вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1050/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Щебеневий завод», м. Львів
про стягнення 898 318,69 грн
Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 14.06.2025 (вх. № 02.3.1-05/1138/25 від 15.09.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щебеневий завод» 693 874,92 грн заборгованості з орендної плати, 140 754,48 грн пені, 49 454,69 грн інфляційних втрат та 14 234,60 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди рухомого майна № 08/08-23ОР від 08 серпня 2023 року.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1050/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2025 року.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви від 14.09.2025, дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа № 907/985/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», провадження у якій відкрито за ухвалою суду від 12 грудня 2024 року.
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого з 21.10.2019 регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів, що стосується боржника, зокрема, спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи).
Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що матеріали справ, які стосуються всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника (тобто де боржник є відповідачем), підлягають надісланню судами до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який в свою чергу розглядає спір по суті в межах цієї справи про банкрутство.
Протягом розгляду господарським судом справи про банкрутство може змінюватися кількість та склад учасників процесу, їх статус, встановлюється особливий порядок представництва і волевиявлення осіб у судовому процесі, а прийняті під час процедур банкрутства судові акти вирішують не лише питання руху судової справи, а в багатьох випадках є остаточними судовими рішеннями з питань, віднесених до компетенції господарського суду під час процедур банкрутства, або з визначення судом строку виконання тієї чи іншої дії сторонами, іншими учасниками провадження у праві про банкрутство.
Для регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи. Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду в справі №903/69/18 від 14.06.2022.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що спір про стягнення 693 874,92 грн заборгованості з орендної плати, 140 754,48 грн пені, 49 454,69 грн інфляційних втрат та 14 234,60 грн - 3% річних за договором оренди рухомого майна № 08/08-23ОР від 08 серпня 2023 року на користь Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство, а отже керуючись приписами частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовна заява Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» підлягає розгляду за виключною підсудністю в межах розгляду справи № 907/985/23 про банкрутство боржника - Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З наведених обставин, враховуючи необхідність попередження розгляду спору з вимогами боржника поза межами справи про банкрутство, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи №907/1050/25 за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Щебеневий завод» про стягнення 898 318,69 грн за підсудністю для розгляду Господарським судом Закарпатської області в межах справи про банкрутство №907/985/23.
Керуючись ст. ст. 29, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Матеріали справи №907/1050/25 за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Щебеневий завод» про стягнення 898 318,69 грн передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах справи № 907/985/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Лучко