просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
23 вересня 2025 року м.Харків Справа № 913/566/18
Провадження № 4/913/566/18
Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши заяву № 18.09.2025 від 18.09.2025 Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про видачу дубліката наказу у справі за позовом
Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача - Приватного підприємства «Віанна», м. Луганськ
про стягнення 15038067 грн 22 коп.
Без виклику (повідомлення) учасників справи,
Господарський суд Луганської області рішенням від 06.02.2019 у справі № 913/566/18 позовПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України'до Приватного підприємства «Віанна'про стягнення 15038067 грн 22 коп. задовольнив повністю, стягнув з Приватного підприємства «Віанна» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України'основний боргв сумі 6284097,37 грн, пеню в розмірі 1023938,56 грн, три проценти річних у сумі 704347,29 грн, інфляційні втрати в сумі 7025684 грн, а також витрати на судовий збір в сумі 225571,01 грн.
Суд на виконання рішення від 06.02.2019 у справі № 913/566/18 видав позивачу наказ від 05.03.2019 № 913/566/18.
18.09.2025 Акціонерне товариство«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подало через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі № 913/566/18.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що 05.03.2019 йому було видано наказ Господарського суду Луганської області у справі № 913/566/18, однак виконавчий документ було втрачено у зв'язку із внутрішнім переїздом компанії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 «Деякі питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» змінено тип товариства з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз України». Зміна типу товариства не є його реорганізацією та не передбачає правонаступництва.
Строк для пред'явлення виконавчого документа стягувач вважає не пропущеним через поширення пандемії короновірусу із березня 2020 року та введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022, у зв'язку з чим згідно з п. 102розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» строки, визначені цим законом, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 заяву у справі № 913/566/18 передано на розгляд судді Голенко І.П.
Суд, розглянувши заяву про видачу дубліката наказу, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997). Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Gгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003). У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
За приписами ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У ч. 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до п. 19.4 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 916/922/16.
За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу (за умови звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання) не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача/виконавця (його втрата) унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.
Суд з матеріалів справи та з КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановив, що 06.03.2019 ПАТ НАК «Нафтогаз України» був надісланий наказ Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 № 913/566/18, строк пред'явлення наказу до виконання встановлений до 06.03.2022.
Стягувач зазначає, що причиною втрати наказу є внутрішній переїзд компанії.
Таким чином, суд вважає оригінал наказу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 № 913/566/18 втраченим.
Суд бере до уваги, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.
У п. 102 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання. Така правова позиція викладена у п. 47 постанови Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22.
Як було зазначено вище, строк пред'явлення наказу до виконання встановлений до 06.03.2022, проте через введення в Україні 24.02.2022 воєнного стану цей строк перервався.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк для пред'явлення наказу № 913/566/18 від 05.03.2019 до виконання є таким, що не сплинув.
Оскільки рішення суду від 06.02.2019 у справі № 913/566/18 є невиконаним, оригінал виконавчого документа втрачено і строк пред'явлення наказу до виконання заявником не пропущено, вказана вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, заяву АТ«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про видачу дубліката наказу слід задовольнити.
Суд не бере до уваги посилання заявника на п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції ЗаконуУкраїни № 540-ІХ від 30.03.2020), п.4 розділу Х ГПК України (в редакції Закону №731-IX від18.06.2020),згідно яких під час дії карантину, встановленого КМУ, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, за заявою учасника справи суд може поновити процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлюється ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, а зі змісту вищезазначених норм «Прикінцевих положень» ГПК України не вбачається, що строк, визначений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», продовжувався на строк дії карантину.
Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII також не містить норм щодо продовження (або переривання) строків пред'явлення виконавчих документів до виконання на строк дії карантину.
Тому у цій частині суд вважає доводи заявника безпідставними.
Керуючись ст. ст. 232 - 234, пп. 19.4 п. 19 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області
1.Заяву № 18.09.2025 від 18.09.2025 Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про видачу дубліката наказу від 05.03.2019 № 913/566/18 - задовольнити.
2.Видати Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» дублікат наказу Господарського суду Луганської областівід 05.03.2019 № 913/566/18 про стягнення з приватного підприємства “Віанна», 91055, м. Луганськ, вул. Польського, буд. 6, кв. 2, ідентифікаційний код 32139161, на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України», 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720, основний борг в сумі 6284097,37 грн, пеню в розмірі 1023938,56 грн, три проценти річних у сумі 704347,29 грн, інфляційні втрати в сумі 7025684 грн, а також витрати на судовий збір в сумі 225571,01 грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею - 23.09.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Ірина ГОЛЕНКО