вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
22.09.2025м. ДніпроСправа № 904/5291/25
за заявою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕДРА» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85/40, офіс 204, код ЄДРПОУ 45755686) від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ЕЛАР ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85/40, офіс 202, код ЄДРПОУ 45073425
до особи, яка може отримати статус учасника справи: Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро», 49501, м.Дніпро, вул. Журналістів, буд.11, код ЄДРПОУ 00373882
про забезпечення позову до його подання
Суддя Перова О.В.
18.09.2025 Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕДРА» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ЕЛАР ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просить суд:
- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006, площею 1.7686 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 367318412101, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Журналістів, земельна ділянка 11, яка належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» (ідентифікаційний код: 00373882, місцезнаходження: 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Журналістів, будинок 11).
- заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:04:018:0006, площею 1.7686 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 367318412101, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Журналістів, земельна ділянка 11, яка належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» (ідентифікаційний код: 00373882, місцезнаходження: 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Журналістів, будинок 11).
Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову буде вимога про визнання права іпотекодержателя на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:018:0006 та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Наведена заява позивача обґрунтована тим, що між сторонами існує спір щодо порушення боржником прав позивача, як іпотекодержателя з огляду на невиконання вимог законодавства щодо передання в іпотеку земельної ділянки разом з нерухомістю, яка розташована на такій земельній ділянці, а виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог надасть позивачу можливість реалізувати свої права, як іпотекодержателя щодо земельної ділянки.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до його подання, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову до його подання з огляду на таке.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Отже, забезпеченням позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Виходячи із системного тлумачення зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заявник зазначає, що 28.09.2011 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ЗАТ «АВК» був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-2577/2-1 (далі - «Кредитний договір»), відповідно до пункту 2.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 80000000,00 доларів США, на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
28.09.2011 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м.Дніпропетровськ» (актуальне найменування - ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м.Дніпро») було укладено іпотечний договір №20-2589/3-1, за умовами п.1.1 якого (з урахуванням договору про внесення змін №20-3137/3-1 від 03.09.2012р.), цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-2577/2-1 від 28 вересня 2011 року, з всіма договорами про внесення змін та доповнень до нього, що можуть бути укладені в подальшому (далі-Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Приватним акціонерним товариством «АВК» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 30482582).
За змістом пункту 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є: Будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Журналістів, буд.11 (одинадцять), реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 28698655, що складаються з: Будівля літ. А-7, А'- 1, А"-1, а-1, а'- 1, а"-1 - адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 6450,1 кв.м, літ. А, а', а»- ганки з навісами; будівля літ. Б-5, Б'-2, Б»-1, Б'»-1, Б ІV-1, БV-1, Б V1І-1, Б V11І-2, Бх -5, БХІ -1, 6-1, в тому числі трансформаторна підстанція літ. Б Х1I-1- головний корпус, загальною площею 29232,9 кв.м., б1 - естакада з навісом, б111, бVII, бVIII - приямок, б1V - ганок з навісом, бV - вхід до підвалу, бVІ - естакада з ганком, бІХ, бХ - ганок, бХI, бХІ1 - приямок, бХIII - сходи, бХІV - вхід до підвалу, будівля літ.В-2 холодильно-компресорна, загальною площею 1711,4 кв.м., в, в'- ганок, в»- ганок з навісом, в'»- сходи, вІV - приямок, літ. Г-1, Г'-1 - приміщення підготовчого відділення, загальною площею 453,0 кв.м., будівля літ.Д - вагова, літ.Е - вагова, літ.Ж - склад, літ.З - градирня, літ. И - градирня; будівля літ. М - головний корпус; літ. Н,0,П,Р,С,Т - сарай (тимчасовий); літ. У,Ф,Х - навіс, № 14 - масложироуловлювач, № 1-13, № 15-21 - споруди, І, III - вимощення.
Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Дніпровської області від 03 серпня 2009 року (справа №3/189-09), яке набрало законної сили 14 серпня 2009 року.
Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 1,7686 (одна ціла сім тисяч шістсот вісімдесят шість десятитисячних) гектари, кадастровий номер, яка надана іпотекодавцю в користування для фактичного розміщення головного підприємства на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного 02 червня 2000 року між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та Акціонерним товариством закритого типу «Дніпропетровська кондитерська фабрика», правонаступником якого є Іпотекодавець, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. 02 червня 2000 року за №485, зареєстрованого у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 червня 2000 року за № 166.
Кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:04:018:0006, згідно довідки №Щ/11620-14 від 17.08.2011 року, виданої Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного Земельного Кадастру». Предмет іпотеки перебуває в іпотеці згідно з Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 23 листопада 2009 року за реєстровим № 5069. Згоду попереднього Іпотекодержателя - АТ "Сбербанк Росії" отримано (Лист АТ "Сбербанк Росії" № 2947/5/15-1-1 від 29 вересня 2011 року).
Заявник звертає увагу суду на те, що права вимоги від ПАТ «Промінвестбанк» за Кредитним договором та договором іпотеки перейшли до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра».
Так, 13.11.2024 між ТОВ «ФК «Абекор» та ПАТ «Промінвестбанк» було укладено договір №1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Промінвестбанк» відступило право вимоги виконання зобов'язання на користь ТОВ «ФК «Абекор» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2577/2-1 від 28.09.2011, укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ЗАТ «АВК» (теперішнє найменування - ПрАТ «АВК»).
04.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР» (Первісний кредитор) та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕДРА» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №271121/1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 27.11.2024р. діє ТОВ «Компанія з управління активами «ЕЛАР ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №04/03/2025-ПІБ-1.
Згідно додатку №1 до Договору відступлення до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» перейшли права вимоги за договорами, укладеними між ПАТ «Промінвестбанк» та ПрАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпро» для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №20-2577/2-1 від 28.09.2011, у тому числі Іпотечний договір №20-2589/3-1 із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений 28 вересня 2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., зареєстрований в реєстрі за №1083 (зі всіма змінами та доповненнями).
Отже, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» є кредитором за Кредитним договором від №20-2577/2-1 та іпотекодержателем за Договором іпотеки №20-2589/3-1 від 28.09.2011 року.
Положеннями частини першої статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, надасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 виснувала, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Заявник зазначає, що позовні вимоги будуть про визнання за ним права іпотеки на спірне нерухоме майно та звернення стягнення на майно, є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки надасть позивачу можливість реалізувати свої права, як іпотекодержателя, щодо земельної ділянки.
АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист його порушених прав, як іпотекодержателя, а також істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник зазначає, що в силу вимоги Закону України "Про іпотеку", земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:018:0006 є предметом іпотеки за Договором іпотеки №20-2589/3-1 від 28.09.2011 року, а відповідно звернення АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» з вимогами щодо визнання права як визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки у разі задоволення позову дозволить позивачу відповідно реалізувати свої права як іпотекодержателя щодо нерухомого майна.
Суд звертає увагу, що жодних інших доводів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище, які визнаються необґрунтованими та не підтвердженими, заявником не наведено.
На час подання заяви про забезпечення позову позивачем не доведено існування ризику того, що ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, може бути суттєво ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
З огляду на викладене, позивачем не підтверджено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку та заборони державним реєстраторам вчинення будь-які реєстраційні дії стосовно цієї земельної ділянки.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено зазначених ним підстав вжиття заходу забезпечення позову та не доведено, що невжиття обраного заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Керуючись статтями 2, 136, 137, 138-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕДРА» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ЕЛАР ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» про забезпечення позову до його подання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.09.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у порядку та строки визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Перова