ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без руху
м. Київ
23.09.2025Справа № 910/11674/25
За позовом Комунального підприємства «Вінницяоблтеплоенерго» (21025, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Вишнева, буд. 24)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
про визнання недійсним пунктів договору та внесення змін до договору постачання природного газу
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників.
Комунальне підприємство «Вінницяоблтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в якому просить суд:
- Визнати недійсними пункти 5.1 та 5.4 Договору постачання природного газу від 31.08.2022 року №3439-ПСО(ТКЕ)-1, укладеного між Комунальним підприємством «Вінницяоблтеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
- Внести зміни до Договору постачання природного газу від 31.08.2022 року №3439-ПСО(ТКЕ)-1, укладеного між Комунальним підприємством «Вінницяоблтеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", шляхом доповнення його пункту 5.1 абзацом наступного змісту:
«Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків встановлених законом.
До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
(1) Згідно частини 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Отже, до позовної заяви повинні бути додані, як докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позов.
Частинами 1,2 статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частиною 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Також згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23346/16, від 21.03.2018 у справі №916/3283/16, від 14.03.2018 у справі №910/22324/16.
Суд зазначає, що спір за поданим позовом не є малозначним, а отже особа, що подала позов повинна бути або адвокатом, або діяти у порядку самопредставництва (без додаткової довіреності від керівника).
У даному випадку, позов від імені КП «Вінницяоблтеплоенерго» подано через «Електронний суд» від імені фізичної особи-представника за довіреністю - Швець Оксана Павлівна. На підтвердження повноважень Швець О. П. до позову долучено дві довіреності видані від імені генерального директора КП «Вінницяоблтеплоенерго».
Отже, в такому разі, у випадку подання до суду довіреності на представництво інтересів позивача, Швець О. П., як представник, повинна мати статус адвоката.
Втім, з довіреності керівника КП «Вінницяоблтеплоенерго», що видана у порядку передоручення від 20.08.2025 через «Електронний суд», а також з довіреності від 01.04.2025 №05/01-09 не вбачається наявність у фізичної особи Швець Р. П. статусу адвоката.
Щодо самопредставництва КП «Вінницяоблтеплоенерго» в особі Швець Р. П., суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно із частинами 5, 6 цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною 1 статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру
Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов'язковості, публічності, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Частина 1 статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно п. 7.19. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23: «…у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.».
Отже, особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Судом згідно даних ЄДР встановлено, що Швець О. П. значиться як особа, яка уповноважена у порядку самопредставництва вчиняти від імені КП «Вінницяоблтеплоенерго» у судах України згідно п. 6 наказу від 28.03.2023 року №92 дії з посвідчення копій документів від імені підприємства.
Отже, позивачу слід подати суду або докази на підтвердження наявності у Швець О. П. статусу адвоката, що діє за довіреністю, або докази наявності у підписанта позову повноважень, діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а саме на представництво інтересів позивача в господарських судах з правом на підписання позовних заяв (наказ від 28.08.2023 №92, трудовий договір (контракт) або положення/посадова інструкція, а також наказ про призначення на посаду).
(2) Згідно пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач заявляє позовні вимоги про визнання недійсним пунктів договору та внесення змін до договору постачання природного газу. Натомість, згідно п. 13.1. договору в редакції додаткової угоди №5 від 08.05.2023 вбачається, що договір діє до 31 серпня 2023.
Отже, позивачу слід додатково зазначити суду чи є договір припиненим станом на момент звернення з позовом до суду та у зв'язку з цим додатково обґрунтувати обставини справи, на яких базується позов.
Крім того, позовна заява не містить правових підстав позовної вимоги щодо зміни умов договору (на підставі статтей 651, 652 ЦК України тощо).
(3) Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач стверджує, що між сторонами було підписано договір на постачання природного газу. Проте, поданий до суду примірник договору постачання природного газу, що укладений між сторонами не містить підпису відповідача. Отже, позивачу слід надати суду або підписаний з обох сторін примірник договору, або обґрунтувати обставину відсутності на долученому до позову примірнику договору підпису з боку відповідача.
В тому числі, позивач у позові зазначає, що позивач передав, а відповідач прийняв природний газ за періоди вересень 2022-серпень 2023, про що між сторонами підписано Акти приймання-передачі газу, які частково були оплачені на суму 58 906 526, 82 грн. Втім, відповідних доказів на підтвердження вказаного суду не надано.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Комунального підприємства «Вінницяоблтеплоенерго» без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням суду доказів на підтвердження наявності у Швець О. П. повноважень на підписання позовної заяви (подати суду або докази на підтвердження наявності у Швець О. П. статусу адвоката, що діє за довіреністю, або докази наявності повноважень, діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а саме на представництво інтересів позивача в господарських судах з правом на підписання позовних заяв (наказ від 28.08.2023 №92, трудовий договір (контракт) або положення/посадова інструкція, а також наказ про призначення на посаду));
(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із викладом всіх обставин справи якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також із зазначенням правових підстав позову (обґрунтувати чи є договір припиненим станом на момент звернення з позовом до суду та у зв'язку з цим додатково обґрунтувати обставини справи, на яких базується позов; зазначити правові підстави позовної вимоги щодо зміни умов договору (на підставі статтей 651, 652 ЦК України тощо));
(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням суду всіх доказів якими обґрунтовано позовні вимоги (надати суду або підписаний з обох сторін примірник договору, або обґрунтувати обставину відсутності на долученому до позову примірнику договору підпису з боку відповідача; надати погоджені між сторонами Акти приймання-передачі газу за вересень 2022-серпень 2023 та докази часткової оплати на суму 58 906 526, 82 грн).
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких