ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2025Справа № 910/4284/25
За позовом: акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ";
до: приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО";
про: стягнення 245.639.736 грн.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Молодід Д.С.
Представники:
позивача: Слівінська Н.І.;
відповідача: Яковенко Р.Г.
Акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про стягнення 400.113.644,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 400.113.644,14 грн., з яких: 338.753.834,51 грн. - основна заборгованість, 12.573.691,15 грн. - 3 % річних та 48.786.118,48 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2025 № 910/4284/25 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 9 ч. 3 ст. 162 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.
До господарського суду, в межах строку, надійшла заява позивача, якою усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі господарського суду від 07.04.2025 № 910/4284/25.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2025 № 910/4284/25 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4284/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2025.
08.05.2025 відповідачем до суду направлено клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
19.05.2025 відповідачем направлено до господарського суду м. Києва відзив.
В підготовчому засіданні 19.05.2025, суд на місці ухвалив: задовольнити клопотання відповідача про продовження процесуального строку. Оголошено перерву до 02.06.2025.
30.05.2025 до господарського суду м. Києва позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі № 910/4284/25 у частині стягнення основного боргу у розмірі 163.066.077,37 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору, а також клопотання про зменшення (збільшення) позовних вимог з урахуванням клопотання про закриття провадження у справі в частині основного боргу до 245.639.736,00 грн., з яких: 175.687.757,14 грн. - основна заборгованість; 14.028.662,41 грн. - 3 % річних та 55.923.316,45 грн. - інфляційні втрати.
В підготовчому засіданні 02.06.2025, суд на місці постановив: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення (зменшення) розміру позовних вимог від 30.05.2025; встановити строк для подання відповіді на відзив від представника позивача до 11.06.2025; встановити строк для подання заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача до 25.06.2025. Оголошено перерву до 30.06.2025.
11.06.2025 до господарського суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
26.06.2025 до господарського суду м. Києва від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
27.06.2025 від відповідача до господарського суду м. Києва надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 30.927.200, 28 грн.
30.06.2025 від відповідача до господарського суду м. Києва надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/4284/25 на 1 рік з дня прийняття відповідного рішення.
В підготовчому засіданні 30.06.2025, суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.07.2025.
28.07.2025 від позивача до суду надійшло заперечення проти клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
В судовому засіданні 28.07.2025 оголошено перерву до 18.08.2025.
Ухвалою-повідомленням від 14.08.2025 № 910/4284/25, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, сторони повідомлені про перенесення судового засідання на 08.09.2025.
В судовому засіданні 08.09.2025, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення на 15.09.2025.
В судовому засіданні 15.09.2025, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказує, у період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року на виконання умов договору від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069 здійснював продаж відповідачу балансуючої електричної енергії.
За допомогою Системи управління ринком (https://mms.ua.energy) відповідачем, як адміністратором сформовано та направлено на оплату платіжні документи за електричну енергію для балансування, придбану відповідачем, у період з лютого 2023 по жовтень 2024. Факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії у період лютий 2023 - жовтень 2024 підтверджується актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
Проте, відповідач у порушення умов Договору не оплатив рахунки-фактури за придбану ним балансуючу електричну енергію за період з липня 2024 по жовтень 2024 (у редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог), внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі в сумі 175.687.757,14 грн.
Разом з тим, відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2024 у справі №910/16282/23, яке набрало законної сили, з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь АТ «НЕК «Енергоатом» стягнено основний борг в сумі 324.457.150,08 грн., 3% річних в сумі 18.582.561,38 грн. та інфляційні втрати в сумі 23.460.574,97 грн. за договором від 02.03.2020 №0063-04012/21-150-08-20-00069, позовні вимоги у справі №910/16282/23 стосувалося періоду лютий 2023 - вересень 2023, проте з жовтня 2023 по жовтень 2024 відповідач продовжував порушувати умови Договору щодо оплати балансуючої енергії.
У зв'язку із простроченням відповідачем відповідного грошового зобов'язання (у редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог) позивач нарахував 3 % річних у сумі 14.028.662,41 грн. та інфляційні втрати у сумі 55.923.316,45 грн. - інфляційні втрати.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що рахунки за лютий 2023 року - червень 2024 року, за якими платником є відповідач, як адміністратор розрахунків має направляти відповідачу саме позивач, що прямо передбачено в абзаці третьому пункту 7.2.1 Правил ринку (в редакції, чинній до 01.07.2024). Відповідач стверджує, що позивач безпідставно посилається на п. 7.7.4 Правил ринку і нараховує інфляційні втрати і 3% річних за нібито допущене порушення цієї норми, яка взагалі не підлягає застосуванню щодо періодів після 01.07.2024 оскільки, стосується оплати на підставі платіжного документа, яким є виключно рахунок (а не звіт).
Також відповідач вказав наступне:
- з 01.07.2024 оплата за отриману балансуючу електричну енергію здійснюється не на підставі платіжних документів (рахунків-фактур), як це було передбачено за періоди до 01.07.2024, а згідно з місячними звітами - у порядку, визначеному пунктом 7.2.2 (глави 7.2 розділу VII) Правил ринку.
- відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку;
- позивач міг обрати відповідний спосіб захисту своїх інтересів і подати позовну заяву про зобов'язання відповідача перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі заборгованості з рахунка НЕК «Укренерго» зі спеціальним режимом використання, проте не заявив відповідних вимог.
- в діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності, відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за прострочення оплати.
Відповідач зазначив, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Згідно з ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.
За змістом ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Діяльність у сфері балансуючого ринку також регулюється Правилами ринку, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила ринку).
Відповідно до пунктів 4.2.1- 4.2.3 глави 4.2 розділу І Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.
ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (правонаступником якого є АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ") є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання електричної енергії споживачу.
ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" є оператором системи передачі (далі - ОСП) на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (далі - АР).
02.03.2020 ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" приєднано до умов договору (ідентифікатор договору №0063-04012, дата акцептування 02.03.2020) про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (далі - ППБ), що підтверджується повідомленням відповідача вих. № 01/8496 (вх. від 03.03.2020 № 313/50). У цьому повідомленні зазначено, що наведений договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті позивача http://ua.energy.
Таким чином, між позивачем, як та відповідачем укладено договір про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069 (в редакції наказів ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" від 27.01.2023 № 57, від 20.10.2023 №598, від 24.06.2024 №361 та від 08.07.2024 №392) (далі - Договір).
Відповідно до п.1.2 договору постачальник послуг з балансування (ППБ) зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Згідно із п.2.1 договору загальна вартість договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.2.2 договору розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Для розрахунків за цим договором використовуються обсяги електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку ППБ (п.3.1 договору).
Виставлення рахунків та оплата платежів здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку (п.4.1 договору в редакції, затвердженій наказом НЕК «Укренерго» № 57 від 27.01.2023, № 598 від 20.10.2023).
Відповідно до п. 4.1 Договору, формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунку ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюється відповідно до процедури та у строки, визначені правилами ринку та цим договором (в редакції, затвердженій наказом НЕК «Укренерго» № 361 від 24.06.204 та № 392 від 08.07.2024).
Відповідно до п. 4.4 Договору (п.4.3 Договору в редакції наказів №361 від 24.06.2024, №392 від 08.07.2024), ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта ППБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним ППБ.
Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 Договору ППБ має право: отримувати від ОСП оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію, а ОСП зобов'язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11,509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З 01.07.2024 НЕК «Укренерго» в ролі адміністратора розрахунків перейшло на нову модель розрахунків із ППБ на балансуючому ринку - із застосуванням рахунків ескроу для здійснення розрахунків на балансуючому ринку та забезпечення фінансової гарантії учасників ринку відповідно до змін Правил ринку, внесених Постановами НКРЕКП) від 17.01.2023 №109, від 10.10.2023 №1882, від 26.06.2024 №1211.
Рахунок ескроу ППБ/СВБ - рахунок умовного зберігання, відкритий учасником ринку, що є ППБ/СВБ (крім ОСП), у будь-якому з визначених ОСП банків, для акумулювання коштів, що АР використовує для контролю достатності коштів для оплати поточної заборгованості ППБ/СВБ та погашення простроченої заборгованості ППБ/СВБ, розрахунків за балансуючу електричну енергію з ППБ/за небаланси з СВБ та для повернення коштів учаснику ринку, згідно з цими Правилами (п. 1.1.2. Правил ринку)
Нова модель розрахунків відповідно до положень розділів 7.2. та 7.3. Правил ринку передбачає, що в Системі управління ринком (СУР) для ППБ формуються три декадних звіти та результуючий місячний звіт, відповідно до яких учасник ринку зобов'язаний забезпечити необхідну суму коштів на своєму рахунку ескроу. На основі місячних звітів АР формує акти купівлі-продажу електричної енергії відповідно до Договорів про участь у балансуючому ринку для кожного учасника ринку, за якими проводяться грошові розрахунки. При цьому безпосереднє списання коштів з рахунків ескроу ППБ учасників ринку АР проводить на основі сум, визначених в актах купівлі-продажу та актах коригування. В свою чергу оплати на адресу ППБ проводяться на їх поточні рахунки також відповідно до місячних актів купівлі-продажу та актів коригування.
Згідно з п. 7.2.2 Правил ринку (у редакції Постанови НКРЕКП № 1211 від 26.06.2024) АР через СУР на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування місячного звіту ППБ.
ППБ зобов'язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до місячного звіту ППБ.
З урахуванням даних місячного звіту ППБ оформлюється Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії у порядку, встановленому договором про участь у балансуючому ринку.
АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
Якщо за результатами місячного звіту ППБ має відбутись списання для АР (нарахування для ППБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок ППБ відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
На виконання умов Договору позивачем у період з жовтня 2023 по жовтень 2024 року було поставлено, а відповідачем отримано балансуючу енергію на загальну суму 739.760.871,08 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: №БР/23/10-№0063 від 31.10.2023 на суму 23.608.120,52 грн; №БР/23/11-№0063 від 30.11.2023 на суму 72.404.427,32 грн; №БР/23/12-№0063 від 31.12.2023 на суму 8.069.791,19 грн; №БР/24/01-№0063 від 31.01.2024 на суму 10.306.846,64 грн; №БР/24/02-№0063 від 29.02.2024 на суму 2.350.918,82 грн; №БР/24/03-№0063 від 31.03.2024 на суму 11.471.043,86 грн; №БР/24/04-№0063 від 30.04.2024 на суму 9.333.201,01 грн; №БР/24/05-№0063 від 31.05.2024 на суму 120.954.423,46 грн; №БР/24/06-№0063 від 30.06.2024 на суму 107.082.931,70 грн; №ППБ_02_2024_07_0063 від 31.07.2024 на суму 214.805.063,78 грн. (156.244.608,56 грн. за зарахування зустрічних однорідних вимог); №ППБ_02_2024_08_0063 від 31.08.2024 на суму 45.219.004,04 грн. (0,00 грн. за зарахування зустрічних однорідних вимог); №ППБ_02_2024_09_0063 від 30.09.2024 на суму 82.203.058,82 грн. (0,00 грн. за зарахування зустрічних однорідних вимог); №ППБ_02_2024_10_0063 від 31.10.2024 на суму 243.416.048,59 грн. (217.934.558,00 грн. за зарахування зустрічних однорідних вимог).
Проте, зазначені суми сплачено відповідачем частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 338.753.834,51 грн.
Також позивач заявив про стягнення з відповідача 12.573.691,15 грн. - 3 % річних та 48.786.118,48 грн. - інфляційні втрати за період лютий 2023 року - жовтень 2024 року, а саме: за період лютий 2023 року - вересень 2023 (з 25.06.2023 по дату повного погашення заборгованості); за період жовтень 2023 - жовтень 2024 року.
Надалі позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 245.639.736,00 грн, з яких: 175.687.757,14 грн - основна заборгованість; 14.028.662,41 грн. - 3 % річних; 55.923.316,45 грн. - інфляційні втрати.
Крім того, відповідач сплатив вартість балансуючої електричної енергії згідно з Договором за липень 2024 року на загальну суму 30.927.200,28 грн. (платіжні інструкції №000004678 від 27.05.2025, №000003006 від 28.05.2025, №000002607 від 29.05.2025, №00000474 від 30.05.2025, №000003069 від 02.06.2025, №000002645 від 03.06.2025, №000004766 від 04.06.2025) у зв'язку із чим, відповідачем заявлено про наявність підстав для закриття провадження за відсутністю предмета спору в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30.927.200,28 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 30.927.200,28 грн. - підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, невиконане зобов'язання відповідача за договором становить 144.760.556, 86 грн. Заборгованість у сумі 144.760.556, 86 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати електричної енергії у сумі 144.760.556, 86 грн. відповідачем не надано.
Відтак, позовна вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню частково, в сумі 144.760.556, 86 грн.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, та врахувавши перерахунок цих нарахувань, здійснених відповідачем, суд дійшов висновку, що контррозрахунок відповідача є обґрунтованим та арифметично вірним, враховує методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання, визначену у пункті 38.2 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та правильність визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 (пункт 34)).
Відтак позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 55.697.213,13 грн. інфляційних втрат та 14.027.478,96 грн. 3 % річних за контррозрахунком відповідача.
Приписами частини 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на наступне:
- позивач не повинен доводити дати направлення рахунків відповідачу, з дотриманням вимог п.7.2.1 і п. 7.7.4 Правил ринку (за вимогами до 01.07.2024), оскільки саме відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними. (цей висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21;
- щодо порядку розрахунків після 01.07.2024, то як встановлено судом, згідно з п.7.2.2 Правил ринку (у редакції Постанови НКРЕКП № 1211 від 26.06.2024), АР (відповідач) на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок ППБ відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії;
- твердження відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту його порушених прав судом відхиляються, оскільки вимога про стягнення заборгованості не суперечить ні нормам статті 16 ЦК України та статті 20 ГПК України, ні нормам наведеної статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 зі справи №910/6636/21.
- ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором;
- доводи відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини з посиланням на приписи частини 4 статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», є безпідставними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
- посилання відповідача на постанову НКРЕКП № 332 є необґрунтованим, оскільки зазначеною постановою зупинено лише нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами. Водночас 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями у розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, а становлять самостійний спосіб відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.
Щодо заяви про відстрочення виконання рішення.
Відповідач в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення посилається на те, що НЕК "УКРЕНЕРГО" не може спрямувати на виконання рішення у справі №910/4284/25 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інше цільове призначення. Передбачені структурою тарифу кошти одночасно не перебувають у розпорядженні НЕК "УКРЕНЕРГО", а мають бути отримані і витрачені за визначеними напрямками протягом 12 місяців календарного року (і можуть бути витрачені лише за визначеними напрямками), адже тариф затверджується щорічно.
Відповідач стверджує, що невідкладне стягнення з НЕК "УКРЕНЕРГО" витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетичної інфраструктури України.
Окрім того, відповідач зазначає, що численні пошкодження об'єктів об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій вимагають додаткових витрат НЕК "УКРЕНЕРГО" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим для національної безпеки і життєзабезпечення населення.
У свою чергу, позивач проти задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення заперечував, пославшись на те, що відповідачем не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, зазначених ним як підстави для відстрочення виконання рішення суду, не подано належних доказів того, що він зможе виконати рішення суду після спливу строку, на який просить відстрочити виконання рішення. При цьому позивач забезпечує безпечну експлуатацію атомних електростанцій, виконує в умовах воєнного стану спеціальні обов'язки із забезпечення побутових споживачів доступною електричною енергією в умовах дефіциту фінансових ресурсів внаслідок втрати значної частини виробничих потужностей через окупацію Запорізької АЕС.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно із статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності НЕК «УКРЕНЕРГО» та з огляду на те, що в цьому випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Судом враховано, як позивач, так і відповідач належать до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (згідно Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83, з наступними змінами), що засвідчує однаковий статус підприємств, роль та важливість їх діяльності в умовах воєнного стану.
Також судом враховано, що відповідач під час розгляду здійснює часткове погашення заборгованості.
З огляду на викладене, з урахуванням майнового стану та балансу інтересів обох сторін, враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника, а також той факт, що у разі блокування рахунків боржника, останнім не можливо буде здійснити забезпечення життєво важливих потреб держави, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми, а також сприятиме нормальному функціонуванню товариства боржника та реальній можливості виконання рішення суду.
Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у справі №910/4284/25 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України на 6 місяців, оскільки в даному випадку відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.
За наведених обставин, суд задовольняє частково заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі №910/4284/25, а саме на 6 місяців до 15.03.2026.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 30.927.200,28 грн. - закрити.
2. Решту вимог задовольнити частково.
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код: 00100227) на користь акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) основну заборгованість в сумі 144.760.556 (сто сорок чотири мільйони сімсот шістдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 86 коп., 3 % річних в сумі 14.027.478 (чотирнадцять мільйонів двадцять сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 96 коп., інфляційні втрати в сумі 55.697.213 (п'ятдесят п'ять мільйонів шістсот дев'яносто сім тисяч двісті тринадцять) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 847.840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
4. В задоволенні решти вимог відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Клопотання приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.
7. Виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/4284/25 відстрочити на 6 місяців до 15.03.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст рішення буде складено 22 вересня 2025 року.
Cуддя Сергій Балац