8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 вересня 2025 року Справа № 922/2883/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання: Пугачові Д. І.
розглянувши клопотання Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх. № 20682 від 10.09.2025) про закриття провадження у справі, подане у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (адреса: 40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35; код ЄДРПОУ 41884537)
до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29; код ЄДРПОУ 04805918)
про стягнення 1493894,77 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Сахнов Д. А. (довіреність № 7-12/7-Д/152 від 27.12.2024);
відповідача - Батіг В. В. (ордер серії АХ № 1230041 від 06.01.2025).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (далі - відповідач) 1493894,77 грн вартості спожитої електричної енергії.
Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії № 41200043/12-01/НЕА від 17.01.2024, № 41200043/23-02/НЕА від 05.02.2024 та № 41200043/34-02/НЕА від 29.02.2024 щодо своєчасного проведення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.09.2025; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 20682 від 10.09.2025), в якому просить суд закрити провадження у справі № 922/2883/25.
Подане клопотання обгрунтоване з посиланням на положення п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України та на те, що в межах справи № 922/4140/24 позивач звертався з позовом до відповідача про той же предмет і з тих самих підстав, однак постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 було прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому позивач також зазанчає, що Східний апеляційний господарський суд у названій постанові не обмежився кваліфікацією позивачем спірних правовідносин як позадоговірних (ст. 1212 ЦК України), та розглянув справу, також, в межах договірних правовідносин (ч. 3 ст. 670 ЦК України), тобто, Східний апеляційний господарський суд, розглянув справу № 922/4140/24 в межах кваліфікації спірних правовідносин як договірних та, враховуючи зазначені мотиви, остаточно вирішив спір між позивачем та відповідачем, дійшовши висновків про відсутність підстав для задоволення позову.
У підготовче засідання 22.09.20225 прибули представники сторін.
Представник відповідача наполягає на задоволенні поданого ним клопотання та просив суд закрити провадження у справі № 922/2883/25.
Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача щодо закриття провадження у справі.
Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 20682 від 10.09.2025), суд зазначає.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГПК України, Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
У частині першій та пунктах 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23).
З урахуванням зазначеного, здійснення судом всебічного аналізу предмета і підстав заявленого позову сприяє з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Така правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21, від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21, від 14.09.2023 у справі № 920/874/22.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 170/499/23 зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
В даному випадку, як вбачається з позовної заяви у справі № 922/4140/24, предметом розгляду у цій справі був позов позивача у даній справі до відповідача у даній справі про відшкодування вартості безпідставно набутого майна (електричної енергії) на суму 1493894,77 грн на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України.
При поданні даного позову позивач вважав поставки електричної енергії позадоговірними, а відповідно і вимагав стягнення її вартості на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України, як безпідставно набутої відповідачем.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 по справі № 922/4140/24 було прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Східний апеляційний господарський суд у цій постанові зазначив: "65.1. У світлі приписів ст.14 та ч.5 тс.269 ГПК апеляційний суд у розглядуваному випадку не може самостійно "перекваліфікувати" заявлені вимоги, застосувавши примушення до виконання договірного зобов'язання та стягнення заявленої суми в порядку ст.625 ЦК (в контексті принципу "jura novit curia"), адже за умовами п.п.5.10 і 5.16. кожного з договорів №№1-3 (у межах яких відбулося постачання та споживання 249542 кВт год електричної енергії) постачальник повинен був надіслати для розгляду та оплати споживачеві відповідні рахунку та акти прийому-передачі, доказів чого матеріали справи не містять".
Як свідчать матеріали справи, після ухвалення постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі № 922/4140/24, листом за вих. № 8/3143 від 14.07.2025 позивач надіслав відповідачу рахунки на оплату електричної енергії:
№ 1020378-2401-13 від 14.07.2025 за договором № 41200043/12-01/НЕА від 17.01.2024 на суму 257 304,00 грн з ПДВ, за спожиті 42884 кВт·год електричної енергії з 20.01.2024 по 31.01.2024;
№ 1020378-2402-12 від 14.07.2025 за договором № 41200043/12-01/НЕА від 17.01.2024 на суму 366042,00 грн з ПДВ, за спожиті 61007 кВт·год електричної енергії з 01.02.2024 по 10.02.2024;
№ 1020391-2402-13 від 14.07.2025 за договором № 41200043/23-02/НЕА від 05.02.2024 на суму 701047,87 грн з ПДВ, за спожиті 115914 кВт·год електричної енергії з 11.02.2024 по 29.02.2024;
№ 1020396-2403-13 від 14.07.2025 за договором № 41200043/34-02/НЕА від 29.02.2024 на суму 169500,90 грн з ПДВ, за спожиті 29737 кВт·год електричної енергії з 01.03.2024 по 31.03.2024.
У відповідь на вказаний лист, відповідач листом за № 15/1939/0109 від 23.07.2025 повернув акти коригування до укладених у спірному періоді актів приймання-передавання товарної продукції-електричної енергії без підписання та повідомив, що фактичний обсяг спожитої електричної за період з 20.01.2024 до 31.03.2024 є належним чином сформованим, підтвердженим та сплаченим, що унеможливлює підписання та оплату актів коригування.
При зверненні до суду з позовом у даній справі, на відміну від позову по справі № 922/4140/24, позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії № 41200043/12-01/НЕА від 17.01.2024, № 41200043/23-02/НЕА від 05.02.2024 та № 41200043/34-02/НЕА від 29.02.2024 щодо своєчасного проведення розрахунків.
Таким чином, підстави позову при поданні позовів по справі № 922/4140/24 та по даній справі є різними, тобто позови не співпадають за матеріально-правовими вимогами та обставинами.
Зазначене в свою чергу унеможливлює застосування до спірних правовідносин п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України та закриття провадження у справі з підстав наведених відповідачем у клопотанні.
За таких обставин, в задоволенні клопотання відповідача (вх. № 20682 від 10.09.2025) про закриття провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 175, 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх. № 20682 від 10.09.2025) про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали які не підлягають оскарженню окремо від рішення можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.І. Байбак