09 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/451/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", адреса : 04116, вул. Шолуденка, буд. 1, місто Київ
до відповідача: Управління освіти Заліщицької міської ради, адреса : 48601, вул. Бандери С., буд. 40 кв. 4, місто Заліщики, Чортківський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості у сумі 49 150 грн 23 коп., з яких : 43 371 грн 18 коп. - основний борг, 3 865 грн 98 коп. - пеня, 378 грн 06 коп. - 3% річних, 1 535 грн 01 коп. інфляційні втрати.
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився.
1. Cуть справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Управління освіти Заліщицької міської ради про стягнення заборгованості у сумі 49 150 грн 23 коп., з яких : 43 371 грн 18 коп. - основний борг, 3 865 грн 98 коп. - пеня, 378 грн 06 коп. - 3% річних, 1 535 грн 01 коп. інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання призначити на 26.08.2025.
У судовому засідання 26.08.2025 представниця відповідача усно повідомила суду про визнання позову відповідачем в повному обсязі. Для надання можливості представнику відповідача оформити письмово заяву про визнання позову, судом відкладено підготовче засідання на 09.09.2025.
Позивач участі повноважного представника у судовому засіданні 09.09.2025 не забезпечив, проте надав суду Заяву (вх№6315 від 08.09.2025) про розгляд справи без участі позивача у зв'язку із визнанням позову відповідачем.
Відповідач участі уповноваженого представника у призначеному судовому засіданні - 09.09.2025 не забезпечив, проте у поданій суду заяві (вх№6108 від 27.08.2025) просить суд розглянути справу без участі представника Управління освіти Заліщицької міської ради, а також зазначає, що відповідач немає заперечень щодо позовних вимог та не вбачає підстав для відмови у позові.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, у судовому засіданні 09.09.2025 постановив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві №б/н від 24.07.2025 (вх. № 514 від 25.07.2025), мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором № 18-7187/24-БО-Т постачання природного газу від 22.10.2024 зобов'язань по оплаті за спожитий у жовтні - грудні 2024 року природний газ. Внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 49 150 грн 23 коп., з яких : 43 371 грн 18 коп. - основний борг, 3 865 грн 98 коп. - пеня, 378 грн 06 коп. - 3% річних, 1 535 грн 01 коп. інфляційні втрати.
Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для захисту у судовому порядку порушеного майнового права позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Правова позиція відповідача.
Відповідач, участі у розгляді справи 09.09.2025 не забезпечив, проте надав суду заяву (б/н від 27.08.2025, вх№6108 від 27.08.2025) просить суд розглянути справу без участі представника Управління освіти Заліщицької міської ради, а також зазначає, що відповідач немає заперечень щодо позовних вимог та не вбачає підстав для відмови у позові.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі по тексту - позивач, Постачальник) та Управління освіти Заліщицької міської ради (далі по тексту - відповідач, Споживач) було укладено договір постачання природного газу № 18-7187/24-БО-Т (далі по тексту - Договір). До договору було укладено додаткову угоду №1 від 21.11.2024 якою було внесено зміни до Розділу 14 договору.
Пунктом 1.1. Договору Позивач та Відповідач передбачили, що за цим договором Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим договором використовується Споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2.).
Розділом 2 Договору сторонами було погоджено споживання природного газу у період з жовтня 2024 по грудень 2024.
Проте, Відповідачем документально актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2024 не оформив, актів не підписав.
Факт постачання та споживання природного газу Споживачу (ЕІС-код споживача - 56XS0000241QJ006) підтверджується інформацією Оператора ГТС наданою листом №ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025.
Ціна та вартість природного газу угоджена розділом 4 Договору.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% -, всього з ПДВ - 163,89 грн.за 100 куб. м.
Всього ціна за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 553,89 грн.
Як встановлено судом, на виконання пункту 2.1 розділу 2 Договору Постачальником було поставлено відповідачу природний газ:
у жовтні 2024 - 1,82521 тис. куб. м. * 16 553,89 грн, всього на суму 30 214,32 грн;
у листопаді 2024 - 23,42500 тис. куб. м. * 16 553,89 грн, всього на суму 387 774,80 грн;
у грудні 2024 - 26,12000 тис. куб. м. * 16 553,89 грн, всього на суму 432 387,54 грн.
Загальна вартість поставленого природного газу становить 51,37021 тис. куб. м. на загальну суму 850 376,66 грн.
Відповідач розрахувався за поставку природного газу у жовтні-листопаді 2024.
Частково відповідач оплатив вартість газу спожитого у грудні 2024 на суму 389 016,36 грн.
Сума боргу за використаний природний газ на день подання позову за поставлений природний газ у грудні 2024 складає 43 371,18 грн.
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі природного газу.
Відповідно до п. п. 3.5.1 Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором (ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Відповідно до п. п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Згідно п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Отже, в даному випадку обсяги встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та Відповідач був зобов'язаний сплатити вартість поставленого природного газу.
Таким чином, на виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 850 376,66 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені Відповідачу у спірний період.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС № ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: 56XS0000241QJ006 ) спожито природний газ з ресурсу Позивача у відповідних обсягах за спірний період, які вказані в позовній заяві.
Відповідно до пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Розділом 5 погоджено порядок та умови проведення розрахунків.
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 6.2 Договору Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором та здійснювати оплату використаного природного газу своєчасно.
Постачальником було направлено на адресу Споживача акти приймання передачі природного газу за жовтень-грудень 2024 підписані постачальником, проте Споживач ухилився від їх підписання і направлення постачальнику.
Відповідальність сторін за порушення умов договору визначена у розділі 7 Договору.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим Договором.
У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 11 сторони погодили, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.
Як встановлено судом, оплату за переданий газ Відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги розділу 5 Договору.
Загальна вартість договору згідно актів приймання-передачі становить 850 376,66 грн.
Відповідачем оплачено вартість спожитого природного газу на суму 807 005,48 грн.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 43 371,18 грн за зобов'язаннями грудня 2024.
Згідно пункту 7 Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Вказаний пункт Договору в частині нарахування пені узгоджується із положеннями статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідача перед Позивачем за договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов договору складає 3 865,98 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову: період нарахування за поставкою жовтня 2024 з 17.12.2024 по 18.12.2024; період нарахування за поставкою грудня 2024 з 18.02.2025 по 03.06.2025.
Оскільки Відповідачем не виконані умови Рамкового договору щодо оплати отриманого природного --газу, Позивачем у відповідності до приписів статті 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача три проценти річних від простроченої суми.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Що стосується нарахованих 3% річних, то позивач із посиланням на диспозитивність приписів статті 625 ЦК України щодо розміру процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, та з огляду на т, що сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, нарахував та заявив до стягнення три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі - 378,06 грн (детальний розрахунок долучено до позову).
Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 1 535,01 грн, згідно детального розрахунку наданого у додатку до цього позову.
Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 49 150,23 грн.
Несплата відповідачем вказаної заборгованості стала підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного майнового права до господарського суду.
4. Норми права, які застосовував суд.
Відповідно статті 6 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частинами 1,2 статті 11 ЦК України, визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частин 1,2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України)).
Згідно статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами частини 1 статті 175 ГК України, встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частинами 1,3 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновок суду.
Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості у сумі 49 150 грн 23 коп., з яких : 43 371 грн 18 коп. - основний борг, 3 865 грн 98 коп. - пеня, 378 грн 06 коп. - 3% річних, 1 535 грн 01 коп. інфляційні втрати.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Згідно з розділом 6 Договору, Споживач має право використовувати (відбирати) природний газ відповідно до умов цього Договору ; прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Отже у Відповідача виник обов'язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.
Як свідчать матеріали справи, за поставлений Позивачем в період з жовтня по грудень 2024 року природний газ в обсязі 51,37021 тис. куб. м на загальну суму 850 376,66 грн, Відповідач розрахувався частково. Зокрема, розрахунок проведено за поставку природного газу у жовтні-листопаді 2024 та частково відповідач оплатив вартість газу спожитого у грудні 2024 на суму 389 016,36 грн. Таким чином, сума боргу за використаний природний газ, станом на час розгляду спору, за поставлений природний газ у грудні 2024 складає 43 371,18 грн. Доказів оплати відповідачем позивачу вказаної суми матеріали справи не містять та сторонами не надані.
Відповідно частини 2 статті 46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно частин 1, 2, 5 статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Заява (вих. № б/н від 27.08.2025 (вх№6108 від 27.08.2028)), у якому серед іншого, відповідач визнає позовні вимоги та не заперечує щодо їх задоволення підписана Підгребя Надією Михайлівною, яка згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи - Управління освіти Заліщицької міської ради.
Згідно частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 6 статті 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши заяву про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг». Внаслідок цього суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову Відповідачем. При розгляді цієї справи суд не досліджує факту поставки Позивачем Відповідачу природного газу за договором. Суд, також, зазначає, що Відповідач проти наявної у нього заборгованості за отриманий газ, а також проти нарахованих йому пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, не заперечував.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі : 49 150 грн 23 коп., з яких : 43 371 грн 18 коп. - основний борг, 3 865 грн 98 коп. - пеня, 378 грн 06 коп. - 3% річних, 1 535 грн 01 коп. інфляційні втрати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно частини 1 статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 2422 грн 40 коп. (платіжна інструкція №0000028601 від 23.07.2025).
Оскільки заяву про визнання позову подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до статей 123, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1211,20 грн судового збору. Судовий збір у сумі 1211,20 грн повертається позивачу з Державного бюджету України.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Прийняти заяву від 27.08.2025 (вх. № 6108 від 27.08.2025) відповідача про визнання позову.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Управління освіти Заліщицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» борг у загальній сумі 49 150 грн 23 коп. (сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят) грн 23 коп., з яких: 43 371 (сорок три тисячі триста сімдесят одна) грн 18 коп. основного боргу, 3 865 (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн 98 коп. - пені, 378 (триста сімдесят вісім) грн 06 коп. - три проценти річних, 1 535 (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) 01 коп. - інфляційних втрат.
4. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 1 211,20грн (50% судового збору) покласти на відповідача, а урозмірі 1 211,20грн (50% судового збору) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» з Державного бюджету України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп., сплачений згідно платіжної інструкції №0000028601 від 23.07.2025.
6. Стягнути з Управління освіти Заліщицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, (код ЄДРПОУ 42399676);
Відповідач: Управління освіти Заліщицької міської ради, адреса: 48601, вул. Бандери С, буд. 40 кв. 4, місто Заліщики, Чортківський район, Тернопільська область, (код ЄДРПОУ 44014833).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 23.09.2025. Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко