22 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/5022/15 (922/3332/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Погребняка В. Я.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (вх.№6522/2025)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025
у складі колегії суддів: Гетьман Р. А. (головуючий), Россолов В. В., Склярук О. І.
та на рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025
у складі судді Міньковського С. В.
у справі № 922/5022/15 (922/3332/24)
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс»
2. Приватного підприємства «НВ-Інвест»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вер-Тас»
про визнання недійсними результатів аукціону,
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс» та Приватного підприємства «НВ-Інвест», в якому просила суд:
1) визнати недійсними результати першого аукціону з продажу нерухомого майна в процедурі банкрутства Приватного підприємства «НВ-Інвест», код 33478432, у справі № 922/5022/15, оформлених протоколом про проведення аукціону №BRE001-UA-20240610-89402, сформованим 30.06.2024;
2) визнати недійсним акт про придбання майна від 09.07.2024, укладений між ліквідатором Приватного підприємства «НВ-Інвест» Севостьяновим Є.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс», код 38158682, за результатами першого аукціону з продажу нерухомого майна в процедурі банкрутства Приватного підприємства «НВ-Інвест», оформленим протоколом про проведення аукціону № BRE001-UA-20240610-89402;
3) скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Деркача О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74037014 від 09.07.2024 щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс» (м. Харків, провул. В.Усенка, б.2, код 38158682) на нежитлову будівлю літ. «а1-3» (супермаркет) з гостьовою автостоянкою, загальною площею 3581,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий № 6310136300:05:006:0003, додаткові відомості: крита автостоянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2824505663120;
4) скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 70058909 від 03.11.2023 щодо державної реєстрації права власності Приватного підприємства «НВ-Інвест» (м. Харків, вул. Валентинівська, б. 3, кв.18, код 33478432) на нежитлову будівлю літ. «а1-3» (супермаркет) з гостьовою автостоянкою, загальною площею 3581,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий № 6310136300:05:006:0003, додаткові відомості: крита автостоянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2824505663120;
17.04.2025 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/5022/15 (922/3332/24) у задоволенні позову відмовлено.
10.07.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 28.07.2025) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24) залишено без змін.
20.08.2025 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24); ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс» та Приватного підприємства «НВ-Інвест».
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі №922/5022/15 (922/3332/24).
22.08.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
03.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді Огородніка К. М. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 922/5022/15 (922/3332/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.
03.09.2025 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/5022/15 (922/3332/24), зокрема, ті, в яких міститься оригінал постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у цій справі та докази її надсилання учасникам справи. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24), повернення касаційної скарги без розгляду або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11.09.2025 матеріали справи № 922/5022/15 (922/3332/24) надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши матеріали справи та матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі №922/5022/15 (922/3332/24) складено 28.07.2025. Таким чином, останнім днем встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на подання касаційної скарги було 18.08.2025 (17.08.2025 - вихідний день)..
Як зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24) ОСОБА_1 подано 20.08.2025, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, водночас, заявлено клопотання про поновлення цього строку.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що скаржник не був присутній в судовому засіданні при проголошенні короткого тексту постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24), зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС у ОСОБА_1 відсутній, засобами поштового зв'язку вказану постанову скаржник також не отримував та дізнався про неї з Єдиного державного реєстру судових рішень із значним запізненням.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
З матеріалів справи вбачається, що повноважним представником ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції була адвокат Гордієнко Альона Геннадіївна на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 31.10.2024 серія АХ № 1217830.
Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за ордером в порядку частини четвертої статті 61 ГПК України (шляхом подання письмової заяви) суд повідомлено не було.
Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді: ЄДРСР ст. 240, 282 Постанова від 10.07.2025 у справі №922/5022/15 (922/3332/24) (суддя Гетьман Руслан Анатолійович) надіслано в Електронний кабінет одержувача: ОСОБА_2 (ЄДРПОУ/ІПН НОМЕР_1 ). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 28.07.2025 о 18:46. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 28.07.2025 о 18:55.
Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 242 ГПК України).
Зважаючи на викладене, датою вручення ОСОБА_1 постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі №922/5022/15 (922/3332/24) є 29.07.2025, а відтак, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного судового рішення, закінчився 18.08.2025, натомість, касаційну скаргу було подано 20.08.2025.
Постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі №922/5022/15 (922/3332/24) була оприлюднена (забезпечено надання загального доступу) 29.07.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація з якого вважається загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень".
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Поряд з викладеним колегія суддів зауважує, що звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Проте у цій справі ОСОБА_1 не обґрунтувала та не надала доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали їй звернутися до суду із касаційною скаргою до 18.08.2025, зважаючи на вручення постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24) її представнику через систему "Електронний суд" 29.07.2025 та можливість ознайомитись з текстом цієї постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень одразу після забезпечення надання загального доступу.
Перевіряючи твердження ОСОБА_1 про те, що засобами поштового зв'язку оскаржувану постану апеляційного суду вона не отримувала, колегією суддів встановлено, що копію постанови, яка оскаржується, 30.07.2025 було надіслано ОСОБА_1 , що підтверджується штампом відправки на звороті останньої сторінки оригіналу постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24) та Карткою обліку вихідних документів Східного апеляційного господарського суду, з якої вбачається, що постанова була надіслана за адресою, вказаною ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_2 ). Ця ж адреса зазначена і в касаційній скарзі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.09.2022 у справі № 916/939/15-г).
Із цього приводу колегія суддів зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" від 14.10.2003, заява №50966/99).
Позивачу беззаперечно відомо про існування ініційованого ним позовного провадження та відповідно саме позивач, який на розгляд суду поставив питання про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, повинен цікавитися станом розгляду його позовної заяви (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 09.07.2019 у справі № 921/165/16-г/17, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20, від 04.05.2023 у справі № 910/12087/21).
Зважаючи на викладене, доводи ОСОБА_1 про те, що засобами поштового зв'язку оскаржувану постанову апеляційного суду вона не отримувала та дізналася про неї з Єдиного державного реєстру судових рішень «із значним запізненням» не можуть бути розцінені як поважні причини пропуску строку на подання касаційної скарги, оскільки ці доводи носять суб'єктивний характер та є такими, що залежали виключно від волевиявлення самого скаржника. До того ж ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено дату, коли саме вона дізналася про прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24), Верховний Суд визнає їх неповажними.
Разом з цим, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн
У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24), ОСОБА_1 належало сплатити судовий збір у розмірі 24 224 грн (3 028 х 4) х 200%).
Водночас у порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано ні документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, ні документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
1) навести Суду інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24), та належно їх обґрунтувати з наданням відповідних доказів;
2) надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 24 224 грн.
Разом з цим, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, скаржником не додано до касаційної скарги жодних доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів учасникам справи № 922/5022/15 (922/3332/24).
Верховний Суд акцентує, що неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України. Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати Суду докази надіслання учасникам справи № 922/5022/15 (922/3332/24) копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 291,292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24).
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 у справі № 922/5022/15 (922/3332/24) - залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
В. Погребняк