61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
23.09.2025 Справа № 905/881/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
В обґрунтування вказаної заяви заявниця зазначає про неможливість погашення боргів перед кредиторами у зв'язку з неплатоспроможністю останньої, внаслідок чого просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.09.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом надання до суду:
- актуалізований Конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників) із зазначенням розміру заборгованості за основним зобов'язанням, процентами та суми неустойки (штрафу, пені) окремо;
- пояснення щодо транспортного засобу ChevroletAveoTC58U, яким керувала ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП;
- Довідку про відсутність транспортних засобів;
- довідки про реєстрацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості внутрішньо переміщених осіб;
- пояснення щодо зареєстрованого до 10.03.2025 місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
- докази на підтвердження витрат (договір оренди, виписки по рахунку про перерахування коштів з цільовим призначенням, платіжних інструкцій про здійснення оплат, квитанції тощо);
- пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів), складені у відповідності до статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази пред'явлення судового наказу Слобідського районного суду міста Харкова від 03.07.2025 у справі №641/4836/25 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 .
За умовами ч. 1, 6 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Ухвала суду від 08.09.2025 доставлена до електронного кабінету заявниці 08.09.2025 о 23:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ураховуючи зазначене та положення ч. 4 ст. 116, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, термін для усунення недоліків заяви, з урахуванням вихідних днів, тривав до 18.09.2025 (включно).
До суду 18.09.25 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Статтею 91 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) встановлено, що відносини, пов'язані з провадженням у справах про банкрутство, визначених цим розділом, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно ч. 1-3 ст. 116 Кодексу, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Обставини дотриманняборжником вимог ч. 4, 5 ст. 116 КУзПБ з'ясовуються станом на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відстрочення або відкладення обов'язку боржника подати всі необхідні докази, передбачені положеннями ст. 116 КУзПБ або покладення такого обов'язку на арбітражного керуючого Законом не передбачено.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Застосування судами законодавства про банкрутство зобов'язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд більш жорстко обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю процедур банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 27.06.2023 у справі № 903/491/22, від 16.08.2023 у справі №904/794/14.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Аналогічний висновок викладно у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність з метою реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення власної платоспроможності.
Аналіз положень Книги четвертої КУзПБ свідчить про наявність презумпції, за якою фізична особа - боржник, ініціюючи щодо себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди щодо плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Так, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;.
Саме тому, реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Господарський суд відхиляє доданий до заяви про усунення недоліків актуалізований конкретизований список кредиторів і боржників.
Ухвалою суду від 08.09.2025 господарський суд констатував, що у вказаному переліку вказано лише суми загальної заборгованості без розмежування заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
При цьому, судом у матеріалах заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виявлено відповіді кредиторів на запити боржника, в яких надано відповіді щодо структури заборгованості, а також зазначено про відступлення права вимоги новим кредиторам.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 19.06.2025 у справі №646/3198/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2818912 від 14.05.2024 року у розмірі 20 200 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень, а всього 23 228,00 гривень.
Відомості про наявність заборгованості зі сплати судового збору у вказаному переліку відсутні.
Тож, заявника зобов'язано було привести у відповідність Конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників).
Заявницею фактично виключено з конкретизованого списку кредиторів і боржників, який було додано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відомості про первісних кредиторів, заборгованість перед якими за даними УБКІ дорівнює 0.
Так у рішенні Слобідського районного суду м. Харкова від 19.06.2025 у справі №646/3198/25 встановлено, що відповідач ( ОСОБА_1 ) взяті на себе зобов'язання за договором позики № 2818912 від 14.05.2024 року належним чином не виконує, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 20 200 грн., яка складається з наступного :
- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 11500 грн. - сума заборгованості за пенею.
Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2818912 від 14.05.2024 року у розмірі 20 200 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень, а всього 23 228,00 гривень.
Аналогічні відомості зазначені і в листі-відповіді ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вих№009016156/ФК/4105 від 08.08.2025.
Відомості про структуру заборгованості а також наявність заборгованості зі сплати судового збору в "Актуалізованому" переліку відсутні.
Згідно відповідей ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" за вих№14.05.2025 від 14.05.2025 на запит заявниці, зазначено структуру заборгованості:
1) на суму 41 199,53 гривень, яка складається з:
сума заборгованості по тілу: 8 600,00 гривень;
сума заборгованості по процентах: 13 372,40 гривень;
сума заборгованості по комісії: 759,44 гривень;
сума заборгованості по пені: 5 000,00 гривень;
відсотки нараховані новим кредитором: 13 467,69 гривень.
2) на суму 71 049,37 гривень, яка складається з:
сума заборгованості по тілу: 8 960,00 гривень;
сума заборгованості по процентах: 29 165,00 гривень;
сума заборгованості по комісії: 850,00 гривень;
сума заборгованості по пені: 4 788,00 гривень;
відсотки нараховані новим кредитором: 27 286,37 гривень.
3) на суму 10 507,35 гривень, яка складається з:
сума заборгованості по тілу: 3 500,00 гривень;
сума заборгованості по процентах: 1 575,00 гривень;
сума заборгованості по пені: 5 402,30 гривень;
відсотки нараховані новим кредитором: 30,05 гривень.
4) на суму 13 326,77 гривень, яка складається з:
сума заборгованості по тілу: 5 100,00 гривень;
сума заборгованості по процентах: 852,00 гривень;
сума заборгованості по штрафах: 6 380,00 гривень;
відсотки нараховані новим кредитором: 994,77 гривень.
Згідно відповіді ТОВ "Авентус Україна"за вих №7795/25-Е від 14.08.2025 між ним та ОСОБА_1 09.05.2024 було укладено договір №7872331 про надання споживчого кредиту. В подальшому, ТОВ "Авентус Україна" відступило право вимоги за вказаним договором ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс"про що було повідомлено боржника шляхом направлення листа на його електронну адресу. Як слідує з Витягу з реєстру боржників ТОВ "Авентус Україна" передало ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" заборгованість в сумі 18 000,00 гривень, яка складається з суми основного боргу 8 000,00 гривень та суми заборгованості за відсотками 10 000,00 гривень.
У додатку до листа за вих№443 від 11.08.2025 ТОВ "КТЛ Кредит" надало розрахунок заборгованості за договором №8835 від 10.04.2024 за яким сума загальної заборгованості становить 43 624,80 гривень і складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 4 712,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами 38 912,80 гривень.
Також, відповіді про структуру заборгованості надано ТОВ "НоваПей Кредит", ТОВ "Укр Кредит Фінанс".
Такий формальний підхід до виконання вимог суду є неприпустимим.
Крім того, заявницею взагалі не надано доказів витрат у визначеному нею розмірі, зокрема на оренду житла, комунальні послуги тощо.
Відповідні сумніви щодо вартості орендованого житла обумовлені місцем проживання заявниці - місто Крамиторськ, яке віднесено до зони бойових дій. За даними з сайтів розміщення оголошень ОЛХ, DOM.RIA, Lun.ua середня вартість однокімнатної квартири становить 10 000,00 гривень, а 2- чи 3-кімнатної 15-18 тис. гривень.
Отже, враховуючи, що саме на боржника покладено обов'язок доведення обставин, пов'язаних із підставами неплатоспроможності та майновим станом, зазначені вимоги суду щодо безсумнівного дотримання вимог процесуального Закону є легітимними обмеженнями, оскільки визначені законом та є рівними для всіх учасників провадження.
Статтею 129 Конституції України та статтею 7 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників судового процесу поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку подання доказів, в тому числі, на підтвердження обставин неплатоспроможності, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.
Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, зазначені в даній справі судом вимоги не є обмеженням в доступі до правосуддя.
Крім того, у разі усунення вказаних в даній ухвалі порушень Закону, боржниця не позбавлена права звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повторно.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявницею недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам ст. 116 КУзПБ.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявниці, оскільки останньою не усунуто недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї матеріали сформовано в системі Електронний суд та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертається боржниці (заявниці) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 37, 38, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Фурсова