вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4093/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676
до Професійно-технічного училища № 88, 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, селище Магдалинівка, вул.Прозорова, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 21902066
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Професійно-технічного училища № 88 про стягнення коштів у розмірі 44 406,23 грн, з яких: сума основного боргу становить 39 218,81 грн, пеня - 3 460,92 грн, 3 % річних - 338,46 грн, інфляційні втрати - 1 388,04 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 справу № 904/4093/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
12.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву про часткове визнання позову. У своєму відзиві відповідач визнає основний борг у розмірі 39 218,81 грн, частково судовий збір у розмірі 1 211,20грн. Разом з тим, в частині заявлених позивачем до стягнення вимог щодо неустойки відповідач просить суд зменшити її розмір до 100 гривень, в решті заявлених до стягнення фінансових санкцій - відмовити.
18.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач не погоджується із доводами відповідача, не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення та звільнення від господарсько-правової відповідальності відповідача з огляду на те, що між сторонами у цій справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, договір підлягає виконанню на тих умовах, які були погоджені сторонами.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
11.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - позивач, постачальник) та Професійно-технічним училищем № 88, ЕІС-код 56XS0000LP210004 (далі - споживач, відповідач) був укладений договір № 03-7094/24-БО-Т постачання природного газу.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору.
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 17,86800 тис. куб. метрів (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім куб. м), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): розрахунковий період - листопад 2024, замовлений обсяг, тис. куб. м - 8,86800, грудень 2024 - 9,00000, всього - 17,86800 тис.куб.м. (пункт 2.1. договору).
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (підпункт 2.1.1. пункту 2.1. договору).
Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в пункті 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача (пункт 2.2. договору).
Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (пункт 2.4. договору).
Режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх власних потреб (пункт 2.5. договору).
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (пункт 3.1. договору).
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів (пункт 3.2. договору).
Постачання (включення споживача до реєстру споживачів) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови дотримання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ (пункт 3.3. договору).
Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу. На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу (пункт 3.4. договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.5. договору).
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1. пункту 3.5. договору).
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (підпункт 3.5.2. пункту 3.5. договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (підпункт 3.5.3. пункту 3.5. договору).
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (підпункт 3.5.4. пункту 3.5. договору).
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (пункт 3.6. договору).
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн (пункт 4.1. договору).
У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (пункт 4.2. договору).
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 246 487,43 грн, крім того ПДВ - 49 297,48 грн, разом з ПДВ - 295 784,91 грн (пункт 4.2. договору).
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (пункт 5.1. договору).
Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (пункт 5.2. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди (пункт 5.3. договору).
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу (пункт 5.4. договору).
Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом 10 (десяти) днів з моменту письмової вимоги однієї зі сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі (пункт 5.5. договору).
Споживач зобов'язаний, зокрема самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом внесення змін до договору (підписанням додаткової угоди); самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі: порушення строків оплати за договором; перевищення обсягів використання газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, без їх коригування додатковою угодою (підпункти 2, 3 пункту 6.2. договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України і цим договором (пункт 7.1. договору).
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. договору).
Даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до "31" грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Цей договір може бути підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (надалі - КЕП)/удосконаленого електронного підпису (надалі - УЕП), відбитків підписів електронної печатки (за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами.
Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", "ВЧАСНО".
Перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі, в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору (пункт 13.1. договору).
26.02.2025 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 03-7094/24-БО-Т постачання природного газу, якою сторони погодили викласти пункт 2.1 договору в наступній редакції:
"2.1. Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 15,14076 тис. куб. метрів (п'ятнадцять тисяч сто сорок,76 куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): розрахунковий період - листопад 2024, замовлений обсяг, тис. куб м - 3,77160, грудень 2024 - 11,36916, всього - 15,14076 тис.куб.м.
2.1.1. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору."
Викласти пункт 4.3. договору в наступній редакції:
"4.3. Загальна вартість цього договору становить - 208865,36 грн, крім того ПДВ - 41773,07 грн, разом з ПДВ - 250638,43 грн (двісті п'ятдесят тисяч шістсот тридцять вісім грн. 43 коп.)."
Інші умови договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.
Ця додаткова угода набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати підписання шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (КЕП)/удосконаленого електронного підпису (УЕП), відбитків підписів електронної печатки (за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися на 31.12.2024 року».
Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами електронними підписами та скріплені електронними печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір № 03-7094/24-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2024 та додаткова угода № 1 до договору № 03-7094/24-БО-Т постачання природного газу від 26.02.2025 визнавалися недійсними у судовому порядку.
На виконання пункту 2.1. договору Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» поставлено відповідачу природний газ у листопаді 2024 у сумі 62 424,64 грн ( 3,77160 тис. куб. м), у грудні 2024 - 188 203,79 грн (11,36916 тис. куб. м.).
12.12.2024 та 13.01.2025 сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за листопад 2024, грудень 2024 відповідно у розмірі 62 434,64грн та 188 203,79грн, без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідачем за листопад 2024 було сплачено заборгованість у повному обсязі, за грудень частково у розмірі 148 984,98грн.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору постачання природного газу, додаткової угоди, строк дії договору, умови поставки та оплати, факт поставки, загальна вартість поставленого природного газу, настання строку його оплати, допущення прострочення оплати, правомірність заявлених до стягнення основної заборгованості, пені,3 % та інфляційних втрат.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, відповідачем за листопад 2024 сплачено у повному обсязі суму у розмірі 62 424,64грн та частково у грудні 2024 у розмірі 148 984,98грн. Отже заборгованість за грудень 2024 складає 39 218,81грн.
Заборгованість у розмірі 39 218,81грн відповідач визнає у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором № 03-7094/24-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2024 складає 39 218,81грн, що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, тому підлягає до стягнення.
Щодо стягнення пені у розмірі 3 460,92грн, 3 % річних у розмірі 38,46грн та інфляційних втрат у розмірі 1 388,04грн.
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України і цим договором (пункт 7.1. договору).
Відповідно до пункту 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідач не погоджується із сумою нарахованої позивачем 3 % річних, інфляційних втрат, пені (з періодом їх нарахувань) та просить суд зменшити неустойку до 100 гривень, а в решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних відмовити.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо особливостей бюджетного фінансування його установи, а також відсутності його вини у виникненні спірної заборгованості, з огляду на таке.
На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Між тим норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб'єктів господарювання, що пов'язані із фінансуванням від третіх осіб, у тому числі бюджетного фінансування.
Отже відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
При цьому відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.
Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов'язань за договором перед позивачем.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічних правових висновків у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17 та від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 6.2. договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом внесення змін до договору (підписанням додаткової угоди); самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі: порушення строків оплати за договором; перевищення обсягів використання газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, без їх коригування додатковою угодою.
Отже відповідач був зобов'язаний контролювати використання замовлених обсягів газу, а у разі використання більшого обсягу, направити додаткову угоду про коригування замовлених обсягів газу на адресу позивача/постачальника разом із підписаним актом приймання-передачі газу.
Так додатковою угодою № 1 від 26.02.2025 сторони погодили спожиті обсяги газу у грудні 2024, яка була укладена після підписання акту приймання-передачі, що не впливає на порядок та строки розрахунків.
Окрім того, у додатковій угоді погоджено, що інші умови договору залишаються незмінними і обов'язковими до виконання сторонами.
Ураховуючи викладене, укладення додаткової угоди було здійснено після погодження сторонами у актах приймання-передачі природного газу фактичних обсягів спожитого природного газу, загальної вартості спожитого природного газу і було досягнуто згоди, що інші умови договору залишаються незмінними і обов'язковими до виконання.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зазначені періоди заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, розрахований відповідно до умов договору, арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Контррозрахунок відповідач не надав.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені до 100,00 гривень, суд зазначає таке.
Заява відповідача про зменшення пені до 100,00 грн обґрунтована тим, що тривалість оформлення позивачем актів приймання-передачі природного газу та наявні дефекти при оформлення акту звіряння розрахунків привели до пропуску строку для оплати поставленого газу.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).
Зменшення розміру неустойки залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. За відсутності в законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за своїм внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність / відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення і його конкретний розмір.
Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі статті 551 ГПК України, статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність / відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих обставин, що свідчать про наявність / відсутність підстав для вчинення такої дії. Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі № 909/321/24.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Як вже було зазначено судом, відповідачем не було дотримано умов пункту 6.2. договору.
З огляду на усталену судову практику застосування статті 551 ЦК України, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.
Щодо судового збору.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему “Електронний суд» заявлено вимогу майнового характеру (44 406,23грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Відповідно до частини шостої статті 236 Господарського процесуального кодексу України Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що відповідачем зазначено про часткове визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачу із Державного бюджету України 50 % судового збору за визнану відповідачем частину позовних вимог у розмірі 1 211,20грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 1 211,20грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Професійно-технічного училища № 88 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Професійно-технічного училища № 88, 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, селище Магдалинівка, вул.Прозорова, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 21902066 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676 заборгованість у розмірі 39 218,81 грн (тридцять дев'ять тисяч двісті вісімнадцять гривень 81 копійка), пеню у розмірі 3 460,92 грн (три тисячі чотирист шістдесят гривені 92 копійки), 3 % річних у розмірі 338,46 грн (триста тридцять вісім гривень 46 копійок), інфляційні втрати у розмірі 1 388,04 грн (одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень 04 копійок) та судовий збір у розмірі 1 211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), перерахований відповідно до платіжної інструкції № 0000028608 від 23.07.2025 у сумі 2 422,40грн, яка міститься в матеріалах справи.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 23.09.2025
Суддя О.В. Перова