65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1894/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників матеріали справи №916/1894/25,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676);
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «УКРАЇНА-СЕРВІС» (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3; код ЄДРПОУ 42006476);
про стягнення 230 758,74 грн.,
1. Суть спору.
14.05.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№1935/25) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" до відповідача Обслуговуючого кооперативу «УКРАЇНА-СЕРВІС», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 348 744,65 грн, з яких: основний борг у сумі 197 985,91 грн., пеня у сумі 99 043,60 грн., три проценти річних у сумі 14 258,37 грн., інфляційні втрати у сумі 37 456,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються обов'язки за Договором №і постачання природного газу від 04.10.2023, в частині своєчасної та повної оплати вартості природного газу, у зв'язку з чим позивачем на суму боргу відповідача здійснено нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 19.05.2025 провадження у справі №916/1894/25 було відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
10.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18354/25).
24.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№20050/25).
24.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№20054/25).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".
У якості обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що 10.09.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» було укладено Договір постачання природного газу №5957-ОСББ(23)-23.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, протягом листопад 2023 - березень 2024 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 490 195,91 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Водночас, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено сплату лише на суму 1 292 210,00 грн. та з порушенням строків встановлених умовами Договору, у зв'язку з чим позивач на суму боргу відповідача здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Відтак ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» просить стягнути з ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» основний борг в розмірі 197 985,91 грн., 99 043,60 грн. пені, 37 456,77 грн. інфляційних втрат та 14 258,37 грн. 3 % річних.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання при зменшенні пені. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Також позивач, керуючись приписами статей 551 ЦК України, 233 ГК України вказує, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій. Водночас, як вважає позивач, у даній справі, відповідач не надав жодного доказу, який би міг бути взятий судом до уваги при вирішенні даного питання.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій він зазначає, що відповідно до оновленого розрахунку заборгованості станом на 24.06.2025 розмір основної заборгованості погашено в повному обсязі. В той же час, як зазначає позивач, станом на 14.05.2025 (дата звернення з позовною заявою) розмір основної заборгованості відповідачем було погашено частково, отже, на дату звернення з позовною заявою (14.05.2025) розмір основного боргу становив 117 985,91 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд, стягнути з відповідача:
- основний борг у сумі 117 985,91 грн.,
- пеня у сумі 99 043,60 грн.,
- три проценти річних у сумі 14 258,37 грн.;
- інфляційні втрати у сумі 37 456,77 грн.
3.2. Аргументи Обслуговуючого кооперативу «УКРАЇНА -СЕРВІС».
У якості заперечень проти позовних вимог ОК «УКРАЇНА -СЕРВІС» зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідач вказує, що ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» є колективним споживачем тобто юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.
Відповідач зазначає, що у зв'язку із встановленням карантину на усій території України та введенням воєнного стану, Кабінетом Міністрів України встановлена заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.
Водночас, як стверджує відповідач, видами економічної діяльності ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» є Комплексне обслуговування об'єктів (основний). ОК «Україна-Сервіс» не є кінцевим споживачем природного газу, весь обсяг отриманого природного газу спрямовано на задоволення споживчих потреб населення мешканців житлових будинків обслуговування яких здійснюється ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС».
ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» у своєму відзиві визнає, що не завжди вчасно здійснювало розрахунки за отриманий природний газ від НАК «Нафтогаз України» та звертає увагу на те, що ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» не є прибутковою організацією та кошти на рахунку надходять виключно від мешканців будинків, як плата за надані послуги.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
04.10.2023 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Обслуговуючий кооператив “УКРАЇНА-СЕРВІС», як Споживачем, укладено Договір №5957-ОСББ(23)-23 (далі - Договір) (а.с.31-38), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1 п. 4 Положення (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п.1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Пунктом 2.1. Договору, сторони визначили замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 1 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 345,000 тис.куб.метрів.
Пунктом 2.2 Договору, Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.
Відповідно до п.3.1. Договору, Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п.3.2. Договору, постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до реєстру Споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до п.3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пункт 3.5.1 Договору зобов'язує Споживача надати Постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсяг III (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п.2.1,п.п.2.3. та п.п.3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до Розділу 4 цього договору) та вартість.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно умовами п. 6.2. Договору, споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ в кількості, на умовах даного Договору, своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, що передбачені Договором.
Згідно з п.7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 13.1 Договору, набирає Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 15 квітня 2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
Даний договір підписано у сервісі Вчасно, до документу було прикріплено електронний підпис та електронну печатку ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», а також електронний підпис Голови ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» та електронну печатку ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС».
Також як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, між ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником та ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС», як Споживачем, укладено акти приймання-передачі до Договору (а.с.40-42), а саме:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2023 споживачем було спожито у листопаді 2023 природного газу в обсязі 23,70800 на загальну вартість 179 798,80 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2023 споживачем було спожито у грудні 2023 природного газу в обсязі 44,69800 на загальну вартість 338 984,58 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2024 споживачем було спожито у січні 2024 природного газу в обсязі 53,37300 на загальну вартість 404 774,81 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2024 споживачем було спожито у лютому 2024 природного газу в обсязі 37,18600 на загальну вартість 282 014,44 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2024 споживачем було спожито у березні 2024 природного газу в обсязі 37,53000 на загальну вартість 284 623,28 грн.
Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплено печатками.
Також в матеріалах справи наявна копія Статуту Обслуговуючого кооперативу “УКРАЇНА-СЕРВІС» затвердженого загальними зборами членів ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» протоколом №15/06 від 15.06.2021 (далі - Статут) (а.с.70-77), відповідно до п.1.1 якого, Кооператив є обслуговуючим кооперативом, що утворений внаслідок об'єднання фізичних та юридичних осіб на основі членства для господарської діяльності з метою задоволення житлово-побутових та інших потреб членів Кооперативу для подальшої експлуатації та управління будинком та використання прилеглої до нього земельної ділянки.
Згідно п. 1.4. Статуту, видами діяльності Кооперативу:
- експлуатація житлового будинку та прилеглої до нього земельної ділянки;
- надання членами Кооперативу житлово-експлуатаційних послуг, які відповідають цілям створення цього Кооперативу;
- будівельні та монтажні роботи.
Відповідно до п. 1.6. Статуту, Кооператив є неприбутковою організацією, здійснює господарську діяльність, не маючи на меті одержання прибутку, і не розподіляє отримані в результаті його діяльності кошти (доходи) між його членами. Одержувані Кооперативом кошти з джерел, що не суперечать статуту і чинному законодавству, спрямовуються на рішення статутних задач і цілей Кооперативу.
Як вбачається з копії рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за №1815514600156/830 від 06.04.2018 (а.с.67), ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» було включено до реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.
Як вбачається з копії Договору №8/15 про надання послуг з управління будинку та прибудинкової території житлового будинку від 30.11.2021 року (а.с.60-64), ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» забезпечує надання послуг, самостійно або із залученням третіх осіб, з управління (в т.ч. утримання та обслуговування) житлового будинку і споруд та прибудинкової території, обслуговування, вивезення сміття, охорони, забезпечення належного функціонування інженерних систем і мереж житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопільський район, с. Лиманка, ж/м Дружний, проспект Маршала Жукова, 111, а Власник - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленою ціною та тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки АБ «УКРГАЗБАНК» за №11512/37720/2024 від 18.12.2024, ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» здійснило оплату вартості природного газу поставленого ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" за вищезазначеними актами приймання-передачі, в період з 10.09.2021 по 03.12.2024.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії платіжних інструкцій про сплату за постачання природного газу згідно Договору №5957-ОСББ(23)-23 від 04.10.2023 (а.с.78-82), а саме:
- платіжна інструкція №492 від 30.04.2025 на суму 40000,00 грн.;
- платіжна інструкція №574 від 17.05.2025 на суму 57 985,91 грн.;
- платіжна інструкція №568 від 16.05.2025 на суму 40000,00 грн.;
- платіжна інструкція №563 від 15.05.2025 на суму 20000,00 грн.;
- платіжна інструкція №558 від 14.05.2025 на суму 40000,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за Договором, позивачем на суму боргу відповідача за період листопад 2023 - березень 2024 здійснено нарахування пені в суму 99 043,60 грн., 3 % річних в сумі 14 258,37 грн. та інфляційних витрат в розмірі 37 456,77 грн.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 712 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Так, судом було встановлено, що 04.10.2023 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Обслуговуючий кооператив “УКРАЇНА-СЕРВІС», як Споживачем, укладено Договір №5957-ОСББ(23)-23, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Також судом встановлено, що в період листопад 2023 року - березень 2024 року, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 1 490 195,91 грн., згідно таких актів приймання передачі:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2023 споживачем було спожито у листопаді 2023 природного газу в обсязі 23,70800 на загальну вартість 179 798,80 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2023 споживачем було спожито у грудні 2023 природного газу в обсязі 44,69800 на загальну вартість 338 984,58 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2024 споживачем було спожито у січні 2024 природного газу в обсязі 53,37300 на загальну вартість 404 774,81 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2024 споживачем було спожито у лютому 2024 природного газу в обсязі 37,18600 на загальну вартість 282 014,44 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2024 споживачем було спожито у березні 2024 природного газу в обсязі 37,53000 на загальну вартість 284 623,28 грн.
Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплено печатками.
В матеріалах справи наявні докази проведення відповідачем оплати за спірний період в розмірі 1 292 210,00 грн., між тим, станом на момент звернення позивачем з позовом до суду (з урахуванням зменшення позивачем суми позовних вимог) основний борг відповідача становив суму 117 985,91 грн.
Між тим, разом із відзивом на позову заяву, відповідач надав до суду копії платіжних інструкцій, а саме:
- платіжна інструкція №492 від 30.04.2025 на суму 40000,00 грн.;
- платіжна інструкція №558 від 14.05.2025 на суму 40000,00 грн.
- платіжна інструкція №563 від 15.05.2025 на суму 20000,00 грн.;
- платіжна інструкція №568 від 16.05.2025 на суму 40000,00 грн.;
- платіжна інструкція №574 від 17.05.2025 на суму 57 985,91 грн.
Призначення платежу в даних квитанцій визначено як - «Сплата за постачання природнього газу згідно договору №5957-ОСББ(23)-23 від 04.10.2023».
Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2019 року в справі № 910/12934/18 зауважив, що можливість застосування ст. 534 ЦК України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення, яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов'язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів з чітким призначення платежу щодо погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст. 534 ЦК України, застосовуватися не може.
Враховуючи призначення платежу в наведених платіжних інструкціях, а також суми проведених відповідачем платежів для погашення боргу за постачання природного газу за Договором №5957-ОСББ(23)-23 в розмірі 117 985,91 грн., суд зазначає, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 117 985,91 грн., на підставі ст. 231 ГПК України.
Щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
За змістом ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти і станом на момент розгляду справи та ухвалення рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції чинній в період з 27.04.2023 по 29.12.2023), визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Згідно ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив "УКРАЇНА СЕРВІС", як управитель, надає послуги співвласникам багатоквартирного будинку що розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н. (на теперішній час - Одеський), с. Лиманка, ж/м Дружний, просп. Маршала Жукова (на теперішній час - Небесної Сотні), буд. 111, що пов'язані з управлінням (в т.ч. утримання та обслуговування) житлового будинку і споруд та прибудинкової території, обслуговування, вивезення сміття, охорони, забезпечення належного функціонування інженерних систем і мереж житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення.
Так, статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що:
побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);
захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).
У постанові від 03.04.2025 по справі №916/1530/24 (пункти 81,88,89) Верховний Суд Касаційного господарського суду, зробив висновок: «відповідач, як юридична особа, що діє в інтересах фізичних осіб - побутових споживачів у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, об'єднання фізичних осіб, так і управителі багатоквартирного будинку, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність.
Як уже зазначалось відповідач у спірних правовідносинах є колективним побутовим споживачем природного газу, що споживає такий виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб)».
Як було встановлено судом під час розгляду справи, природний газ, отриманий відповідачем за Договором постачання природного газу, використовується ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» з метою виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води співвласникам багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н. (на теперішній час - Одеський), с. Лиманка, ж/м Дружний, просп. Маршала Жукова (на теперішній час - Небесної Сотні), буд. 111.
Тому суд доходить висновку, що відповідач у справі виступає у спірних відносинах саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір постачання газу укладений для забезпечення і сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк, що позбавляє права ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", зокрема в період до 30.12.2023, здійснювати нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» плати за постачання природного газу.
Натомість п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції від 30.12.2023), визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Відтак суд зазначає, що встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати Обслуговуючим кооперативом «УКРАЇНА-СЕРВІС» за житлово-комунальні послуги діяла до 29.12.2023, та починаючи з 30.12.2023 така заборона була скасована, оскільки ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» в спірний період не здійснювало обслуговування будинків що розташовані на територіях визначених в п. 1 Постанови КМУ від 05.03.2022 №206 (в редакції від 30.12.2023).
Отже, враховуючи те, що позивачем проведено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість відповідача що виникла протягом листопада 2023 - березня 2024, суд доходить висновку про неправомірність такого нарахування зокрема в період з 01.11.2023 по 29.12.2023. Та оскільки редакція Постанови КМУ №206 якою уточнено перелік осіб на яких розповсюджується її дія була опублікована 30.12.2023, та відповідно набула чинності 30.12.2023, розмір пені, що може бути стягнутий за грудень 2023 року (30 та 31 число місяця) становить 203,33 грн., розмір 3 % річних становить 20,40 грн.
Щодо стягнення пені за період січень - березень 2024 року в розмірі 95 867,82 грн., суд зазначає наступне:
Як визначено ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Також, як визначено п.7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в період січень - березень 2024 року що становить розмір 95 867,82 грн., суд зазначає про його обґрунтованість та арифметичну правильність.
Водночас за ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Господарський суд вказує, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Так, суд виходячи з того що відповідачем у даній справі є колективний споживач - ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС», який є неприбутковою організацією та не є суб'єктом господарювання, джерелом фінансування діяльності якого є внески членів кооперативу, з огляду на погашення під час розгляду справи відповідачем основного боргу за Договором, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені нарахованої за 30 та 31 грудня 2023 року а також за період січень - березень 2024 року з 96 071,15 грн. до 20 000,00 грн.
Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за період січень - березень 2024 року в розмірі 13 939,57 грн. та 37 456,77 грн. відповідно, суд зазначає наступне.
Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
У постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду визначила, що суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу, а тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період січень - березень 2024 року, суд зазначає про його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв'язку з чим 13 959,97 грн. 3 % річних (30,31 грудня 2023, січень-березень 2024 року) та 37 456,77 грн. інфляційних втрат (січень-березень 2024) підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" про стягнення з ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» пені, 3 % річних та інфляційних втрат, є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем під час розгляду справи лише частково, а саме в частині стягнення пені в розмірі 20 000,00 грн., 3 % річних у розмірі 13 959,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 37 456,77 грн. відтак, підлягають задоволенню, натомість в решті позову, суд відмовляє з підстав неправомірності здійснення таких нарахувань.
Щодо розподілу судових витрат у даній справі.
У зв'язку зі зменшенням позовних вимог в частині основного боргу та закриттям провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 117 985,91 грн., а також враховуючи повернення позивачу частини суми судового збору, керуючись ст. 129 ГПК України, суд зазначає що на відповідача покладається відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1769,85 грн. що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення судом розміру пені.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “УКРАЇНА-СЕРВІС» (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3; код ЄДРПОУ 42006476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) пеню в розмірі 20 000/двадцять тисяч/грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 13 959/тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять/грн 97 коп., інфляційні втрати в розмірі 37 456/тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят шість/грн. 77 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1769/одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять/грн. 85 коп.
3.В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Рішення суду складено та підписано 22 вересня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська