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (далі - ТОВ «Спектр-Агро») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних в сумі 85 766 грн та 437 449,58 грн інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання за період з 15 січня 2016 року по 21 травня
2024 року.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» три відсотки річних в сумі 74 067,58 грн та 340 644,33 грн інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання за договором поруки за період з 12 березня
2017 року по 21 травня 2024 року, а також стягнуто судовий збір в сумі 6 200,71 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області
від 18 листопада 2024 року заяву представника ТОВ «Спектр-Агро» - адвоката Бонтлаба В. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року задоволено частково.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» трьох відсотків річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним та не своєчасним виконанням грошового зобов'язання за договором поруки за період з 12 березня 2017 року по 01 квітня 2017 року скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог та викладено абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» три відсотки річних в сумі 73 447,53 грн та 328 557,98 грн інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання за договором поруки за період з 02 квітня 2017 року по 21 травня 2024 року».
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» 6 029,79 грн судового збору за подання позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з ТОВ «Спектр-Агро» на користь ОСОБА_1 361,45 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року залишено без задоволення, а додаткове рішення суду залишено без змін.
05 вересня 2025 року через підсистему Електронний суд адвокат
Кузченко Т. М., діючи як представник ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року, додаткове рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 576/1424/24, які просить скасувати, ухваливши по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,
в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у справі № 576/1424/24 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 =
757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).
Оскільки справа № 576/1424/24 є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник посилається на наявність випадів, передбачених підпунктами
а), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має для ОСОБА_1 виняткове значення, а суди помилково розглянули справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказує, що розгляд справи допоможе судам приймати однакові рішення у схожих ситуаціях та забезпечувати єдність правозастосування і справедливість для всіх. Звертає увагу, що оскарженими судовими рішення на відповідача покладено тягар майнової відповідальності у розмірі 402 005,51 грн, що є значним для нього, а виконання судових рішень може поставити ОСОБА_1 у скрутне фінансове становище, оскільки він є пенсіонером, має третю групу інвалідності, потребує лікування і проживає в Глухівській територіальній громаді Сумської області, де проводяться заходи з евакуації населення у зв'язку із загостренням безпекової ситуації.
Наявність значного суспільного інтересу до розглядуваної справи, обґрунтовує тим, що стаття 625 ЦК України встановляє загальне правило щодо застосування відповідальності та спрямована на захист прав кредиторів, водночас положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України змінює це правило та запроваджує мораторій для позичальників за кредитами під час дії надзвичайних обставин.
Колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики.
Заявником не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів подібних правовідносин.
Верховний Суд вже неодноразово робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. зокрема постанови Верховного Суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22,
від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22 та інші).
Справа № 576/1424/24 не належить до категорії справ, які в силу ЦПК України мають розглядатися виключно в порядку загального позовного провадження.
Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає, що оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти позову у судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.
Незгода відповідача із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузченко Тетяна Миколаївна, на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року, додаткове рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2024 року та на постанову Сумського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року у справі
№ 576/1424/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников