17 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5346/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Пенсійного фонду України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 (головуюча - Тарасенко К. В., судді: Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-клімат»
до Пенсійного фонду України
про стягнення 4 181 030, 45 грн
(за участю представника відповідача - Фролькіс О.А.)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1. За результатами процедури публічних закупівель 01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют-клімат» (далі - ТОВ «Абсолют-клімат», позивач, підрядник) та Пенсійним фондом України (далі - ПФУ, відповідач, замовник) укладений договір № МТЗ-2018-4Т (далі - договір), відповідно до якого підрядник бере на себе зобов'язання у межах договірної ціни на свій ризик, власними силами і засобами виконати та здати у строки, обумовлені договором, роботи з капітального ремонту адміністративної будівлі ПФУ по вул. Бастіонній, 9 у м. Києві в обсягах, передбачених проектною документацією, на підставі якої складений локальний кошторис, з дотриманням чинних будівельних норм і правил, а замовник - прийняти закінчені роботи та сплатити їх вартість згідно з умовами договору. Строк дії договору - до 31.12.2019.
2. Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору строк виконання робіт у повному обсязі - до 01.07.2019. Строк виконання капітального ремонту підвалу, частини 1-го поверху, сходових клітин 1-7 поверхів правої частини будівлі, системи водопостачання та каналізації, системи відеонагляду та серверної кімнати на 2-му поверсі - до 15.12.2018.
3. Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 договору обсяг виконання робіт визначений локальним кошторисом; строки та обсяги виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення ціни договору, в разі: (1) виникнення обставин непереборної сили; (2) затримки фінансування видатків замовника; (3) внесення змін до проектної документації.
4. Приймання виконаних робіт здійснюється приймальною комісією, про що складається акт здачі приймання обсягу робіт, передбаченого для виконання окремого етапу, згідно з календарним графіком виконання робіт (пункт 4.1. договору).
5. Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору ціна договору складає 23 497 061,10 грн; договірна ціна є твердою і незмінною на весь обсяг та строк виконання робіт і не уточнюється, за винятком таких випадків і лише за згодою сторін: (1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; (2) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення ціни договору; (3) узгодженої зміни ціни договору в бік зменшення (без зміни обсягу та якості робіт); (4) зміни ціни договору у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; (5) замовник змінює в процесі виконання робіт проектні рішення, що призводять до зміни обсягів робіт та вартісних показників, і уточнює обсяги та перелік робіт, за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення ціни договору.
6. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Коригування ціни договору оформлюється шляхом укладання сторонами додаткової угоди до договору.
7. За результатами виконання обсягу робіт, передбаченого для виконання окремого етапу, згідно з календарним графіком виконання робіт, сторони складають довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (далі - акти та довідки), які підтверджують, що підрядник належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а замовник їх прийняв, та сторони не мають взаємних претензій (пункт 5.7. договору).
8. Під час дії договору сторони укладали ряд додаткових угод про внесення змін до договору, зокрема в додатковій угоді від 21.06.2019 № 3 пункт 3.4 договору доповнили реченням такого змісту: «До строку виконання Робіт, визначеного цим договором, не враховуються періоди, коли Роботи не можуть виконуватись внаслідок незалежних від підрядника обставин: затримка, пов'язана з підготовкою приміщень (поверхів) для проведення Робіт (вивільнення від меблів та обладнання, організація переміщення робочих місць працівників на інший поверх); час, протягом якого здійснюється приймання виконаних Робіт за окремим етапом тощо».
9. Також сторони неодноразово продовжували строк виконання робіт, остаточно - додатковою угодою від 05.11.2019 №4 такий строк продовжений до 29.11.2019 з одночасною зміною календарного графіка виконання робіт.
10. Протягом дії договору відповідач прийняв виконані позивачем роботи, які передбачені кошторисом, на загальну суму 12 510 460,03 грн, що підтверджується відповідними актами та довідками за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року. Такі роботи відповідач повністю оплатив.
11. Разом з цим, за доводами позивача, у процесі організації робіт ним були виявлені значні недоліки об'єкта, які істотно могли вплинути на будівництво, про які позивач повідомляв відповідача листами від 25.03.2019№ 25/03-1, від 04.06.2019 № 14-1, №14-2, №14-3. Позивач також повідомив про виконання ним у зв'язку з цим додаткових робіт, що не були враховані в проектній документації; просив погодити ці додаткові роботи та внести їх у проєктно-кошторисну документацію, погодити відкореговану проєктно-кошторисну документацію для отримання висновку експертизи та подальшого фінансування і закінчення всіх робіт в 2019 році.
12. У відповідь на повідомлення позивача відповідач: (1) листом від 05.06.2019 № 17078/09-20 запропонував провести спільну нараду щодо вирішення проблемних питань, що виникають під час проведення робіт; (2) листом від 06.06.2019 №17161/09-20 витребував поповерховий графік виконання робіт з урахуванням змін до проектно-коштористної документації та додаткових ремонтних робіт з ремонту 2-6 поверхів адміністративної будівлі ПФУ.
13. ПФУ листом від 27.06.2019 №19758/10-20 повідомив про прийняття рішення здійснювати ремонтні роботи на 5-му поверсі в останню чергу, просив відкорегувати поповерховий графік з урахуванням прийнятого рішення. Позивач листом від 01.07.2019 №20 повідомив відповідачу про відкоригований графік виконання ремонтних робіт.
14. Позивач протягом грудня 2019 року неодноразово просив відповідача продовжити термін дії договору у зв'язку з очікуванням висновку експертизи проектно-кошторисної документації по об'єкту, у зв'язку з чим позивач не може виконувати роботи за договором та надати акти виконаних робіт.
15. 28.12.2019 за № 3352/е/19 виготовлений державний експертний звіт з кошторисною вартістю об'єкта станом на 28.12.2019, яка склала 32 606 524 грн (з урахуванням усіх виявлених додаткових робіт по об'єкту).
16. Позивач листом від 28.01.2020 № 28/01-1 просив продовжити термін дії договору до 01.10.2020 та строк виконання робіт в повному обсязі до 01.08.2020 відповідно до змін та відкоригованої проектно-кошторисної документації.
17. Відповідач у відповідь з посиланням на положення частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомив про відсутність підстав для зміни істотних умов договору, в тому числі і продовження строку його дії та зауважив, що оплатив в повному обсязі всі отримані від позивача акти виконаних робіт.
18. 25.02.2020 позивач надіслав відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року №25 та №26 на загальну суму 3 785 069,16 грн.
19. У відповідь 13.03.2020 відповідач повідомив, що вказані акти виконаних робіт не можуть бути прийняті з огляду на те, що вони: (1) не відповідають договірній ціні та кошторису у вартісних та кількісних показниках; (2) належним чином не оформлені згідно з пунктом 5.7. договору.
20. 16.03.2020 відповідач вкотре повідомив позивача про відсутність підстав для продовження строку дії договору та строку виконання робіт.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
21. ТОВ «Абсолют-клімат» звернулося до суду з позовом до ПФУ про стягнення 4 181 030,45 грн боргу.
22. На обґрунтування вимог позивач зазначає, що повідомляв відповідача про необхідність проведення додаткових робіт та неможливість у зв'язку з цим завершення робіт у передбачений договором строк з підстав затримки підготовки експертного висновку щодо змін до проектно-кошторисної документації. Не зважаючи на відсутність згоди відповідача на збільшення строку виконання робіт, позивач продовжив виконувати будівельні роботи, а необхідність збільшення кошторису з урахуванням додаткових робіт підтверджується експертним висновком від 28.12.2019. У зв'язку з чим відповідач безпідставно відмовився від підписання та оплати актів виконаних робіт за грудень 2019 року на загальну суму 3 785 069,16 грн.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції
23. Господарський суд м. Києва рішенням від 11.02.2025 в позові відмовив.
24. Суд установив, що протягом дії договору зміни до проектно-кошторисної документації сторони не вносили, згоду на проведення додаткових робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, відповідач не надавав, як і не погоджував продовження строку виконання робіт, який сплинув 29.11.2019. Крім того, суд зауважив, що договір укладений за результатами відкритих торгів, а тому внесення змін в такий договір має відбуватися з дотриманням вимог пункту 6 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі». Відтак у відповідача відсутній обов'язок з оплати додаткових робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією та виконаних позивачем поза межами встановленого договором строку виконання робіт.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
25. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.07.2025 рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про задоволення позову. Стягнув з відповідача на користь позивача 3 785 069, 16 грн основного боргу, 121 122,21 грн пені, 264 954,84 грн штрафу, 9 884, 24 грн 3 % річних.
26. Пославшись на норму частини 3 статті 877 ЦК України, апеляційний суд зазначив, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність проведення додаткових робіт та необхідність внесення у зв'язку з цим змін в проектно-кошторисну документацію; водночас відповідач хоч і не надав ствердної відповіді стосовно погодження додаткових робіт, натомість замовив експертизу проектно-кошторисної документації по об'єкту, а також послідовно погоджував збільшення строку виконання робіт та корегував календарний графік виконання робіт у зв'язку з зазначеними позивачем обставинами. Ці дії апеляційний суд розцінив як фактичне схвалення відповідачем в розумінні статті 241 ЦК України виконаних позивачем додаткових робіт, які у такому випадку підлягають оплаті, оскільки загальна вартість виконаних робіт не перевищує первинно погоджену в договорі ціну.
Касаційна скарга
27. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
28. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частини 3, 5 статті 844, статті 853, 877 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду в постановах від 01.04.2025 у справі № 916/2177/16, від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21. Так, необхідною умовою виконання підрядником додаткових робіт за договором підряду є внесення змін до проектно-кошторисної документації в частині переліку робіт, що у спірних правовідносинах не відбулося. За змістом статті 877 ЦК України у разі відсутності згоди замовника на виконання додаткових робіт підрядник має право на відшкодування збитків, якщо такі заподіяні внаслідок зупинення робіт, а не набуває права виконати їх на власний розсуд та вимагати оплати у подальшому. Виключенням із цього загального правила є необхідність виконання негайних дій в інтересах замовника для запобігання знищенню або пошкодженню об'єкта будівництва, проте таких обставин суд апеляційної інстанції не встановив. При цьому апеляційний суд проігнорував обов'язок позивача довести обставину виникнення у нього права вимагати збільшення передбаченого договором твердого кошторису.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу
29. Доводи касаційної скарги є безпідставними та не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції. У зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
30. 16.09.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого Верховний Суд відмовив, що відображено в протоколі судового засідання 16.09.2025.
Позиція Верховного Суду
31. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Причиною виникнення цього спору стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з ПФУ на користь ТОВ «Абсолют-клімат» оплати виконаних додаткових будівельних робіт, які не були передбачені проєктно-кошторисною документацією до договору.
33. Позивач зазначає, що повідомляв відповідача про виявлені ним додаткові роботи, які могли істотно вплинути на результат будівництва, проте відповідач відповіді на такі повідомлення не надав. Не зважаючи на це позивач виконав всі необхідні роботи за договором, однак відповідач не здійснив оплату цих робіт.
34. Відповідач стверджує, що оплатив усі виконані позивачем роботи, які передбачені умовами договору, однак не надавав згоду на проведення додаткових будівельних робіт понад обсяг, затверджений проєктно-кошторисною документацією. Відтак у відповідача не виник обов'язок з оплати будівельних робіт, не передбачених договором.
35. Суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків за результатом вирішення цього спору.
36. Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що останній не надавав згоди на виконання додаткових робіт і сторони у встановленому порядку не вносили зміни до проєктно-кошторисної документації. Відтак у відповідача не виник обов'язок оплачувати додаткові роботи, оскільки вони не були передбачені умовами договору.
37. Натомість суд апеляційної інстанції розцінив дії відповідача під час виконання договору (зміст листування, замовлення експертизи проектно - кошторисної документації, послідовне продовження строку виконання робіт) як фактичне схвалення ним виконаних позивачем додаткових робіт. За висновком суду у такій спосіб позивач обґрунтував, а відповідач не спростував необхідність проведення додаткових робіт, вартість яких не перевищує ціну договору.
38. Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, погоджується з висновками суду першої інстанції та аргументами касаційної скарги і зазначає про таке.
39. За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У силу вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
40. Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
41. Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
42. Частиною 1 статті 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
43. За змістом частини 1 статті 843, статті 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
44. Водночас відповідно до статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частина друга).
45. Проект (технічна документація) має визначати не тільки обсяг та зміст робіт, а й інші вимоги до робіт (наприклад, рівень необхідної якості). При цьому роль кошторису не вичерпується лише визначенням вартості робіт, а й проявляється у закріпленні їх видів та переліку згідно з технічною (проектною) документацією, через що кошторис безпосередньо пов'язаний із визначенням не лише ціни, а й предмета договору будівельного підряду.
46. Отже, з урахуванням положень статей 844, 877 ЦК України, предметом доказування у справі є не лише обставини (1) реального (фактичного) виконання робіт за договором, а й те, чи роботи визначені у акті були виконані відповідно до (2) проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, та до (3) кошторису, який відповідно, визначає ціну виконаних робіт.
47. Вказані поняття не є тотожними та не підміняють одне одного, а тому для правильного вирішення спору господарські суд має встановити не лише обставини щодо фактичного виконання підрядником спірних робіт, а й відповідність таких проектній та кошторисній документації. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 01.04.2025 у справі № 916/2177/16 (на яку посилається скаржник).
48. Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Верховний Суд звертається до власних правових висновків, наведених у постанові від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21, на яку посилається скаржник.
49. За частиною 5 статті 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
50. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 наведено висновок про те, що застосовуючи норми частини 5 статті 844, статей 847, 848 ЦК України, належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.
51. За обставинами цієї справи ціна укладеного між сторонами договору є твердою та може бути змінена тільки у випадках, прямо передбачених в договорі, і лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Строки та обсяги виконання робіт також можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення ціни договору, в разі: (1) виникнення обставин непереборної сили; (2) затримки фінансування видатків замовника; (3) внесення змін до проектної документації.
52. Суд апеляційної інстанції встановив, що під час дії договору відповідач прийняв та повністю оплатив виконані позивачем роботи на загальну суму 12 510 460,03 грн, які були передбачені кошторисом та виконані у строк, встановлений договором.
53. Висновок про обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем додаткові роботи на суму 3 785 069, 16 грн суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що позивач повідомив відповідача про необхідність виконання таких робіт, а дії останнього свідчать про фактичне схвалення додаткових робіт. При цьому суд послався на положення частини 1 статті 241 та частини 3 статті 877 ЦК України.
54. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції припустився помилки у застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права.
55. Так, висновок про фактичне схвалення замовником додаткових робіт апеляційний суд помилково підкріплює нормою частини 1 статті 241 ЦК України. Ця правова норма міститься у главі 17 ЦК України, яка має назву «представництво», а безпосередньо стаття 241 ЦК України стосується порядку схвалення особою правочину, вчиненого її представником з перевищенням повноважень. Натомість спірні правовідносини виникли з договору будівельного підряду, а тому положення статті 241 ЦК України застосуванню до цих правовідносин не підлягають.
56. Натомість частина 3 статті 877 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, передбачає, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
57. Отже, діючи за передбаченим наведеною нормою алгоритмом, позивач, не отримавши від відповідача в розумний строк відповіді на своє повідомлення про виявлені додаткові роботи та необхідність внесення змін до твердого кошторису, був зобов'язаний зупинити відповідні роботи до погодження замовником таких робіт.
58. Разом з цим вказана правова норма не надає підряднику права вимагати від замовника оплати додаткових робіт, виконаних підрядником на власний ризик, без дотримання визначеного умовами договору і положеннями закону порядку внесення змін до твердого кошторису або без доведення того, що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника, зокрема могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва, що прямо випливає зі змісту частини 4 статті 877 ЦК України.
59. Отже, суд апеляційної інстанції не врахував умови укладеного між сторонами договору та наведені вище правові позиції Верховного Суду, не встановив обставину досягнення сторонами спору згоди про зміну проектно-кошторисної документації у встановленому порядку, як і не встановив обставин, які б свідчили про те, що (1) позивач не міг передбачити необхідність виконання додаткових робіт до початку виконання робіт за договором, а (2) зупинення виконання робіт до узгодження із відповідачем збільшення твердого кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах останнього. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про виникнення у відповідача обов'язку з оплати додаткових робіт.
60. Натомість місцевий господарський суд установив, що роботи за актами №25 та №26 позивач виконав поза межами укладеного між сторонами договору (ці обсяги та вартість робіт не обумовлені в кошторисі), а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати таких робіт, оскільки сторони не погодили в установленому законом і договором порядку обсяг та ціну додаткових робіт - шляхом внесення відповідних змін до договору.
61. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
62. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України).
63. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
64. З огляду на викладене, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції та враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Розподіл судових витрат
65. У зв'язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та залишенням у силі рішення місцевого господарського суду, відповідно до статті 129 ГПК України Верховний Суд покладає на позивача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі, встановленому частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Пенсійного фонду України задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі № 910/5346/20 скасувати.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/5346/20 залишити в силі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-клімат» (ідентифікаційний код 35837877) на користь Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код 00035323) 100 344, 73 грн судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.