65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3314/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ІВА"
про стягнення 786516,28 грн
18.08.2025 до суду надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ІВА" про стягнення 786516,28грн за договором оренди № 5/2023/КЕВ від 12.01.2023, з яких - 615514,28грн- орендна плата, 20396,90грн компенсації податку на землю, 82846,23грн пені, 14830,91грн 3% річних та 52927,96грн інфляційних.
Ухвалою від 21.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів, заперечень - протягом п'яти днів з отримання відповіді на відзив.
Крім того, суд звернув увагу відповідача на необхідність зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 ГПК України
Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження 22.08.2025 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.
25.08.2025 суд направив ухвалу про відкриття провадження на офіційну електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки.
Відповідно до п. 2) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
У постанові від 07.07.2022 у справі № 120/4298/21-а Верховний Суд зазначив, що відповідно до п. 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затв. рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна пошта відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно є його офіційною електронною адресою.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи 14.01.2025.
До того ж, відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.
Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
В Квартирно-експлуатаційному відділі міста Одеса на балансі знаходиться нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі (склад) за ГП НОМЕР_1 площею 1515,50 кв.м. та технічний майданчик загальною площею 1353,00 кв.м. військового містечка № ВП НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого визначена 2766083,33 (без ПДВ).
12 січня 2023 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса (Орендодавець/Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ІВА» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить державної власності №5/2023/ КЕВ (надалі- Договір).
Згідно даного Договору, позивач, як орендодавець надає, а відповідач приймає у тимчасове строкове платне користування (оренду) нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі (склад) за ГП НОМЕР_1 площею площею 1515,50 кв.м. та технічний майданчик загальною площею 1353,00 кв.м. військового містечка № ВП НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з п. 1.2 Договору, майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.
Відповідно до п.7 Умов майно передається в оренду за наступним цільовим використанням: Розміщення складу та автомайстерні (нежитлові приміщення складу за ГП НОМЕР_1) та автостоянки (технічний майданчик)
Відповідно до п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна.
Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
На виконання умов п. 2.1. Договору між сторонами 12 січня 2023 року було підписано Акт приймання-передачі нерухомого державного майна.
Пунктом 3.1. Договору було визначено орендну плату та умови нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Відповідно до п. 9 Умов Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону складає 28000,00 без ПДВ.
Згідно із п. 3.2. Договору якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
В п. 3.2.1 договору зазначено, що електронна пошта відповідача, на яку надсилаються офіційні повідомлення за цим договором goldeniva2022@gmail.com.
Також пунктом 3.3. Договору визначено, що Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 20 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
Виконуючи умови п. 3.4. Орендодавець систематично на електронну пошту Орендаря надсилав рахунки для сплати орендної плати та відшкодування податку на землю (докази додаються).
За період користування нерухомим майном у Орендаря перед Орендодавцем сформувалась заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 615514,28 грн. та відшкодування земельного податку на суму 20396,90 грн.
23 березня 2024 року КЕВ м. Одеса звернулося до Відповідача з листом вих.№1359 та повідомило про те, що в ході перевірки Одеського КЕУ, Головним управлінням земель оборони та фондів Міністерства оборони України зроблено зауваження щодо нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків від розміру орендної плати встановленої договором оренди.
Згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 «на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше:
- орендарям єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
- орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
- орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту».
Тому з огляду на вищенаведене Одеське КЕУ (КЕВ м. Одеса) не могло надалі застосовувати знижку в розмірі 50 відсотків від орендної плати встановленої договором оренди №5/2023/КЕВ від 12.01.2023 року нерухомого військового майна та донарахувало орендну плату з моменту укладання договору оренди по момент звернення з листом.
У відповідь на вказаний лист ТОВ «Голден Іва» погодилося із вказаним листом (заборгованістю) та звернулося проханням про надання розстрочки з проведеного донарахування орендної плати.
Внаслідок чого 30 квітня 2024 року між Одеським квіртирно-експлуатаційним управлінням (КЕВ м. Одеса) та ТОВ «Голден Іва» було укладено договір про реструктуризацію заборгованості з оренди нерухомого майна №20/2024/ОКЕУ, відповідно до якого суму донарахованого боргу у розмірі 189677,42 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 розподілено на 14 місяців рівними сумами по 13548,39 грн. з квітня 2024 року по травень 2025 року.
07 квітня 2025 року на виконання умов Договору та за погодженням сторін між сторонами було підписано Акт приймання-передачі повернення нерухомого державного майна.
Проте відповідачем не виконано свої зобов'язання зі сплати платежів за користування орендованим нерухомим майном та компенсації з податку на землю.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК Україна) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно із статтями 509, 526 Цивільного кодексу України, статтями 173,193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач не надав суду доказів сплати 615514,28грн орендної плати та 20396,90грн компенсації податку на землю, як і будь-яких заперечень, тому позовні вимоги про стягнення 615514,28грн орендної плати та 20396,90грн компенсації податку на землю підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням здійснення відповідачем оплати за договором, позивач просить стягнути 14830,91грн 3% річних та 52927,96грн інфляційних, нарахованих станом на 11.08.2025.
Позовні вимоги позивача про стягнення 14830,91грн 3% річних та 52927,96грн інфляційних є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 82846,23грн пені, то суд виходить з наступного.
Пунктом 3.8 договору оренди передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Суд враховує, що з 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України.
Але станом на 18.08.2025 - час звернення позивача до суду з даним позовом Господарський кодекс України був ще чинний.
Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, розрахунок пені позивача здійснений правильно, тому позовні вимоги про стягнення 82846,23грн пені підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ІВА" (код 44517941, м. Одеса, вул. Гімназична 21, кв. 8) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (код 08038284, м. Одеса, вул. Незалежності, 18) 786516,28 грн заборгованості та 9438,19грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 вересня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова