09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 8/471-23/1(917/1613/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025
у справі за позовом 1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_1
до 1) Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства
"Будівельник"
2) Полтавської міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії
в межах справи № 8/471-23/1
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаркет М"
до Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник"
про визнання банкрутом
Учасники справи:
ОСОБА_2 : Шквир С. В.;
ОСОБА_3 : не з'явився;
ОСОБА_1 : Колєсніков О.А.;
ДК ЖЕП "Будівельник ": не з'явився;
Полтавська міська рада: Дзюбло О. І.;
1. Короткий зміст заявлених позовних вимог
1.1. Позивачами заявлено вимоги до Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства (далі - ДК ЖЕП) "Будівельник" та Полтавської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- зобов'язати ліквідатора ДК ЖЕП "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об'єкт житлового фонду - будинок №3 по провулку Шевченка у місті Полтава, а Полтавську міську раду зобов'язати прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов даний будинок.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471 -23/1, будинок по пров. Шевченка 3, Відповідачем-1 не переданий, а Відповідачем-2 не прийнятий у комунальну власність міста Полтави, а мешканці даного будинку, в тому числі і Позивачі, позбавленні законного права на приватизацію майна.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.02.2025 позов задоволено, зобов'язано ліквідатора ДК ЖЕП "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об'єкт житлового фонду будинок за № 3 по провулку Шевченка у місті Полтава, а Полтавську міську раду - прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов вказане нерухоме майно.
2.2. Судове рішення мотивоване тим, що КУзПБ та Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" прямо передбачають обов'язкове передання об'єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад. При цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов. Однак, всупереч наведеному, відповідачами не вчинено жодних дій щодо передачі спірного нерухомого майна до комунальної власності міста Полтави, чим порушено права мешканців будинку, зокрема і позивачів, на приватизацію майна.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
3.1. 08.12.2011 Господарським судом Полтавської області прийнято постанову по справі №8/471-23/1 про визнання ДК ЖЕП "Будівельник" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
3.2. На момент відкриття ліквідаційної процедури на балансі підприємства знаходився будинок за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, буд. 3, в якому мешкають позивачі.
3.3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 зобов'язано:
- Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави без додаткових умов об'єкти житлового фонду у м. Полтава за низкою адрес (зокрема і гуртожиток по провулку Шевченка 3), які обліковуються на балансі банкрута - ДК ЖЕП "Будівельник";
- ліквідатора передати вищевказані об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, за актом прийому-передачі Полтавській міській раді;
- до 24.09.2012 надати суду документальні докази передачі вищевказаних об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Полтави в порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (акти приймання-передачі, рішення комісії, тощо).
3.4. 25.09.2014, на виконання вищезазначеної ухвали, Полтавською міською радою було прийнято рішення "Про внесення змін до рішення дев'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11.09.2007 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник", згідно з яким рішення дев'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11.09.2007 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник" було викладено у наступній редакції:
"1. Надати згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради від ДК ЖЕП "Будівельник" 39 житлових будинків та 8 гуртожитків, згідно з додатком.
2. Комісії з питань передачі відомчих об'єктів у комунальну власність міста визначити технічний стан об'єктів житлового фонду, зазначених в додатку до даного рішення та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом з оформленням актів приймання-передачі житлового будинку в установленому порядку".
3.5. Згідно з відповідями Управління майна комунальної власності міста від №01-05/01.1-10/2541-781 від 14.12.2021 та №01-05/01.1-1 0/898-286 від 26.07.2022 будинок по пров. Шевченка 3, не перебуває у комунальній власності міста.
3.6. У відповідь на адвокатський запит Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у своєму Листі від 02.12.2022 за №01-06-01/13/3744 зазначило, що:
- пункт 4 рішення сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25.09.2014 зобов'язує ДК ЖЕП "Будівельник" передати: КП ПОР "Полтававодоканал" - зовнішні мережі водопостачання та водовідведення; ВАТ "Полтаваобленерго" - зовнішні мережі електропостачання; ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" - зовнішні теплові мережі; ВАТ "Полтавагаз" - зовнішні мережі газопостачання;
- згідно з пунктом 8 Положення, передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність;
- також Положенням встановлено, що житловий фонд передається в комунальну власність за актом прийому-передачі за формою, яка визначена цим Положенням. До акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність додаються: технічний паспорт, домові книги, плани поверхів, схеми зовнішніх мереж тощо;
- таким чином, передача житлового фонду у комунальну власність пов'язана із комплексом відповідних дій, без вчинення яких складання акту приймання-передачі, передача об'єкту, та відповідно зарахування об'єктів житлового фонду на балансовий облік, не є можливими;
- на даний час ДК ЖЕП "Будівельник" та його ліквідатором не надано всієї необхідної правовстановлюючої та технічної документації для прийняття у встановленому порядку до комунальної власності м. Полтави житлового фонду ДК ЖЕП "Будівельник", а також не передано зовнішні мережі відповідним установам, що унеможливлює визначення технічного стану зазначених об'єктів житлового фонду та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом, та, відповідно, оформлення актів приймання-передачі гуртожитків в установленому порядку;
- враховуючи вищенаведене, на даний час немає можливості прийняти до комунальної власності міста житловий фонд ДК ЖЕП "Будівельник", в тому числі будинок № 3 по провулку Шевченка...".
3.7. Ліквідатор ДК ЖЕП "Будівельник" Пічугін І.В. у відповіді на адвокатський запит зазначив, що виконання ухвали господарського суду залежить не лише від ліквідатора ДК ЖЕП "Будівельник" і що згідно частини сьомої статті 61 КУзПБ Полтавська міська рада має прийняти житловий фонд ДК ЖЕП "Будівельник", без будь-яких умов. Водночас, згідно з листом Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції №48914/36380-1-23 від 13.10.2023 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Пічугіна І.В. під час виконання ним відповідних повноважень у справі №8/471-23/1 про банкрутство ДК ЖЕП "Будівельник", комісією було виявлено порушення вимог пункту 1 частини другої та третьої статті 12, частини сьомої статті 61 КУзПБ, а саме: арбітражний керуючий Пічугін І.В. не дотримується обов'язку неухильного виконання вимог законодавства, діє недобросовісно, нерозсудливо, та не з метою, з якою ці права та обов'язки йому надано (покладено), не передає об'єкти житлового фонду ДК ЖЕП "Будівельник", зокрема гуртожиток, що розташований за адресою: пров. Шевченка, 3, м. Полтава до комунальної власності територіальної громади міста Полтава.
3.8. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.11.2024 задоволено клопотання ліквідатора ДК ЖЕП "Будівельник" про прийняття рішення про перехід до процедури санації і затвердження плану санації (актуалізованого); припинено процедуру ліквідації ДК ЖЕП "Будівельник"; припинено повноваження ліквідатора ДК ЖЕП "Будівельник" арбітражного керуючого Пічугіна І.В.; введено процедуру санації боржника - ДК ЖЕП "Будівельник"; затверджено план санації ДК ЖЕП "Будівельник", схвалений протоколом № 2-2024 засідання комітету кредиторів від 14.10.2024 та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Пічугіна І. В .
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 07.02.2025 у цій справі, ухвалено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.
4.2. Постанова суду мотивована наступним:
- позивачі обрали і місцевий суд застосував спосіб захисту у вигляді спонукання відповідачів до виконання обов'язку з приймання-передачі житлового фонду, який не тільки не підтверджує і не визначає наявності у кожного з позивачів права на приватизацію конкретної квартири, але й безпосередньо не стосується приватизаційних відносин між громадянином та органом приватизації;
- у межах захисту індивідуального права на приватизацію конкретним громадянином мова може йти лише про конкретне житло (визначену квартиру), а не про інші квартири (будинок), до яких позивачі не мають відношення та у розумінні частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України не мають права представляти інших мешканців спірного житлового будинку;
- правовою підставою зобов'язання з передачі об'єктів житлового фону у комунальну власність у розумінні частини третьої статті 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України у даному випадку є імперативний припис статті 26 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла на момент виникнення такого обов'язку - відкриття ліквідаційної процедури) та частини дев'ятої статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду": кредитором у вказаному зобов'язанні у розумінні статті 509 ЦК України є Полтавська міська рада, а боржником - ДК ЖЕП "Будівельник"; позивачі як громадяни не є учасниками (сторонами) вказаного зобов'язання, визначеного приписами закону, а тому не можуть мати статусу кредитора, відносно якого коректно було б досліджувати питання наявності порушення боржника у розумінні статей 610, 612 ЦК України;
- визначена заявленими і задоволеними судом позовами процесуально-правова конструкція не відповідає матеріально-правовому статусу дійсних сторін фактично вирішеного спору, оскільки передбачає здійснення позивачами права кредитора у зобов'язанні, стороною якого вони не є, приналежного (права) одному відповідачу відносно іншого;
- встановлена місцевим судом і дійсно наявна бездіяльність з невиконання імперативних приписів закону щодо передачі житлового фонду у комунальну власність, необхідність виконання яких до того ж підтверджена чинною ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі №8/471-23/1, не може бути порушенням прав позивачів, оскільки наявність або відсутність у зв'язку з такої бездіяльністю порушення у розумінні статті 610 ЦК України (у тому числі, в контексті наявності/відсутності прострочення кредитора) може вирішуватися виключно у межах спору між Полтавською міською радою та ДК ЖЕП "Будівельник";
- позивачі, які не мають статусу учасників основного непозовного провадження у справі про банкрутство №8/471-23/1 за визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, не можуть сприймати підставою для існування права вимоги з передачі житлового фонду, захищеного оскаржуваним рішенням, і згадану ухвалу Господарського суду Полтавської області, яка безпосередньо не призвела до виникнення у позивачів цивільних прав у розумінні частини п'ятої статті 11 ЦК України.
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 07.02.2025.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що через бездіяльність відповідачів мешканці будинку не можуть реалізувати своє право ані на приватизацію житлового фонду, ані на звернення до органу приватизації з відповідною заявою, оскільки такого органу для спірного будинку не існує. Задоволення даного позову не матиме наслідком приватизацію займаного житла, проте надасть можливість позивачам, розпочати реалізацію свого права на приватизацію житлового фонду, в установленому Законом порядку.
6.2. Наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо застосування частини першої статті 26 Закону про банкрутство, частини сьомої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з статтями 5, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
7.1. ДК ЖЕП "Будівельник" у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просило суд залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін, зазначаючи наступне:
- на дату ухвалення судом першої інстанції рішення були наявні правові підстави для закриття провадження у цій справі, з огляду на встановлення під час її розгляду існування ухвали суду від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 та постанови від 14.03.2017 у справі № 816/1094/16, які набрали законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки у такій ухвалі обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі;
- місцевим господарським судом порушено положення статті 61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
- наразі у справі про банкрутство ДК ЖЕП "Будівельник" введено процедуру санації боржника, що врегульована нормами Кодексу України з процедур банкрутства та не містить обов'язку керуючого санацією передавати територіальній громаді об'єкти житлового фонду банкрута;
- у даному випадку відсутні порушені права чи законні інтереси позивачів, які б підлягали судовому захисту у цій справі, тому відсутні і підстави для задоволення позову.
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у цій справі № 8/471-23/1(917/1613/24) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - доплатити судовий збір у визначеному розмірі.
8.2. 04.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додані докази сплати судового збору.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2025 - 14:45. Крім того, витребувано з Господарського суду Полтавської області / Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №8/471-23/1(917/1613/24).
8.4. 08.07.2025 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №8/471-23/1(917/1613/24).
8.5. 18.07.2025 до Верховного Суду від Полтавської міської ради, ОСОБА_2 та ДК ЖЕП "Будівельник" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.6. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2025 вказані заяви задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі № 8/471-23/1(917/1613/24) за участю представника Полтавської міської ради - Дзюбло О.І., представника ОСОБА_2 - адвоката Шквир С.В. та представника ДК ЖЕП "Будівельник" - адвоката Плеханова І. О. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
8.7. В судовому засіданні 22.07.2025 представники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити. Представник Полтавської міської ради заперечував проти доводів касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.
8.8. Решта учасників явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини незявлення Суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
8.9. В судовому засіданні 22.07.2025 оголошено перерву до 09.09.2025 - 14:30.
8.10. В судовому засіданні 09.09.2025 представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Полтавської міської ради підтримали раніше надані пояснення по суті спору та наведених в касаційній скарзі доводів.
8.11. Решта учасників явку своїх представників у судове засідання 09.09.2025 не забезпечили, про причини незявлення Суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
8.12. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. Як вбачається з матеріалів справи, позивачами заявлено вимогу про зобов'язання ліквідатора ДК ЖЕП "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об'єкт житлового фонду, а саме: будинок АДРЕСА_1 , а Полтавську міську раду - прийняти цей об'єкт до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов.
9.2. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимог законодавства та судового рішення, яке набрало законної сили, а саме ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1, відповідачі безпідставно ухиляються від вчинення дій з передачі та подальшого прийняття спірного будинку до комунальної власності територіальної громади міста Полтава, порушуючи права мешканців вказаного будинку, зокрема щодо права на приватизацію майна.
9.3. Суд першої інстанції задовольнив позов, зазначивши серед іншого про те, що положення КУзПБ та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачають обов'язкове передання об'єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад, але в порушення вимог вказаних законодавчих актів відповідачі не вчиняють дій щодо передачі спірного будинку до комунальної власності територіальної громади міста Полтава.
9.4. Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши зокрема про: недоведеність наявності у кожного з позивачів права на приватизацію конкретної квартири; відсутність у позивачів права на представництво інших мешканців спірного будинку; невідповідність визначеної у позовах процесуально-правової конструкції матеріально-правовому статусу дійсних сторін фактично вирішеного спору; відсутність підстав вважати порушеними права позивачів внаслідок бездіяльності відповідачів щодо передачі житлового фонду у комунальну власність, а також те, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471 -23/1 не призвела до виникнення у позивачів цивільних прав у розумінні частини п'ятої статті 11 ЦК України. З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції скасовано рішення місцевого господарського суду та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
9.5. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини даної справи, зокрема не прийнято до уваги наслідки бездіяльності відповідачів у питанні передачі спірного об'єкт житлового фонду до комунальної власності протягом тривалого строку для жителів цього будинку, в тому числі і позивачів, тому висновок про відсутність порушених прав позивачів та/або не виникнення у позивачів цивільних прав щодо спірного об'єкту нерухомого майна не відповідають дійсним обставинам справи, а також не узгоджуються з положеннями КУзПБ та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", застосованими судом першої інстанції. Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 26 Закону про банкрутство, частини сьомої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з статтями 5, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у подібних правовідносинах.
9.6. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
9.7. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи постановою Господарського суду Полтавської області від 08.12.2011 у справі №8/471-23/1 ДК ЖЕП "Будівельник" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
9.8. Станом на час відкриття ліквідаційної процедури відносно ДК ЖЕП "Будівельник" на балансі останнього обліковувався будинок, розташований за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 3. У вказаному будинку мешкають позивачі.
9.9. Згідно зі статтею 26 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на дату визнання ДК ЖЕП "Будівельник" банкрутом) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
9.10. Аналогічні норми містить частина сьома статті 61 КУзПБ, за змістом якої у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.
9.11. Передача об'єктів житлового фонду визначена і в Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду", частиною другою пункту 9 статті 8 якого (в редакції на час визнання ДК ЖЕП "Будівельник" банкрутом) встановлено, що у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.
9.12. Відповідно до частини третьої статті 4-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
9.13. Положення статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначають, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
9.14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1:
- зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтави без додаткових умов об'єкти житлового фонду у місті Полтава за низкою адрес (зокрема і гуртожиток по провулку Шевченка, 3), які обліковуються на балансі банкрута - ДК ЖЕП "Будівельник";
- зобов'язано ліквідатора передати вищевказані об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, за актом прийому-передачі Полтавській міській раді;
- зобов'язано до 24.09.2012 надати суду документальні докази передачі вищевказаних об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Полтави в порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (акти приймання-передачі, рішення комісії, тощо).
9.15. 25.09.2014, на виконання вищевказаної ухвали суду у справі № 8/471-23/1 Полтавською міською радою прийнято рішення "Про внесення змін до рішення дев'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11.09.2007 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник", відповідно до якого рішення дев'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11.09.2007 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник" було викладено у наступній редакції:
"1. Надати згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради від ДК ЖЕП "Будівельник" 39 житлових будинків та 8 гуртожитків, згідно з додатком.
2. Комісії з питань передачі відомчих об'єктів у комунальну власність міста визначити технічний стан об'єктів житлового фонду, зазначених в додатку до даного рішення та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом з оформленням актів приймання-передачі житлового будинку в установленому порядку".
9.16. З наведеного слідує, що об'єкти житлового фонду, що перебували у повному господарському віданні ДК ЖЕП "Будівельник", зокрема й спірний будинок (гуртожиток) по пров. Шевченка, 3 у м. Полтава, мали бути передані у комунальну власність територіальної громади міста Полтави.
9.17. Однак спірний будинок досі не переданий до комунальної власності, про що серед іншого свідчать листи Управління майна комунальної власності міста від №01 -05/01.1-10/2541-781 від 14.12.2021 та №01-05/01.1-1 0/898-286 від 26.07.2022, на які послався в своєму рішенні суд першої інстанції, а також вказана обставина не заперечується і відповідачами у справі.
9.18. За твердженням позивачів, відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Однак бездіяльність відповідачів позбавила мешканців спірного будинку, в тому числі і позивачів, такого права.
9.19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний господарський суд зазначив про те, що позивачі визначили право, на захист якого подані позови у цій справі, як право громадян України приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Відповідно сторонами приватизаційних відносин, у межах яких і реалізується вказане право, є громадянин-мешканець, який має право на приватизацію і подав заяву про її здійснення, та орган приватизації, який має розглянути таку заяву і ухвалити відповідне рішення.
9.20. Між тим, відповідачі не є органами приватизації, вони є суб'єктами, що наділені правом утворювати такі органи, а не "автоматично" ототожнюватися з ними. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивачів із заявами до органу приватизації про намір приватизувати відповідне житло та рішення такого органу про відмову у приватизації з тих чи інших причин, яке (рішення) могло бути об'єктом судового оскарження за встановленою юрисдикцією.
9.21. За висновком суду в оскаржуваній постанові, позивачі обрали і місцевий суд застосував спосіб захисту у вигляді спонукання відповідачів до виконання обов'язку з приймання-передачі житлового фонду, який не тільки не підтверджує і не визначає наявності у кожного з позивачів права на приватизацію конкретної квартири, але й взагалі безпосередньо не стосується приватизаційних відносин між громадянином та органом приватизацію.
9.22. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
9.23. Як вірно зазначив в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, положення статей 47, 48 Конституції України визначають, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
9.24. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, відповідно до пункту 13 якого приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації).
9.25. Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
9.26. Стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає, що приватизація державного або комунального майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
9.27. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не врахував, що у даному випадку можливість реалізації гарантованого позивачам права на приватизацію займаного у спірному будинку (гуртожитку) по провулку Шевченка, 3 у м. Полтаві житла напряму пов'язане з прийняттям цього об'єкту житлового фонду до комунальної власності.
9.28. Зазначаючи про те, що відповідачі не є органами приватизації у контексті визначеного позивачами права, яке підлягає захисту, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги наступне:
- рішення про передачу і прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Полтави без додаткових умов об'єктів житлового фонду у м. Полтава, в тому числі і спірну будівлю гуртожитка по пров. Шевченка, 3 у м. Полтаві, які обліковуються на балансі банкрута - ДК ЖЕП "Будівельник", постановлено судом у справі № 8/471-23/1 ще 19.07.2012;
- протягом більш ніж 12 років рішення суду, яке є обов'язковим до виконання, так і залишилося невиконаним;
- згідно з листом Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції №48914/36380-1-23 від 13.10.2023 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Пічугіна І.В. під час виконання ним відповідних повноважень у справі №8/471-23/1 про банкрутство ДК ЖЕП "Будівельник", було виявлено порушення вимог статей 12 та 61 КУзПБ, адже арбітражний керуючий не передає об'єкти житлового фонду ДК ЖЕП "Будівельник", зокрема гуртожиток за адресою: пров. Шевченка, 3, м. Полтава до комунальної власності територіальної громади міста Полтава.
9.29. Також колегія суддів враховує, що Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" врегульовані правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.
9.30. Відповідно до статті 1 цього Закону сфера його дії поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
9.31. Частиною другою статті 4 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачено, що мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.
9.32. З наведеного слідує, що спір відносно передачі об'єкту житлового фонду (у даному випадку гуртожитку) до територіальної громади міста Полтави може вплинути на права мешканців гуртожитку щодо їх права на приватизацію жилих приміщень у ньому (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 908/713/20 (908/1472/20)).
9.33. Крім того, за змістом статті 41 Закону про банкрутство та статті 61 КУзПБ обов'язку ліквідатора передати об'єкти житлового фонду до комунальної власності територіальної громади кореспондує обов'язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов'язки є чітко встановленими, а не дискреційними (подібний правовий висновок щодо тлумачення статті 41 Закону про банкрутство та статті 61 КУзПБ викладено у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № Б-19/81-10).
9.34. Суд апеляційної інстанції вищевказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність порушення прав позивачів як мешканців спірного будинку (гуртожитку) внаслідок тривалої бездіяльності з невиконання імперативних приписів закону щодо передачі житлового фонду у комунальну власність, необхідність виконання яких підтверджена відповідним судовим рішенням, а саме чинною ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі №8/471-23/1.
9.31. Твердження ДК ЖЕП "Будівельник" у відзиві на касаційну скаргу про наявність підстав для закриття провадження у цій справі у зв'язку з існуванням судових рішень, які набрали законної сили, за результатами розгляду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі, відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.
9.32. Ухвала Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 та постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі № 816/1094/16 не є тотожними до справи, що переглядається за суб'єктним складом, предметом і підставами заявлених вимог.
9.33. Крім того, пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України визначає підставою для закриття господарським судом провадження у справі саме відсутність предмету спору, що не відповідає обставинам даної справи.
9.34. Твердження ДК ЖЕП "Будівельник" про порушення місцевим господарським судом порушено положення статті 61 Конституції України, є безпідставним, адже положення названої статті визначають, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Вимога позивачів про зобов'язання відповідача-1 передати об'єкт житлового фонду до комунальної власності, а відповідача-2 прийняти цей об'єкт без жодних додаткових умов не може трактуватися як вид відповідальності, адже як зазначалося вище обов'язок ліквідатора передати об'єкти житлового фонду до комунальної власності територіальної громади і обов'язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об'єкти без додаткових умов прямо передбачений законом.
9.35. Відносно висновку суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові про те, що позивачі, які не мають статусу учасників основного непозовного провадження у справі про банкрутство №8/471-23/1 за визначенням, приведеним у статті 1 КУзПБ, не можуть сприймати підставою для існування права вимоги з передачі житлового фонду, захищеного оскаржуваним рішенням, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1, яка безпосередньо не призвела до виникнення у позивачів цивільних прав у розумінні частини п'ятої статті 11 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
9.36. За змістом наведеного позивачами обґрунтування заявлених у цій справі вимог вбачається, що позовні заяви дійсно містять посилання на вищезгадану ухвалу суду від 19.07.2012 у справі № 8/471-23/1 як на одну з обставин, з якими позивачі пов'язують свої вимоги, оскільки обов'язки відповідачів щодо передачі спірного об'єкту житлового фонду до територіальної громади міста Полтави та прийняття цього об'єкту не лише імперативно визначені законом, але й підтверджені судовим рішенням у справі № 8/471-23/1. Оскільки позивачі не є учасниками справи про банкрутство № 8/471-23/1, вони звернулися за захистом своїх прав, подавши відповідні позови, які розглядаються в окремому позовному провадженні у межах вказаної справи про банкрутство.
9.37. Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України, на яку в оскаржуваній постанові послався суд апеляційної інстанції, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
9.38. Разом з цим, позивачі визначають підставою виникнення у них відповідного права, на захист якого подано позови у цій справі, як наявність судового рішення, яке протягом тривалого часу залишається невиконаним, так і відповідні законодавчі акти, зокрема Конституцію України, Закони України "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності", "Про приватизацію державного житлового фонду", КУзПБ.
9.39. Наведене узгоджується з положеннями частини третьої статті 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
9.40. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
9.41. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
9.42. Вищевикладене у сукупності свідчить про те, що скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення по суті заявлених позовних вимог, судом апеляційної інстанції не спростовані висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.
9.43. Очевидним є те, що скасувавши рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції у своїй постанові повинен був навести більш аргументовані доводи, аніж ті, що їх наведено судом першої інстанції. Однак аналіз мотивувальної частини оскарженої постанови свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не знайшов спростування висновкам місцевого господарського суду.
9.44. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.45. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує відповідні аргументи касаційної скарги.
9.46. Відносно доводів скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 26 Закону про банкрутство, частини сьомої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з статтями 5, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", то з огляду на встановлені у цій справі обставини та висновки Верховного Суду, про які зазначалося вище, колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку щодо питання застосування зазначених скаржником норм права.
9.47. Зважаючи на встановлені за результатами перегляду оскаржуваного у цій справі рішення допущені судом апеляційної інстанції порушення як щодо з'ясування обставин справи, так і застосування норм права та врахування відповідних висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає помилковим скасування апеляційним судом законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
9.48. У зв'язку з наведеним касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
10.2. У статті 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
10.3. Зважаючи на викладене у цій постанові, встановлені судом першої інстанції обставини справи, що стали підставою для задоволення позову і які, у свою чергу, не спростував суд апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у цій справі підлягає скасуванню. Відповідно рішення Господарського суду Полтавської області від 07.02.2025 у даній справі підлягає залишенню в силі, а касаційна скарга має бути задоволена.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі № 8/471-23/1(917/1613/24) скасувати.
3. Рішення Господарського суду Полтавської області від 07.02.2025 у справі № 8/471-23/1(917/1613/24) залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк