18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/311/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача: Плаха О.В. адвокат,
від відповідача: Бичківський О.О. адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро трубопровідної арматури і спеціальних робіт»
про стягнення 162 648,81 грн,
Приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно» (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро трубопровідної арматури і спеціальних робіт» (вул. В. Довгича, 27, с. Мотижин, Макарівський район, Київська область, 08006, код ЄДРПОУ 36736275) про стягнення 162 648,81 грн заборгованості на підставі договору поставки № 429 ВМТП від 22.11.2024, укладеного між сторонами.
Понесені судові витрати - сплачений судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з поставки в зумовлений строк товару належної якості; не здійснив заміну неякісного товару, що змусило його відмовитись від прийняття товару в майбутньому та ініціювати розірвання договору. Позивач просить стягнути з відповідача 138 072,00 грн попередньої оплати, 10 769, 61 грн неустойки у розмірі 0,3 % від загальної ціни договору за кожен день протермінування зобов'язання (п. 6.2 договору), 13807,20 грн штрафних санкцій у розмірі 10 % від загальної ціни договору (п. 6.3 договору).
Ухвалою від 31.03.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Господарський суд Черкаської області 16.04.2025 постановляв ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
15 квітня 2025 року (документ сформований в системі “Електронний суд» та направлений засобами поштового зв'язку 14.04.2025) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Відповідач позов не визнає, оскільки поставлений ним товар відповідав та відповідає усім вимогам діючих нормативних технічних стандартів до цього типу продукції та підтверджено відповідними Сертифікатами якості. Проведення позивачем перевірки поставленого товару відбулося без належного повідомлення відповідача та без його участі, з порушенням умов договору та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Протокол візуально-оптичного контролю № 25-3684 від 06.02.2025, складений позивачем, є суб'єктивним одностороннім документом, який жодним чином не спростовує якість поставленого товару та не може вважатися належним доказом у справі. Позивач безпідставно в односторонньому порядку відмовився від подальшої співпраці.
Понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідач просив покласти на позивача.
18 квітня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 28.04.2025 Господарський суд Черкаської області у задоволені клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області відмовив; клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задовольнив; відклав розгляд справи на 10 год 00 хв. 03 червня 2025 року; задовольнив заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Призначене на 10 год. 00 хв. 03.06.2025 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою від 03.06.2025 Господарський суд Черкаської області судове засідання призначено на 10 год. 15 хв. 24 липня 2025 року.
Ухвалою від 24.07.2025 Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відклав розгляд справи на 10 год. 00 хв. 10 вересня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити повністю. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві та просив у позові відмовити повністю.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 10.09.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши позицію представника позивача заперечення представника відповідача, суд встановив таке.
22.11.2024 між Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро трубопровідної арматури і спеціальних робіт» (далі - постачальник, відповідач) було укладено Договір поставки №429 ВМТП (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору поставки постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити покупцю засувку чавунну паралельну дводискову з висувним шпинделем з маховиком 30ч6бр Ду400 Ру10, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти і оплатити товар, кількість та вартість визначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору постачальник здійснює поставку товару протягом 15 календарних днів від дати отримання попередньої оплати.
Відповідно до п. 3.1. Договору загальна ціна за цим договором складає 138072,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата товару, визначеного у Специфікації за цим договором, здійснюється покупцем шляхом повної попередньої оплати на підставі рахунку, який постачальник зобов'язаний виставити протягом двох робочих днів з моменту отримання замовлення на товар. Рахунок оплачується протягом 10 банківських днів.
Відповідно до п.4.1. Договору товар повинен відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 5762-2004 Арматура трубопровідна промислова. Засувки на номінальний тиск не більший PN 250. Загальні технічні умови (ГОСТ5762-2002, IDT); ДСТУ ISO 5752-2008 Арматура трубопровідна металева фланцева. Будівельні довжини» (ISO 5752:1982, IDT); ДСТУ ISO 5208:2008 Арматура трубопровідна промислова. Випробування під тиском (ISO 5208:1993, IDT); ДСТУ 2479-94 Арматура трубопровідна загальнопромислового призначення Маркування.
Відповідно до п.п.4.5.1. Договору поставки перевірка якості та характеристики товару покупцем має бути здійснена протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надходження товару за місцем призначення .
Відповідно до п.4.6 Договору поставки протягом 2 (двох) робочих днів після здійснення перевірки товару, в разі відсутності зауважень у покупця, останній підписує два екземпляри Акту приймання-передачі товару та один екземпляр передає постачальнику нарочно або засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п.п.4.6.1. Договору поставки в разі наявності зауважень Покупця до якості товару, що поставлений постачальником, з підстав невідповідності умовам цього Договору, протягом 7 (семи) робочих днів з дати поставки товару за місцем призначення, сторони підписують Акт про виявленні недоліки з зазначенням переліку виявлених недоліків та строком їх усунення шляхом заміни неякісного товару постачальником власними силами та за його рахунок.
У момент передачі товару у місці призначення, постачальник надає покупцю оригінали наступних документів: - видаткову накладну; - товарно-транспортну/поштову накладну; - свідоцтво (паспорт та/або будь-який інший документ), що підтверджує якість товару (копію, засвідчену Постачальником), який має містити загальні відомості про товар, технічні характеристики, дату виготовлення, порядок експлуатації, гарантійний строк (не може бути менший за гарантійний строк зазначений у цьому Договорі) та інше (п.4.7. Договору поставки).
Приймання товару здійснюється відповідно до умов Договору та додатків до нього, які є невід'ємними частинами Договору, за кількістю та якістю у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (Постанова Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (Постанова Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7) (п.4.9. Договору поставки).
Відповідно до п. 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення постачальником строків поставки Товару, а також за недотримання строків, визначених для заміни, ремонту та/або повернення дефектного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0,3 % від ціни Договору за кожний день затримки виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 6.3. Договору визначено, що у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днів з будь яких причин, покупець має право відмовитися від його подальшого прийняття та вимагати від постачальника розірвання Договору та повернення всіх сплачених за цим Договором коштів, а також сплати штрафних санкцій у розмірі 10 % від загальної ціни Договору.
Договір скріплений підписами та печатками його сторін.
22.11.2024 сторонами було підписано Специфікацію № 1 до Договору на поставку товару - засувку чавунну паралельну дводискову з висувним шпинделем з маховиком 30ч6бр Ду400 Ру10 в кількості 2 шт. загальною вартістю з ПДВ 138072,00 грн (а.с. 19).
Відповідно до платіжної інструкції №8342 від 12.12.2024 приватним акціонерним товариством “Черкаське хімволокно» на виконання умов Договору поставки на рахунок відповідача було перераховано попередню оплату в розмірі 138072,00 грн.
Поставку товару було здійснено 06.01.2025 по видатковій накладній №1 від 03.01.2025.
В позовній заяві позивач зазначив, що продукція поставлена 06.01.2025 не пройшла вхідний контроль та була повернута постачальнику.
05.02.2025 по видатковій накладній №1 від 03.02.2025 постачальником проведено заміну товару неналежної якості на інший товар, проте продукція знову не пройшла вхідний контроль, що підтверджується актом від 10.02.2025 та протоколом по візуально-оптичному контролю (а.с. 23-24), про що було повідомлено постачальника з запрошенням представників для складання сумісного Акту про виявлені недоліки, що підтверджується листом від 11.02.2025 №08/1276/1 (а.с. 23).
19.02.2025 комісією позивача було складено Акт про виявлені недоліки, оскільки представник відповідача не прибув для сумісного складання акту, останній було направлено відповідачу, що підтверджується листом від 19.02.2025 №08/1343 (а.с. 25).
В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до Акту про виявлені недоліки термін заміни неякісного товару становить 3 робочі дні. Станом на 11.03.2025 постачальник ігноруючи взяті на себе зобов'язання, протягом 17 днів, не здійснив заміну неякісного товару, що змусило покупця відмовитись від прийняття товару в майбутньому та ініціювати розірвання Договору (лист від 11.03.2025 №08/1993/1).
З метою досудового врегулювання спору, 17.03.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення суми передоплати, також забрати товар неналежної якості.
За твердженням позивача відповідач вимоги претензії залишив без виконання.
Позивач зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки належної якості товару чим порушив умови Договору та не повернув грошові кошти в розмірі 138072,00 грн попередньої оплати на вимогу позивача, що і стало причиною звернення позивача до суду.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із Договору поставки №429 ВМТП від 22.11.2024, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань поставки та загальних положень про купівлю-продаж.
Таким чином, предметом позову, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів попередньої оплати товару в розмірі 138072,00 грн, 10 769, 61 грн неустойки у розмірі 0,3 % від загальної ціни договору за кожен день протермінування зобов'язання (п. 6.2 договору), 13 807,20 грн штрафних санкцій у розмірі 10 % від загальної ціни договору (п. 6.3 договору).
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (далі по тексту ЦК України).
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов'язань.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що 22.11.2024 між Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро трубопровідної арматури і спеціальних робіт» (постачальник) було укладено Договір поставки №429 ВМТП.
Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору поставки постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити покупцю засувку чавунну паралельну дводискову з висувним шпинделем з маховиком 30ч6бр Ду400 Ру10, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти і оплатити товар.
Відповідно до п. 2.2. Договору постачальник здійснює поставку товару протягом 15 календарних днів від дати отримання попередньої оплати.
Відповідно до п. 3.1. Договору загальна ціна за цим договором складає 138072,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом повної попередньої оплати нів.
Відповідно до п.4.1. Договору товар повинен відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 5762-2004 Арматура трубопровідна промислова. Засувки на номінальний тиск не більший PN 250. Загальні технічні умови (ГОСТ5762-2002, IDT); ДСТУ ISO 5752-2008 Арматура трубопровідна металева фланцева. Будівельні довжини» (ISO 5752:1982, IDT); ДСТУ ISO 5208:2008 Арматура трубопровідна промислова. Випробування під тиском (ISO 5208:1993, IDT); ДСТУ 2479-94 Арматура трубопровідна загальнопромислового призначення Маркування.
Отже судом встановлено, що господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення Договору №429 ВМТП від 22.11.2024. За своїм правовим змістом укладений договір є договором поставки.
22.11.2024 сторонами було підписано Специфікацію № 1 до Договору на поставку товару - засувку чавунну паралельну дводискову з висувним шпинделем з маховиком 30ч6бр Ду400 Ру10 в кількості 2 шт. загальною вартістю з ПДВ 138072,00 грн (а.с. 19).
Відповідно до платіжної інструкції №8342 від 12.12.2024 позивачем на виконання умов Договору поставки на рахунок відповідача було перераховано попередню оплату в розмірі 138072,00 грн.
Продукція поставлена відповідачем 06.01.2025 не пройшла вхідний контроль та була повернута постачальнику.
05.02.2025 по видатковій накладній №1 від 03.02.2025 постачальником проведено заміну товару неналежної якості на інший товар, проте продукція знову не пройшла вхідний контроль, що підтверджується актом від 10.02.2025 та протоколом по візуально-оптичному контролю (а.с. 23-24), про що було повідомлено постачальника з запрошенням представників для складання сумісного Акту про виявлені недоліки, що підтверджується листом від 11.02.2025 №08/1276/1 (а.с. 23).
19.02.2025 комісією позивача було складено Акт про виявлені недоліки, оскільки представник відповідача не прибув для сумісного складання акту, останній було направлено відповідачу, що підтверджується листом від 19.02.2025 №08/1343 (а.с. 25).
17.03.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення суми передоплати, оскільки відповідач не здійснив заміну неякісного товару, що змусило покупця відмовитись від прийняття товару в майбутньому та ініціювати розірвання Договору (лист від 11.03.2025 №08/1993/1).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Зі змісту зазначених норм права випливає, що умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання з поставки товару належної якості покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати заміни оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні як докази заміни товару неналежної якості на інший товар - засувка чавунна паралельна дводискова з висувним шпинделем з маховиком 30ч6бр Ду400 Ру10 в кількості 2 шт., так і докази повернення відповідачем попередньої оплати в загальному розмірі 138072,00 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив свій обов'язок з поставки товару належної якості.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Відсутність дій відповідача щодо поставки товару належної якості, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору поставки товару належної якості та діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 138072,00 грн.
Крім того, відповідно до п. 6.2 Договору за кожен день протермінування відповідачем зобов'язання, позивач також заявив вимогу про стягнення з останнього 10 769, 61 грн неустойки у розмірі 0,3 % від загальної ціни договору та відповідно до п. 6.3 Договору 13 807, 20 грн штрафних санкцій у розмірі 10 % від загальної ціни договору (п. 6.3 договору).
Розрахунок неустойки:
Ціна договору - 138072,00 грн.
Неустойка - 0,3% від ціни договору за кожен день Прострочення з 27.12.2024 по 06.01.2025 - 9 днів та з 22.02.2025 по 11.03.2025 -17 днів, що разом складає 26 днів.
138072,00 грн. х 0,3% х 26 днів = 10 769,61 грн.
Розрахунок штрафних санкцій: штраф - 10% від загальної ціни договору 138072,00 грн. х 10% = 13 807,20 грн
Відповідно до п. 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення постачальником строків поставки Товару, а також за недотримання строків, визначених для заміни, ремонту та/або повернення дефектного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0,3 % від ціни Договору за кожний день затримки виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 6.3. Договору визначено, що у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днів з будь яких причин, покупець має право відмовитися від його подальшого прийняття та вимагати від постачальника розірвання Договору та повернення всіх сплачених за цим Договором коштів, а також сплати штрафних санкцій у розмірі 10 % від загальної ціни Договору.
Згідно п. 3.1. Договору, загальна ціна за цим договором складає 138072,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Одночасне застосування позивачем до відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки згідно з наведеною вище статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, які можуть застосовуватися одночасно.
У пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 913/686/19 суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить положенням статті 61 Конституції України, адже пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності; у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Дослідивши здійснений позивачем у позовній заяві розрахунок пені судом встановлено, що його проведено без урахування ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо застосування пені в розмірі 0,3 %, що є більшим подвійної облікової ставки Національного банку України.
При цьому, судом із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в “ЛігаЗакон», з урахуванням методики розрахунку, проведено розрахунок пені за визначений позивачем період, яка становить 2813,28 грн, що підлягає до задоволення, в решті вимог слід відмовити.
З огляду на вищевикладені приписи законодавства та п. 6.3. Договору суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення штрафу відповідає приписам Закону та укладеному сторонами Договору, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
При зверненні до суду за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, відповідно до частини 9 цієї статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на наведені правові норми сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному розмірі у сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро трубопровідної арматури і спеціальних робіт» (вул. В. Довгича, 27, с. Мотижин, Макарівський район, Київська область, 08006, код ЄДРПОУ 36736275) на користь Приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно» (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) - 138 072,00 грн попередньої оплати, 2813,28 грн пені, 13 807,20 грн штрафу, 3028,00 грн судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 22 вересня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз