ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
22.09.2025Справа № 910/11679/25
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали
позовної заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2»
про стягнення пені та штрафу за контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у розмірі 3 542 181,30 грн,
Державне підприємство Міністерство оборони України «Державний оператор тилу» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» про стягнення пені та штрафу за контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у розмірі 3 542 181,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов?язання за контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у частині поставки якісного товару.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності направлення позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що адресою місцезнаходження відповідача є: 61030, Харківська область, місто Харків, вулиця Біологічна, будинок 13.
Відповідно до ч. 5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки у певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Згідно з частиною 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Суд зазначає, що укладений між сторонами правочин, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 Цивільного кодексу України.
Виходячи з правової природи договору поставки та приписів статті 712 Цивільного кодексу України, місцем виконання відповідного договору є місце поставки товару.
За змістом пункту 4.5 контракту № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад отримувача (на території України, крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309).
Відповідно до пункту 4.6 контракту № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 адреса пункту призначення (складу отримувача) визначається замовником в заявці на поставку товару.
Як убачається із заявок на поставку №R000111 від 13.03.2024, №R000111 від 30.04.2024, №R000112 від 13.03.2024, №R000112 від 30.04.2024 замовником обумовлено здійснення поставки товару за різними адресами (населеними пунктами), зокрема: місто Харків, місто Хмельницький, місто Одеса, місто Київ.
Виходячи з аналізу умов договору суд дійшов висновку, що специфіка договірних правовідносин не передбачає, що його виконання має відбуватися саме у місті Києві.
Більше того, суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у загальному розмірі 3 542 181,30 грн, тобто, спір у цій справі не стосується виконання зобов'язання із поставки (видачі) товару в якомусь конкретному місці.
З огляду на викладене, підсудність цієї справи має визначатися згідно зі статтею 27 ГПК України, тобто за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Отже, оскільки у даному випадку спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов'язань у чітко визначеному місці, то переданий на вирішення спір має бути розглянутий за загальними правилами підсудності, тобто, у суді за місцезнаходженням відповідача - у Господарському суді Харківської області.
Суд звертає увагу також на те, що статтею 279 Господарського процесуального кодексу України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.
Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде у подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява подана з порушенням приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарському суду Харківської області.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» стягнення пені та штрафу за контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у розмірі 3 542 181,30 грн передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд).
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.А.Карабань