вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"16" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/778/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Державної установи "Городищенська виправна колонія"
про стягнення 2 129,04 грн
у судове засідання з'явились представники:
- позивача: Трофимчук С.М.;
- відповідача: Дмитрук І.М.;
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до Державної установи "Городищенська виправна колонія" про стягнення 2 129,04 грн, з яких 1 553,34 грн - пені, 152,91 грн - 3% річних, 422,79 грн - інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами господарських правовідносин на підставі Договору про постачання природного газу №16-7004/24-БО-Т від 23.10.2024, станом на день звернення до суду у відповідача, як споживача природного газу існує заборгованість у розмірі 10 166,24 грн.
Так, в порушення умов Договору, відповідач прийнявши у період жовтень-листопада 2024 року об'єм газу, поставленого ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, допустив вищезазначену заборгованість, яка з 18.02.2025 - прострочена.
В той же час, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, у якості зарахування оплати основного боргу у розмірі 10 166,24 грн по спірному Договором №16-7004/24-БО-Т від 23.10.2024, позивачем було використано надлишково сплачені кошти за іншим Договором №16-8418/24-БО-Т від 28.02.2025, укладеним між сторонами.
Отож, предметом спору стало стягнення з відповідача 1 553,34 грн - пені, 152,91 грн - 3% річних, 422,79 грн - інфляційні втрати, нарахованих з 18.02.2025 по 20.08.2025
У відзиві Державна установа "Городищенська виправна колонія" підтвердила, що дійсно, за Договором про постачання природного газу №16-7004/24-БО-Т від 23.10.2024 існувала заборгованість у розмірі 10 166,24 грн, яка була сплачена 18.03.2025
Такі дії (переплата за іншим договором) відповідач пояснює тим, що з 28.02.2025 між сторонами діяв інший Договір на поставку природного газу з іншими реквізитами (№16-8418/24-БО-Т від 28.02.2025).
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що в ситуації, яка склалась (фактична сплата основного боргу 18.03.2025) у стягненні 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити, при існують підстави для зменшення розміру пені.
З огляду на вище наведене, вважаючи, що у суду, з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, реалізуючи дискреційні повноваження, може зменшити належну до стягнення суму пені, та просить прийняти до уваги, крім іншого, що:
- матеріали даної справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та/або доказів настання негативних наслідків та понесення останнім збитків саме в результаті порушення державною установою "Городищенська виправна колонія (№96)" умов Договору;
- відповідач є неприбутковою організацією, є установою закритого типу та відповідно до діючого законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.
У відповіді на відзив ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" виклав свою позицію щодо питання зарахування коштів за спірним Договором повідомивши, що відповідач повинен був здійснити оплату за спожитий природний газ за грудень 2024 року до 17.02.2025, проте повністю розрахувався за природний газ поставлений у грудні 2024 року лише 22.08.2025, тобто після врахування заяви про зарахування помилково сплачених коштів за іншим договором.
Визнаючи наявність заборгованості, відповідач не виконав грошове зобов'язання у строк, визначений умовами саме Договору №16-7004/24-БО-Т від 23.10.2024, чим порушив його положення, зокрема п.5.1.
Таким чином, вважає, що підстави для зменшення - відсутні, натомість позов слід задоволити у повному обсязі.
Процесуальні дії у справі
19.08.2025 позов ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 25.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.09.2025.
Ухвалою від 27.08.2025 представнику позивача надано можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05.09.2025 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка задоволена згідно ухвали від 11.09.2025.
Так, розгляд справи проводиться в межах позовних вимог про стягнення 2 129,04 грн.
09.09.2025 від відповідача надійшов відзив.
12.09.2025 від відповідача надійшла відповідь на відзив.
16.09.2025 у судовому засіданні представники сторін підтримали доводи і вимоги, викладені у процесуальних заявах по суті спору.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
23.10.2024 Між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Постачальник) та Державною установою "Городищенська виправна колонія (№96)" (далі -Споживач) укладено Договір №16-7004/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити його на умовах цього Договору.
Згідно з п.3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Підпунктом 3.5.2. п.3.5. Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до пп.3.5.3. п.3.5. Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з пп.3.5.4. п.3.5. Договору, у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
На виконання пп.3.5.2 п.3.5 Договору, позивачем направлялися відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2024 - грудень 2024, підписані уповноваженим представником Позивача та скріплені печаткою підприємства. Станом на дату складання позовної заяви, Відповідач не повернув Позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу за період жовтень 2024 - грудень 2024.
Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 - 3.6 Договору.
Відповідно до п.4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн., крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
На виконання умов Договору, у період з жовтня 2024 по грудень 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 101 333,30 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме:
- акт приймання - передачі природного газу від 12.11.2024 за жовтень 2024 року на суму 60,59 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 12.12.2024 за листопад 2024 року на суму 41 444,81 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 13.01.2025 за грудень 2024 року на суму 59 827,90 грн.
При цьому, згідно банківських виписок АТ "Ощадбанк", відповідач за поставку спірного газу здійснив часткову оплату у розмірі 91 167,06 грн, чим допустив заборгованість у розмірі 10 166,24 грн.
При цьому, відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2024 - грудень 2024 у письмовій формі на виконання вимог пп.3.5.3 п.3.5 Договору на адресу позивача не надходило.
Листом від 08.07.2025 №ТОВВИХ-25-10592 Оператор ГТС надав відповідь та Інформацію щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС-кодом як суб'єкта ринку природного газу 56XS00008FOAQ00H.
Об'єми (обсяги) спожиті Споживачем підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Споживача, які відображають обсяги природного газу, що були поставлені Споживачу у період жовтень-грудень 2024 року з ресурсу позивача у відповідності до пп.3.5.4 п.3.5 Договору.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 08.07.2025 №ТОВВИХ-25-10592 вбачається, що у жовтні 2024 року відповідачем спожито природний газ з ресурсу позивача в обсязі 3,66 куб. м, в листопаді 2024 року - 2 503,63 куб. м та в грудні 2024 року - 3 614,13 куб. м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу за період жовтень-грудень 2024 року, які не підписано з боку відповідача.
Після відкриття провадження у справі, 22.08.2025 Державна установа "Городищенська виправна колонія" звернулась до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з лист №10/4142, з тексту якого відповідач просить надлишково сплачені кошти за Договором від 28.02.2025 №16-8418/24-БО-Т в сумі 10166,24 грн зарахувати в оплату по Договору від 23.10.2024 №16-7004/24-БО-Т.
Дана проплата проведена згідно платіжної інструкції №2019 від 17.03.2025.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов'язків щодо надання послуг з розподілу та споживання природного газу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про стягнення вартості наданих послуг, нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими, та з огляду на несплату відповідачем вказаної вартості, позивач вважає свої права порушеними.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами існували господарські правовідносини на підставі Договору №16-7004/24-БО-Т постачання природного газу від 23.10.2024, згідно умов якого позивач зобов'язувався постачати відповідачу природний газ, а відповідач оплачувати його на умовах договору.
Зокрема, відповідно до п.5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
У свою чергу, відповідач, отримавши за жовтень-грудень 2024 газу на 101 333,30 грн, розрахувався частково, допустивши з 17.02.2025 заборгованість у розмірі 10 166,24 грн, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.
Дана заборгованість не є предметом стягнення, оскільки, після завершення господарських правовідносин за спірним Договору №16-7004/24-БО-Т постачання природного газу від 23.10.2024, позивач надалі поставляв відповідачу газ на умовах Договору №16-8418/24-БО-Т на постачання природного газу від 28.02.2025.
Оплачуючи послуги за Договором №16-8418/24-БО-Т на постачання природного газу від 28.02.2025 - 17.03.2025 Державна установа "Городищенська виправна колонія" перерахувала ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 16 808,58 грн.
В подальшому, згідно листа Державної установи "Городищенська виправна колонія" від 22.08.2025 (після відкриття провадження у справі) частина цієї суми (сплаченої 17.03.2025) була зарахована ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в оплату по попередньому Договору від 23.10.2024 №16-7004/24-БО-Т.
Відтак, станом на день розгляду справи, основна заборгованість - відсутня, однак встановлено прострочення заборгованості у розмірі 10 166,24 грн з 18.02.2025 по 22.08.2025.
Правова позиція відповідача щодо відсутності прострочення з підстав подальшого зарахування коштів, яке вище описане, судом до уваги не приймається при визначенні строку прострочення, оскільки платіжна інструкція №219 від 17.03.2025 не містить посилань на спірну угоду, а про віднесення цих коштів до спірної угоди позивач повідомлений лише 22.08.2025. Тому, суд не вважає повністю підтвердженим припущення, що переплата за новим Договором утворилась саме з 17.03.2025, так як призначенням платежу є: акт №4 від 11.03.2025.
У свою чергу, рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з допущеним простроченням, керуючись п.7.2. договору, позивач нарахував відповідачу 1 553,34 грн - пені, 152,91 грн - 3% річних, 422,79 грн - інфляційних втрат, нараховані за період з 18.03.2025 по 20.08.2025 на заборгованість у розмірі 10 166,24 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
За умовами п.7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що розрахунок 3% річних і пені (1 553,34 грн - пені, 152,91 грн - 3% річних) є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і доведеними доказами у справі.
В той же час, при розрахунку інфляційних втрат, позивачем не враховано дефляцію, яка мала місце в Україні у серпні 2025 року (0,2%) і яку слід враховувати при визначенні розміру інфляційних втрат.
Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 18.02.2025 по 20.08.2025 за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу встановлено, розмір інфляційних втрат складає 401,62 грн.
Також, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
За приписами ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Аналіз наведених вище приписів чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Тому господарський суд, встановивши, що основне зобов'язання виконане відповідачем у повному обсязі - кошти за поставлений газ хоч і були сплачені помилково за новоукладеним договором, проте знаходились у позивача вже з 17.03.2025 (зважаючи на відсутність заперечень на лист від 22.08.2025); за відсутності доказів настання для останнього інших негативних наслідків, дотримуючись розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, суд вважає за можливе скористатися своїм правом і зменшити розмір пені на 85,04% - тобто до 232,29 грн, що дорівнюватиме розміру пені, нарахованої за умовами договору за період з 18.02.2025 по 17.03.2025 (тобто до моменту фактичного повернення коштів).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача: 152,91 грн - 3% річних, 401,62 грн - інфляційних втрат і 232,29 грн - пені (зменшено судом на 85,04%).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд звертає увагу, що зменшення розміру пені судом не впливає на розмір судових витрат, оскільки судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених позовних вимог, а не залежно від суми нарахованої чи зменшеної пені.
Отож, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №28785 від 12.08.2025 року, 2 398,31 грн з яких підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з частковим задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної установи "Городищенська виправна колонія" (с. Городище (Рівненський), Рівненський р-н, Рівненська обл., 35341, код ЄДРПОУ 08564386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 786 (сімсот вісімдесят шість) грн 82 коп. (з яких: 232,29 грн - пеня, 152,91 грн - 3% річних, 401,62 грн - інфляційні втрати).
3. В решті позову про стягнення 1 342,22 грн (з яких: 1 321,05 грн - пеня, 21,17 грн - інфляційні втрати) відмовити.
4. Стягнути з Державної установи "Городищенська виправна колонія" (с. Городище (Рівненський), Рівненський р-н, Рівненська обл., 35341, код ЄДРПОУ 08564386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 2 398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн 31 коп. - судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК