адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
22.09.2025 Справа № 917/1125/25
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (м. Одеса), Дніпропетровська обл., пр. Дмитра Яворницького, 21-А, м. Дніпро, 49619, ЄДРПОУ 43315529
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП», вул. Шлях Київ-Харків, корпус 134 км, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37043, ЄДРПОУ 25392923
про стягнення суми основного боргу, пені, штрафу, інфляційних та 3 % річних
Без виклику учасників справи
Обставини справи: ПІВДЕННЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (м. Одеса) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП», в якому просить стягнути 468 764,20 грн основного боргу, 66 564,52 грн пені, 32 813,49 грн штрафу за прострочення понад тридцять днів, 46 876,42 штрафу, 19 990,55 грн інфляційних втрат та 5 471,06 грн 3 % річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 8572 від 27.06.2025) проти позову заперечує, посилаючись на те, що доданими до позову самим позивачем доказами підтверджується, що згідно з видатковою накладною № Рн241213/012 від 13.12.2024 ТОВ «Гарант Ойл Групп» передало, а уповноважений представник Південного МУ МЮ отримав талони на Бензин А-95 у кількості 28 860 літрів загальною вартістю 1 540 835,40 грн з ПДВ, що відповідає ціні договору № Бн/28860 від 12.12.2024 та номенклатурі і кількості вказаній у Специфікації до цього договору. Отриманий по видатковій накладній № Рн241213/012 від 13.12.2024 товар був оплачений Замовником платіжними інструкціями № 10558 від 24.12.2024 на суму 846 765,40 грн, № 10559 від 24.12.2024 на суму 578 391,67 грн та № 10560 від 24.12.2024 на суму 115 678,33 грн.
Отже відповідач повністю та належним чином виконав свої зобов'язання перед Південним МУ МЮ за договором № Бн/28860 від 12.12.2024 та поставив йому товар у передбачений договором строк, кількості та номенклатурі, і зі сторони позивача жодних претензій щодо отриманого за вказаною видатковою накладною не було. Також належне виконання відповідачем договору № Бн/28860 від 12.12.2024 підтверджується оприлюдненим самим позивачем у загальному доступі на офіційному сайті з держзакупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-11-21-012509-a Звітом про виконання договору про закупівлю (Звіт про виконання договору № Бн/28860 від 12.12.2024 з офіційного сайту https://prozorro.gov.ua в матеріалах справи).
Також відповідач зазначає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень, що відповідачем здійснено постачання на умовах договору № Бн/28860 від 12.12.2024 за видатковою накладною № Рн241213/012 від 13.12.2024 талонами саме номіналом 15 літрів у кількості 372 шт. (копії яких додано до позовної заяви - у загальному обсязі на 5580 літрів), а також інших талонів номіналом 20 літрів (копії яких додано до позовної заяви у загальному обсязі на 3200 літрів) і не довів що ці талони (номіналом 15 та 20 літрів у загальному обсязі 8780 літрів) були передані йому саме відповідачем і саме за договором № Бн/28860 від 12.12.2024.
Крім того, відповідач вказує, що у справі відсутні допустимі та належні докази того, що талони з брендом Авіас (копії яких долучені позивачем до матеріалів даної справи), були придбані позивачем саме у ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923), і саме за видатковою накладною № Рн241213/012 від 13.12.2024 і саме при виконанні договору№ Бн/28860 від 12.12.2024; вважає додані до позову Акти від 08.01.2025, 15.01.2025, 23.01.2025 не належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами відсутності палива на АЗС; також, із загальнодоступних та відкритих відомостей з офіційного сайту www.avias.ua та з самих талонів копії яких залучено позивачем до матеріалів справи вбачається, що талони мережі АЗС бренду «АВІАС» - є безстроковими, тому позивач не обмежений у термінах отримання палива по цих талонах, та строк виконання зобов'язань по них для будь - якого постачальника в розумінні статті 530 ЦК України, ще не настав.
Крім того, відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій, посилаючись на відсутність порушень умов договору № Бн/28860 від 12.12.2024.
Відповідач у відповіді на відзив (вх. № 8801 від 02.07.2025) заперечує проти доводів відповідача, зокрема, зазначає, що передача талонів по видатковій накладній від 13.12.2024 № Рн241213/012 не свідчить про повне виконання умов договору відповідачем. Право власності на пальне вважається переданим Замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження Замовнику всієї партії Товару на АЗС.
Ухвалою від 11.06.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1125/25, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.06.2025 позивач надав суду клопотання (вх. № 8517) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
02.07.2025 позивач подав клопотання (вх. № 8805) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Суд відхиляє зазначені клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частина 5 стаття 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частин 1, 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, зокрема, справи в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Під час відкриття провадження у справі № 917/1125/25 суд визнав справу малозначною та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.
Водночас за змістом частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є наявність обґрунтованих заперечень позивача щодо недоцільності розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Проте, жодних обґрунтованих доводів щодо доцільності розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження позивачем не наведено.
Отже, клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягають задоволенню.
27.06.2025 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 8600 від 30.06.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
02.07.2025 позивач подав заперечення на клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 917/1125/25 (вх. № 8804).
Частиною першою статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Договір про закупівлю товару за державні кошти від 12.12.2024 № Бн/28860 укладено між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП».
Зобов'язання за цим договором виникло у ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» щодо поставки товару (пального) та у ПМУ МЮ (м. Одеса) щодо оплати товару (пального).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 45067285) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛОЙЛ» (код ЄДРПОУ 45119982) не мають ніякого відношення до договору.
Крім того, відповідачем в клопотанні про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не обґрунтовано, як саме рішення суду у цій справі може вплинути на права або обов'язки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» та ТОВ «ВЕЛЛОЙЛ».
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, суд
12.12.2024 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (позивач, Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» (далі - відповідач, Постачальник) уклали договір про закупівлю товару за державні кошти № Бн/28860.
Відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язується здійснити поставку Замовнику товару згідно код ДК 021:20150 - 9130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензини) (далі - Товар)) за талонами, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити цей Товар.
Відповідно до пункту 1.2 договору, обсяг закупівлі: 28860 літрів.
Відповідно до пункту 1.3 договору, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна Товару визначаються Сторонами у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна цього договору становить: 1 540 835,40 грн (Один мільйон п'ятсот сорок тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 40 копійок), у т. ч. ПДВ 256 805,90 грн (двісті п'ятдесят шість тисяч вісімсот п'ять гривень 90 копійок).
Відповідно до пункту 4.1 договору, оплата Товару здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дати фактичного отримання Замовником товару у повному обсязі на підставі належним чином оформлених видаткової накладної та рахунку.
Згідно з пунктом 5.1 договору, строк поставки Товару: з моменту підписання договору по 13.12.2024.
Відповідно до пункту 5.2 договору, товар постачається у формі талонів, згідно з номіналом та у кількості відповідно до заявки Замовника, шляхом доставки Замовнику талонів на замовлену партію Товару.
Згідно з пунктом 5.3 договору, місце поставки талонів: Україна, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 105.
Відповідно до пункту 5.4 договору, передача талонів Замовнику підтверджується підписанням Сторонами видаткової накладної на Товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну Товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати.
Згідно з пунктом 5.5 договору, відвантаження Товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони Постачальника, перелік яких наведено в Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 5.6 договору, відвантаження Товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні за талонами Постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження Товару.
Відповідно до пункту 5.7 договору, постачання Товару за талонами здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості зазначеній в талонах Постачальника. Відвантаження Товару Замовнику здійснюється за умови пред'явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені Постачальником.
Відповідно до пункту 5.8 договору, термін дії талонів - безстроковий або не менше одного року з моменту передачі талонів Замовнику. У разі, якщо, термін дії поставлених Постачальником талонів Замовнику сплинув, Постачальник зобов'язаний протягом двох днів з моменту отримання заяви від Замовника здійснити обмін таких талонів, термін дії яких повинен бути менше одного року з моменту передачі обміняних талонів Замовнику.
Згідно з пунктом 5.9 договору, відпуск Товару здійснюється за талонами Постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони Постачальника, окремими партіями згідно потреб Замовника шляхом обміну талону на Товар в кількості та асортименті зазначених в талоні.
Відповідно до пункту 5.10 договору, перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск Товарів від адрес розташування структурних підрозділів, визначено в Додатку 2 до цього договору.
Відповідно до пункту 5.12 договору, право власності на пальне вважається переданим Замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС. В
Відповідно до пункту 5.13 договору, зобов'язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними після відвантаження Замовнику всієї партії Товару на АЗС.
Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу Замовнику карток/талонів та відпуск Товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до підпункту 6.3.2 пункту 6.3 договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити відпуск Товару на АЗС, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього договору. Забезпечити відпуск Товару по талонам на АЗС цілодобово у робочі та вихідні дні: своєчасно за власний рахунок замінити неякісний Товар у термін, визначений цим договором, та відшкодувати Замовнику збитки, завдані такою заміною.
Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 договору, Постачальник зобов'язаний виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до пункту 7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором га чинним законодавством.
Відповідно до пункту 7.2. договору, за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів.
Відповідно до пункту 7.3. договору, за порушення строків виконання зобов'язання Постачальних сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до пункту 7.5 договору, за безпідставну відмову від відвантаження Товару по талонах на АЗС частково або повністю, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № Рн-241213/012 від 13.12.2024 ТОВ «Гарант Ойл Групп» передало, а уповноважений представник Південного МУ МЮ отримав талони на Бензин А-95 у кількості 28 860 літрів загальною вартістю 1 540 835,40 грн з ПДВ, що відповідає ціні договору № Бн/28860 від 12.12.2024 та номенклатурі і кількості вказаній у Специфікації до цього договору.
Позивач сплатив зазначену вартість товару (талонів) в повному обсязі 20.12.2024, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.12.2024 № 10558, 10559, 10560.
Відповідно до актів фіксації відсутності палива на АЗС/ неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС» від 08.01.2025, 15.01.2025 та 23.01.2025, що складені завідувачем П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Сидорук Катериною Володимирівною, консультантом П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Поздняковою Тетяною Анатоліївною та водієм П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Коваленко Миколою Григоровичем, 08.01.2025, 15.01.2025 та 23.01.2025, відповідно, за адресами: м. Запоріжжя, вул. Українська, 62, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72а, м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 460 відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працюють, відвантаження та відпуск пального не здійснюється, працівники на АЗС відсутні.
Отже, з 08.01.2025 відсутня можливість у заправці бензином А-95 на автозаправних станціях «АВІАС», що перешкоджає виконанню службових обов'язків працівникам ПМУ МЮ (м. Одеса).
Враховуючи зазначене, 24.03.2025 Замовник звернувся до ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» з листом № 12997/15.3-08 що обміну бензину А-95 мережі АЗС «АВІАС» у кількості 8780 літрів на бензин іншої марки. Лист направлено як електронною поштою L421@ukr.net, так і за адресою листування Постачальника, яка зазначена у договорі, а саме: а саме: 03124, м. Київ-124, а/с № 1.
Проте, як зазначає позивач, станом на дату подання позову відповідь від ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» не надходила.
11.04.2025 Замовник звернувся до ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» з листом № 16356/15.3-08 щодо повернення ПМУ МЮ (м. Одеса) грошових коштів у розмірі 468 764,20 грн, що складає вартість 8780 літрів бензину А-95 за договором та надано реквізити для сплати. Лист направлено як електронною поштою L421@ukr.net, так і за адресою листування Постачальника, яка зазначена у договорі, а саме: а саме: 03124, м. Київ-124, а/с № 1.
Проте, як зазначає позивач, станом на дату подання позову відповідь від ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» не надходила.
Отже не отовареними залишилися талони на бензин в кількості 8 760 л на суму 468764,20 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 468764,20 грн основного боргу.
Також на підставі пункту 7.3 договору у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 66 564,52 грн, штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 32 813,49 грн, штраф 46 876,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 19 990,55 грн та 3 % річних у розмірі 5 471,06 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір від 12.12.2024 № Бн/28860 за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» передано ПМУ МЮ (м. Одеса) талони на загальну суму 1 540 835,40 грн про, що складено та підписано сторонами відповідну видаткову накладну.
Зобов'язання з оплати переданих талонів Замовник (ПМУ МУЮ (м. Одеса) виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.12.2024 № 10558, 10559, 10560.
Згідно зі статтями 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України закріплено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (частина 2 стаття 664 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 5.9 договору, відпуск Товару здійснюється за талонами Постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях, що обслуговують талони Постачальника, окремими партіями згідно з потребами Замовника шляхом обміну талону на Товар в кількості та асортименті зазначених в талоні.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наданих доказів, станом на теперішній час не отовареними залишилися талони на бензин у кількості 8 780 л на суму 468 764,20 грн.
Приписами частини першої статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача талонів не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов'язаною із заправленням ТЗ (транспортного засобу) Замовника паливом.
З урахуванням наведеного, підписання Замовником видаткової накладної від 13.12.2024 № Рн241213/012 не свідчить про передачу Постачальником Замовнику товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право ПМУ МЮ (м. Одеса) на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі збереженням відповідного асортименту та кількості.
Договором між сторонами не визначалося додаткових умов чи дій Замовника для отримання палива на АЗС при пред'явленні талону.
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Держпродспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
ПМУ МЮ (м. Одеса) отримало талони загальним обсягом 28 860 л, а саме бензин А-95 мережі АЗС «БРСМ-НАФТА»/«АВІАС», однак залишок палива по талонах мережі АЗС «АВІАС» у кількості 8 780 літрів не в змозі отримати на АЗС з вини ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП», отже факт поставки палива за відповідними талонами повністю не відбувся з незалежних від Замовника обставин.
Отже, незважаючи на своєчасне виконання позивачем обов'язків з оплати вартості товару, ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» не забезпечило готового до передання покупцеві Товару у визначеному договором місці на суму 468 764,20 грн.
У відзиві відповідач вказує, що відповідач повністю та у встановлений договором строк виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором № Бн/28860 від 12.12.2024.
Проте суд не може погодитися з твердження відповідача про повне та належне виконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором, оскільки відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку Замовнику товару згідно код ДК 021:20150 - 9130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензини) (далі - Товар)) за талонами, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити цей Товар.
Відповідно до пункту 1.2 договору, обсяг закупівлі: 28860 літрів.
Тобто, передача талонів по видатковій накладній від 13.12.2024 № Рн241213/012 не свідчить про повне виконання умов договору відповідачем. Право власності на пальне вважається переданим Замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження Замовнику всієї партії Товару на АЗС.
Отже відповідач доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором не спростував.
Відтак, враховуючи реалізоване право позивача на повернення коштів за неотриманий Товар, заявлена вимога про стягнення зазначеного розміру оплаченого та непоставленого товару є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приписами статей 546, 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.3 договору, за порушення строків виконання зобов'язання Постачальних сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач заявив до стягнення з відповідача пеню та штраф, посилаючись на пункт 7.3. договору, та вказав, що вартість товару, з якого допущено прострочення складає 468 764,20 грн, дата виникнення прострочки - з 08.01.2025 по 29.05.2025.
За розрахунком позивача, сума пені за період з 08.01.2025 по 29.05.2025 складає 66 564,52 грн (468 764,20 грн х 0,1 % х 142 : 100 %) та сума штрафу за прострочення понад 30 днів складає 32 813,49 грн (468 764,20 грн х 7 % : 100 %).
Відповідно до пункту 7.5 договору, за безпідставну відмову від відвантаження Товару по талонах на АЗС частково або повністю, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни договору, що складає складає 46 876,42 грн (468 764,20 грн x 10 % : 100 %).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому суд задовольняє позов у частині стягнення пені у розмірі 66 564,52 грн, штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі 32 813,49 грн та штраф у розмірі 10 % від ціни договору, що становить 46 876,42 грн.
Щодо вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 5 471,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 19 990,55 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (зазначено Верховним Судом України у постанові від 09.11.2016 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011).
Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням грошовим коштам притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо), що призводить до зниження їхньої купівельної спроможності, дисбалансу попиту і пропозиції.
Норми статті 625 Цивільного кодексу України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань, буде значно меншим, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.
Отже, в силу статті 625 Цивільного кодексу України, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) має всі законні підстави на отримання інфляційних втрат і трьох процентів річних за весь період порушення грошового зобов'язання ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП», неповернення коштів за неотоварені талони. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу» (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому суд задовольняє позов у цій частині вимог.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 468 764,20 грн основного боргу, 66 564,52 грн пені, 32 813,49 грн штрафу за прострочення понад тридцяти днів, 46 876,42 грн штрафу, 5 471,06 грн 3 % річних та 19 990,55 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» (вул. Шлях Київ-Харків, корпус 134 км, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37043, ЄДРПОУ 25392923) на користь ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (м. Одеса), (Дніпропетровська обл., пр. Дмитра Яворницького, 21-А, м. Дніпро, 49619, ЄДРПОУ 43315529)) 468 764,20 грн основного боргу, 66 564,52 грн пені, 32 813,49 грн штрафу за прострочення понад тридцять днів, 46 876,42 штрафу, 19 990,55 грн інфляційних втрат, 5 471,06 грн 3 % річних та 9 607,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення підписано 22.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Суддя Дмитро Сірош