вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
16 вересня 2025 рокуСправа № 912/1719/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1719/25
за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а)
до відповідачів: 1. Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка, вул. Центральна, 43)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД - 2020" (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка, вул. Пушкіна, 60)
про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки,
за участю представників:
від прокурора - Клюкіна К.О., посвідчення №075480 від 01.03.2023,
від відповідача 1 - Глазков А.С., адвокат, ордер серії ВА №1111658 від 08.07.2025,
від відповідача 2 - участі не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області з вимогами до Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" такого змісту:
"1. Визнати недійсними результати земельних торгів, проведених Великоандрусівською сільською радою 09.12.2024, що оформлені протоколом про результати земельних торгів №LRЕ001-11А-20241030-63540 від 09.12.2024.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 площею 4,9972 га, укладений 26.12.2024 між Великоандрусівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04364294) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" (код ЄДРПОУ: 43554687).
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" (код ЄДРПОУ: 43554687) повернути Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області в особі Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04364294) земельну ділянку з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 площею 4,9972 га, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
4. Стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати в розмірі сплаченого судового збору."
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що переможцем земельних торгів №LRE001-UA-20241030-63540 став відповідач - 2. Прокурор зазначає, що всупереч вимогам щодо підготовки до проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними, затверджених Постановою КМУ від 22.09.2021 №1013, в оголошенні сільська рада не зазначила розмір плати за наданий в оренду водний об'єкт та не долучила розрахунок орендної плати за водний об'єкт. Проєкт договору оренди також не містить розміру плати та розрахунку орендної плати за водний об'єкт. Сільською радою долучено не Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, затверджений постановою КМУ від 02.06.2021 №572, а Типовий договір оренди землі, затверджений постановою КМУ від 03.03.2024 №220 (який застосовується при оренді земельних ділянок інших категорій). Прокурор повідомив, що 26.12.2024 між відповідачами укладено договір оренди землі №1-А на основі Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ №220 від 03.03.2024). Прокурор вважає, що спірний договір не містить умов щодо передання в оренду водного об'єкту та, відповідно, не визначає розмір орендної плати за такий об'єкт, порядок її сплати та не встановлює умов використання водного об'єкта. Наведене, на переконання прокурора, свідчить про наявність підстав для визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання відповідача - 2 повернути земельну ділянку, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області в особі Великоандрусівської сільської ради.
Ухвалою від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1719/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.07.2025. Установлені строки для подання учасниками справи заяв по суті справи, в тому числі відповідачам - відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала від 27.06.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачам 01.07.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 30.06.2025 о 17:21, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
11.07.2025 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, виклав клопотання про врегулювання спору за участю судді, зокрема просив:
"1. Призначити та провести врегулювання спору за участю судді відповідно до Глави 4 Розділу ІІІ ГПК України.
2. У разі відмови Позивача від врегулювання спору за участю судді або недосягнення згоди за його результатами - відмовити Олександрійській окружній прокуратурі у задоволенні позовних вимог у повному обсязі як таких, що є непропорційними та передчасними.
3. Як альтернативний спосіб захисту, у разі часткового задоволення позову, не визнавати договір недійсним у повному обсязі, а на підставі ст. 217 ЦК України визнати недійсними лише окремі положення договору оренди № 1-А від 26.12.2024, що не відповідають законодавству, та зобов'язати Великоандрусівську сільську раду і ТОВ "АВТОЛЕНД-2020" укласти додаткову угоду для приведення договору у відповідність до вимог закону."
16.07.2025 прокурор подав відповідь на відзив, в якій, серед іншого, заперечив проти задоволення клопотання відповідача-1 про врегулювання спору за участю судді.
Відзив на позовну заяву від відповідача - 2 до суду не надходив.
21.07.2025 відповідач-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
22.07.2025 відповідач-2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 22.07.2025, на підставі частини третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження продовжений на 30 днів; за клопотанням відповідача, на підставі частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України, відкладено підготовче засідання, з урахуванням перебування судді Кузьміної Б.М. у плановій щорічній відпустці з 28.07.2025 до 20.08.2025, до 26.08.2025.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 суд за усним клопотанням представника відповідача-1 від 26.08.2025 залишив клопотання відповідача-1 про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, викладене у відзиві на позовну заяву, без розгляду.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.09.2025 о 10:00.
Ухвала від 26.08.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачам 26.08.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 26.08.2025 о 16:18, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
16.09.2025 представником Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області адвокатом Глазковим А.С. подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та про їх приєднання до матеріалів справи, зокрема копії рішення Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області №3773 від 05.09.2025 "Про припинення (розірвання) Договору оренди землі від 26.12.2024 року №1-А, зареєстрованого 23.01.2025 року № 58173140".
16.09.2025 представником Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області адвокатом Глазковим А.С. подано заяву про визнання позовних вимог прокурора в повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 16.09.2025 суд визнав поважними причини пропуску строку на подання доказу, оскільки він створений вже після закриття підготовчого провадження, та долучив поданий доказ до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.09.2025 прокурор позовні вимоги підтримала повністю, представник відповідача-1 позовні вимоги прокурора визнав в повному обсязі.
Відповідач-2 представника для участі в судовому засіданні не направив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений (а.с. 110).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду прокурора і відповідача-1, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.
Рішенням Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 27.09.2024 № 3207 "Про проведення земельних торгів в формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду" затверджено перелік земельних ділянок водного фонду, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах, у т.ч. земельної ділянки з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 площею 4,9972 га, що має цільове призначення "10.07 для рибогосподарських потреб" (а.с. 14-15).
Надалі відбулись земельні торги в формі електронного аукціону, у яких взяло участь, в тому числі Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020".
Як зазначено на вебсторінці електронного аукціону, лот складався з права оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом загальною площею 4,9972 га для рибогосподарських потреб, з яких: 3,9584 га - землі під ставками; 1,0388 га - пасовища (прибережна захисна смуга) та надання в оренду водного об'єкту, що знаходиться за межами населених пунктів на території Глинського старостинського округу Великоандрусівської сільської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області терміном на 10 років, кадастровий номер 3525281200:02:000:7504, що підтверджується відповідним скріншотом вебсторінки (а.с. 16).
Сільською радою (організатором електронного аукціону) надано для проведення земельних торгів таку документацію (а.с. 17):
1) проєкт договору оренди земельної ділянки (назва файлу на сторінці: "ДО на АУКЦІОН 4,9972 га 3525281200020007504.dосх")
2) фотографії водного об'єкта (назви файлів на сторінці: "№1.jpg", "№1-1.jpg")
3) паспорт водного об'єкта (назва файлу на сторінці: "Паспорт водного об'єкту ставок 3,9584 га с.Глинськ./pdf")
4) рішення Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 27.09.2024 №3207 (назва файлу на сторінці: "РІШЕННЯ 3207.pdf")
5) витяг із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 (назва файлу на сторінці: «НГО3525281200020007504.pdf")
6) витяг із Державного реєстру речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 (назва файлу на сторінці: "витяг ком.3525281200020007504./pdf")
7) витяг з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 (назва файлу на сторінці: "витяг ДЗК 3525281200020007504 .pdf").
Електронний аукціон відбувся 09.12.2024, переможцем земельних торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020", що підтверджується протоколом про результати земельних торгів №LRE001-UА-20241030-63540 (а.с. 48-50).
26.12.2024 між Великоандрусівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" укладено договір оренди землі №1-А (далі - Договір, а.с. 43-46) (на основі Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець на підставі протоколу земельних торгів №LRE001-UА-20241030-63540 від 09.12.2024 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності із земель водного фонду для рибогосподарських потреб (із цільовим призначенням - 10.07), що розташована на території Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 (далі - Земельна ділянка).
Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,9972 га, у тому числі пасовища - 1,0388 га, ставки - 3,9584 га.
Відповідно до пункту 3.1 Договору його укладено на строк 10 років з переважним правом переукладення на новий строк.
Розділом 4 Договору визначено розмір та порядок сплати орендної плати за земельну ділянку.
Відповідно до пункту 13.4 Договору його невід'ємними частинами є акт приймання-передачі об'єкта оренди, протокол проведення земельних торгів та витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до акта приймання - передачі від 26.12.2024, Орендодавець передає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності із земель водного фонду для рибогосподарських потреб (із цільовим призначенням - 10.07) загальною площею 4,9972 га, у тому числі пасовища - 1,0388 га, ставки - 3,9584 га, що розташована на території Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 (а.с. 47).
Прокурор зазначає, що всупереч вимогам щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 №1013, в оголошенні сільська рада не зазначила розмір плати за наданий в оренду водний об'єкт та не долучила розрахунок орендної плати за водний об'єкт. Також прокурор зазначає, що проєкт договору оренди не містить розміру плати та розрахунку орендної плати за водний об'єкт та зауважує, що розмір орендної плати за водний об'єкт не визначається за результатом аукціону, а розраховується за окремою методикою, а тому мав би також зазначатися і в проекті договору. Прокурор стверджує, що сільською радою долучено НЕ Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 №572, а Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 (який застосовується при оренді земельних ділянок інших категорій).
Відповідач-1 позовні вимоги визнав у повному обсязі, надав до суду копію рішення п'ятдесят п'ятої сесії восьмого скликання Великоадрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області №3773 від 05.09.2025 "Про припинення (розірвання) Договору оренди землі від 26.12.2024 №1-А, зареєстрованого 23.01.2025 №58173140, відповідно до пункту 1 якого вирішено припинити (розірвати) договір оренди землі №1-А від 26.12.2024, який укладено між Великоандрусівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" (право оренди земельної ділянки зареєстровано у ДРРП від 23.01.2015 за №58173140) на земельну ділянку загальною площею 4,9972 га з кадастровим номером: 3525281200:02:000:7504 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ-10.07), що розташована на території Великоандрусівської сільської ради, з дати державної реєстрації даної Додаткової угоди.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в суді.
Згідно із статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, із зазначенням, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Реалізація такого обов'язку прокурором не пов'язана з настанням несприятливих правових наслідків для службових осіб уповноваженого органу, що не вчинив належних заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема, у виді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності.
Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, згідно з яким представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави.
Визначаючи позивача, який діє від імені держави, прокурору слід керуватися в тому числі рішенням Конституційного Суду України №3 рп/99 від 08.04.99 у справі №1-1/99, згідно з пунктом 5 якого поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок із здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави в суді.
Отже, відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому надані повноваження органу виконавчої влади.
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор зазначає, що земля, водні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону земель" землі в межах території України є об'єктом особливої охорони держави.
Зі змісту статей 140, 142, 143 Конституції України, статей 1, 2, 4, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.
Зокрема, відповідно до статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб'єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права комунальної власності).
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про охорону земель" до повноважень органу місцевого самоврядування у галузі охорони земель належить, зокрема, організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", стаття 13 Конституції України).
У разі прийняття незаконного рішення про передачу в оренду землі комунальної чи державної форми власності, це позбавляє державу або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Відповідно до статті 3 Водного кодексу України, усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
Згідно зі статтею 4 вказаного кодексу, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування ( стаття 6 Водного кодексу України).
Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Відповідно до статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб'єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права комунальної власності).
Прокурор зауважує, що укладення спірного договору не відповідає інтересам територіальної громади, оскільки бюджет територіальної громади в такому випадку не отримуватиме в належному розмірі орендну плату за водний об'єкт, що створюватиме перешкоди сільській раді для реалізації соціально-економічного розвитку громади в умовах складної економічної ситуації під час воєнного стану, оскільки орендна плата є одним із основних джерел доходу місцевого бюджету.
Крім того, укладений договір не встановлює умов використання водного об'єкта, а також відповідальності за можливе завдання шкоди водному об'єкту.
Укладений сторонами спірний договір містить лише зобов'язання щодо належного користування земельною ділянкою, що ставить під загрозу належне утримання орендарем водного об'єкта. Крім того, користування водним об'єктом є для орендаря повністю безоплатним, що є неприпустимим.
Можливість використання земель водного фонду без обов'язкового отримання в установленому законом порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об'єктів чинним законодавством не передбачена. Рибогосподарська діяльність (використання водних біоресурсів) є нерозривно пов'язаною як з використанням відповідних водних об'єктів, так і земель водного фонду під цими об'єктами.
Надання в оренду земельної ділянки водного фонду, а так само водного об'єкта всупереч встановленому законодавством порядку, про яке стверджує прокурор, у разі підтвердження наведених прокурором порушень, свідчить про нераціональне використання об'єктів права власності Українського народу, що порушує інтереси держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
За такого дані правовідносини становлять суспільний та публічний інтерес, а стверджувана прокурором незаконність дій органу місцевого самоврядування такому суспільному інтересу не відповідає.
Публічний та суспільний інтерес полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та водні ресурси.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Великоандрусівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області.
Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено статус сільських, селищних, міських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з частинами 1, 9 статті 16, статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
У даному випадку прокурор звертається до суду з даною позовною заявою як позивач, оскільки Великоандрусівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області є одним із співвідповідачів, дії якого оскаржуються, та стороною оспорюваного правочину через недотримання вимог законодавства стосовно надання в оренду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Наведене свідчить про фактичну неможливість захисту таким органом порушених прав територіальної громади в межах спірних правовідносин в судовому порядку, адже в такому випадку буде створено процесуальну неспроможність вирішення такого спору судом через поєднання позивача і відповідача в одній особі, що є недопустимим.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що у даній справі прокурор правомірно здійснює представництво інтересів держави в суді, оскільки встановив факт порушення інтересів держави у сфері охорони і використання земель водного фонду та водних ресурсів, а також неможливість їх належного захисту уповноваженим органом місцевого самоврядування, який сам вчинив оспорюваний правочин.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.
Відповідно до статті 14 Конституції України, землі є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачає, що земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 12 Земельного кодексу України. до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно зі статтею 1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.
Відповідно до частини 4 статті 59 Земельного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.
За приписами статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За користування водним об'єктом орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за водний об'єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об'єктом.
У договорі оренди водного об'єкта визначаються зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
Користування водними об'єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, яким регламентовано низку істотних умов договорів вказаної категорії. Визначено поняття об'єкту оренди, який складається з двох елементів: води (водного простору) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми та земельної ділянки під водним об'єктом (пункти 1, 2 Типового договору).
Крім того, закріплено законодавчий підхід і щодо ціни такого договору, розмір орендної плати повинен розраховуватись окремо за воду (водний простір) та за земельну ділянку за місцем її розташування (пункти 8, 9 Типового договору).
При цьому, свобода договору сторін в частині погодження розміру орендної плати також обмежена.
Розмір орендної плати визначається виключно на підставі Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 986/23518, яка є обов'язковою для застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при укладанні ними договорів оренди водних об'єктів (частина 13 статті 51 Водного кодексу України).
Відповідно до даного наказу ця Методика встановлює єдиний механізм розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об'єкти. Дія цієї Методики поширюється на такі водні об'єкти: водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Ця Методика є обов'язковою для застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при укладанні ними договорів оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом. Розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійснюється за відповідною формулою, яка складається зі змінних, більшість яких міститься в паспорті водного об'єкта.
У відповідності до статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
При цьому згідно з частинами 7, 8 вказаної статті регламентовано, що у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об'єкт; об'єм та площа водного об'єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об'єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов'язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.
Невід'ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом є паспорт водного об'єкта.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 затверджено Порядок розроблення паспорта водного об'єкта.
В пункті 3 Порядку зазначено, що замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту 4 паспорт водного об'єкта розробляється за формою, наведеною у додатку до цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження.
Відповідно до пункту 6 паспорт водного об'єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу.
Крім того, відповідно до статті 25 вказаного Закону передбачено обов'язок орендаря у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Отже, земельна ділянка водного фонду передається у користування в комплексі з водним об'єктом за наявності паспорта водного об'єкта за договором оренди відповідно до Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572, з обов'язковим погодженням вказаного договору та подальшим скеруванням примірника вказаного договору до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
За інформацією Центрального міжрегіонального сектору Державного агентства водних ресурсів України від 16.06.2025 №586/ЦТ/21-25 відповідно до Положення, затвердженого наказом Агентства від 06.01.2025, сектор здійснює повноваження Держводагентства в частині погодження договорів оренди землі в комплексі з розташованим на них водними об'єктами та додаткових угод до них, погодження паспортів водних об'єктів (а.с. 54).
Як вбачається з листа Центрального міжрегіонального сектору Державного агентства водних ресурсів України від 16.06.2025 №586/ЦТ/21-25, за період з 06.01.2025 по 16.06.2025 до сектора від Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на погодження договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом та додаткова угода до нього, укладені між Великоандрусівською сільською радою та ТОВ "АВТОЛЕНД-2020", на погодження не надходили.
За наявною у секторі інформацією, згідно з реєстром погоджених договорів оренди, сектор у Кіровоградській області зазначений договір оренди водних об'єктів, договір оренди землі в комплексі з розташованим на ньому водним об'єктом та додаткової угоди до нього не погоджував.
Сектор не володіє інформацією щодо розроблення паспортів водних об'єктів. За період з 06.01.2025 по 16.06.2025 до сектору на погодження паспорти водних об'єктів від Великоандрусівської сільської ради на погодження не надходили.
Отже, на порушення вимог вищевказаного законодавства, спірний договір в установленому законом порядку не погоджувався, а форма та зміст договору не відповідає Типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, зокрема плата за користування земельною ділянкою складається тільки з плати за землю, плата за воду (водний простір) сторонами не узгоджена та до договору не внесена.
Отже, договір оренди земельної ділянки водного фонду від 26.12.2024 № 1-А не відповідає вимогам Типового договору та суперечить вимогам чинного законодавства на час його укладення, що відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
Укладаючи договір оренди землі у 2024 році, сторони зобов'язані були привести його умови у відповідність до вищевказаних норм права, зокрема визначивши об'єктами оренди земельну ділянку та водний простір (воду), а також визначивши орендну плату за воду та землю окремо.
Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України закріплено, що сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Отже, з урахуванням вищевикладеного, дотримання порядку укладення договору оренди земель водного фонду визначених Земельним та Водним кодексами України для учасників є обов'язковим та не може бути нівельовано.
У постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 910/3467/19 зазначено, що дотримання порядку укладення договору оренди земель водного фонду, визначеного Земельним та Водними кодексами України, для учасників є обов'язковим, а при укладенні нового договору оренди умови договору мають бути узгоджені із нормами чинного законодавства станом на момент такого укладення.
Крім того, відповідно до пункту 21 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою КМУ від 22.09.2021 №1013, якщо на земельні торги виставляється право оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, в оголошенні про проведення земельних торгів за рішенням організатора зазначається також інформація про такий водний об'єкт, наявність паспорта водного об'єкта, умови використання водного об'єкта, площа, розмір плати за надані в оренду водні об'єкти. До матеріалів лота долучається паспорт водного об'єкта та розрахунок орендної плати за водний об'єкт.
З наведених приписів законодавства вбачається, що в разі передачі в оренду земельної ділянки, на якій розташовано водний об'єкт, умови договору мають передбачати передання в оренду як водного об'єкта, так і земельної ділянки під водним об'єктом; розмір орендної плати як за користування земельною ділянкою, так і за користування водним об'єктом; умови використання водного об'єкту та інші умови, які вимагаються законодавством. Надання водного об'єкту у користування на умовах оренди здійснюється за обов'язкової наявності паспорта водного об'єкта.
Натомість спірний договір не містить умов щодо передання в оренду водного об'єкту та, відповідно, не визначає розмір орендної плати за такий об'єкт, порядок її сплати, не встановлює умов використання водного об'єкта.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, договір оренди землі №1-А від 26.12.2024, укладений за результатами електронного аукціону, проведеного з порушенням вимог законодавства, підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №916/1431/23, від 20.06.2023 у справі №904/2470/22, від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 04.10.2022 у справі №914/2476/20, від 08.11.2022 у справі №917/304/21.
Судом враховується, що у постанові Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/128/21 вказано, що позовні вимоги про визнання недійсними шести договорів оренди земельних ділянок без пред'явлення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки не є ефективним способом захисту права держави.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом враховується, що відповідно до акта приймання - передачі земельної ділянки, яка передається в оренду від 26.12.2024 Великоандрусівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області передано Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності із земель водного фонду для рибогосподарських потреб (із цільовим призначенням - 10.07) загальною площею 4,9972 га, що додається до договору оренди.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13, статті 74 ГПК України).
Відповідач-1 доводів позовної заяви прокурора не спростував, позовні вимоги визнав. Відповідач-2 позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, будь-яких доказів до суду не подавав.
Прокурор обов'язок з доказування позовних вимог належними і допустимими доказами виконав.
З огляду на визнання недійсним договору оренди землі від 26.12.2024 №1-А, укладеного між Великоандрусівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020", суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" повернути Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, як такі, що є похідними від вимог про визнання недійсним договору оренди землі.
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з такого.
Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 9084,00 грн, сплачений прокурором за подання позовної заяви (по 3028,00 грн за кожну з трьох позовних вимог).
За приписами пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За частиною першою статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Прокурор заявив у цій справі три позовні вимоги, перші дві з яких звернуті до обох сторін (про визнання недійсними торгів і договору) і одна - лише до відповідача-2 (про зобов'язання повернути земельну ділянку з водним об'єктом).
Ураховуючи зазначене, судовий збір за двома першими позовними вимогами покладається на сторони порівну, при цьому прокурору, у зв'язку з визнанням позову, повертається судовий збір у розмірі 50% від тієї суми, яка підлягала б стягненню з відповідача-1 у разі невизнання ним позову. Тобто, 3 028,00 грн (судовий збір за одну позовну вимогу) / 2 (кількість відповідачів) = 1 514,00 грн судового збору на кожного відповідача за кожною з двох перших позовних вимог. У зв'язку з визнанням позову відповідачем-1, із судового збору в сумі 1 514,00 грн за кожною вимогою прокурору повертається 50 %, що становить 757,00 грн за кожною вимогою, а всього - 1 514,00 грн, решта судового збору в сумі 1 514,00 грн стягується з відповідача-1, в сумі 3 028,00 грн - з відповідача-2.
Судовий збір у сумі 3 028,00 грн за третю позовну вимогу на відповідача-1 не покладається, оскільки вона звернута до відповідача-2.
Отже, з відповідача-1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури належить стягнути судовий збір у сумі 1 514,00 грн (по 757,00 грн за перші дві позовні вимоги), а з відповідача-2 - 6 056,00 грн (по 1 514,00 грн за першу і другу позовні вимоги та 3 028,00 грн - за третю); 1 514,00 грн судового збору належить повернути прокурору з Державного бюджету.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсними результати земельних торгів, проведених Великоандрусівською сільською радою 09.12.2024, що оформлені протоколом про результати земельних торгів №LRE001-UА-20241030-63540 від 09.12.2024.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 площею 4,9972 га, укладений 26.12.2024 між Великоандрусівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04364294) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" (код ЄДРПОУ: 43554687).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" (код ЄДРПОУ: 43554687) повернути Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області в особі Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04364294) земельну ділянку з кадастровим номером 3525281200:02:000:7504 площею 4,9972 га, в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ: 04364294) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4) судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЕНД-2020" (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка, вул. Пушкіна, 60, код ЄДРПОУ: 43554687) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4) судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Кіровоградській обласній прокуратурі (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 1514,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 1438 від 20.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів сторін.
Повне рішення складено 23.09.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна