ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2025Справа № 910/8975/25
Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни про скасування судового наказу, у справі
за заявою Фізичної особи-підприємця Різник Катерини Сергіївни
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни заборгованості за договором оренди від 01.11.2024 № 01/11 у сумі 50 872 грн 23 коп.
Представники: не викликались
21.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява заяву Фізичної особи-підприємця Різник Катерини Сергіївни про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни заборгованості за договором оренди від 01.11.2024 № 01/11 у сумі 50 872 грн 23 коп.
28.07.2025, в результаті задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Різник Катерини Сергіївни, було видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни на користь Фізичної особи-підприємця Різник Катерини Сергіївни 50 872 грн 23 коп. та 302 грн 80 коп. судового збору.
19.09.2025 до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни надійшли заява про скасування судового наказу та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.
В обґрунтування заяви про скасування судового наказу Фізична особа-підприємець Ісса Ненсі Рауберівни заявляє, що вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.11.2024 № 01/11 у сумі 50 872 грн 23 коп. є необґрунтованими.
Одночасно із заявою про скасування судового наказу боржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу в обґрунтування чого боржник зазначає, що Фізична особа-підприємець Ісса Ненсі Рауберівна лише 15.09.2025 на сайті "Судова влада України" було виявлено наявність судового наказу Господарського суду міста Києва № 910/8975/25 виданого 28.07.2025 про стягнення з ФОП Ісса Ненсі Рауберівна заборгованості за Договором оренди від 01.11.2024 № 01/11 у сумі 50 872 грн 23 коп. та судового збору у розмірі 302 грн 80 коп. Також, заявник зазначає, що будь-яке повідомлення про необхідність отримання поштового, відправлення їй не надходило і про його існування їй не було нічого відомо.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу та дослідивши зміст поданих до суду документів суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 5 статті 55 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін (частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
З огляду на викладене, оцінивши доводи боржника про поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу у взаємозв'язку з поданими та прийнятими судом доказами, суд дійшов висновку про необхідність визнання поважними причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
Суд дослідивши всі обставини та доводи на які боржник посилається в обґрунтування причин пропуску строку на подачу заяви про скасування судового наказу, вважає причини пропуску такого строку обґрунтованими, а заяву такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу та обґрунтованість заяви, суд дійшов висновку про скасування судового наказу від 28.07.2025 у справі № 910/8975/25 виданого за заявою Фізичної особи-підприємця Різник Катерини Сергіївни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни заборгованості за договором оренди від 01.11.2024 № 01/11 у сумі 50 872 грн 23 коп.
Керуючись статтями 119, 157, 158, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити строк на оскарження судового наказу
2. Скасувати судовий наказ від 28.07.2025 у справі № 910/8975/25 за заявою Фізичної особи-підприємця Різник Катерини Сергіївни про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісса Ненсі Рауберівни заборгованості за договором оренди від 01.11.2024 № 01/11 у сумі 50 872 грн 23 коп.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Різник Катерині Сергіївні, що остання не позбавлена права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Повідомити Фізичну особу-підприємця Різник Катерину Сергіївну, що згідно з частиною 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження, сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н. Плотницька