вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2934/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А; ідентифікаційний код 37993783)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Соборна, буд. 99; ідентифікаційний код 44604267)
про стягнення 38 958 грн. 12 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2742/25 від 03.06.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення 38 958 грн. 12 коп., що складає 5 999 грн. 20 коп. - боргу у зв'язку із непоставкою товару (дизельне паливо) в кількості 120 літрів, 24 300 грн. 00 коп. - боргу у зв'язку із непоставкою товару (бензин автомобільний марки А-95 за договором про закупівлю від 26.07.2024 №48) в кількості 450 літрів на суму 24 300 грн. 00 коп., 4 847 грн. 87 коп. - пені, 2 120 грн. 94 коп. - штрафу, 398 грн. 00 коп. - 3% річних та 1 292 грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№25543/25 від 12.06.2025) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 09.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 17.06.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 19.06.2025 о 18:51 год. (а.с. 55).
Суд зауважує, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 17.06.2025, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 19.09.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві, як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія", як постачальником, було укладено договір від 26.07.2024 №48 про закупівлю (надалі - Договір) (а.с. 14-18).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язується протягом 2024 року та відповідно до умов, зазначених в договорі, передати замовнику бензин автомобільний А-95 (Євро 5), код за ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (профіль з каталогу: бензин А-95 (Євро 5), талон) на автозаправних станціях Постачальника з використанням талонів, а замовник зобов'язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених у цьому договорі.
Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації (додаток 1 до договору) (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до пункту 2.3 Договору талон - є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Талон надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС. Талон не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару.
Ціна цього договору становить 54 540 грн. 00 коп. з ПДВ (пункт 4.1 Договору).
Розрахунки між постачальником та замовником здійснюються відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури наданих постачальником, шляхом оплати вартості товару згідно зі специфікацією протягом 7 банківських днів після його отримання (пункт 5.2 Договору).
Постачальник поставляє (передає у власність) замовнику товар на таких умовах: ЕХW - адреса АЗС, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2020 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (ЕХW) завантаження товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами постачальника (пункт 6.1 Договору).
Поставка за договором здійснюється постачальником цілодобово по картці з АЗС постачальника. Талон не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Талон містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку (пункт 6.2 Договору).
Строк передачі товару: з дати укладення договору і до 31.12.2024 року включно (пункт 6.3 Договору).
Строк передачі карток - протягом двох робочих днів з дати отримання заявки від замовника (пункт 6.4 Договору).
Підпунктом 7.3.4 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним талону на певній АЗС.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 включно, а в частині взятих на себе зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 11.1 Договору).
В будь-якому випадку термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов цього договору (пункт 11.2 Договору).
Також сторонами було підписано специфікацію (додаток №1 до Договору), якою погоджено обсяг та вартість поставки товару за Договором, а саме: бензин А-95 у кількості 1 010 літрів за ціною 54,00 грн з ПДВ на загальну суму 54 540 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 18).
Позивач зазначає, що відповідач надав видаткову накладну від 29.07.2024 №0001/0001784 на 1 010 л бензину А-95 за ціною 54 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 54 540 грн. 00 коп. (а.с.25).
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором в частині оплати товару позивачем надано копію платіжної інструкції від 29.07.2024 №381 (внутрішній номер 360177645) на суму 54 540 грн. 00 коп. та реєстр платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 29.07.2024 №117 (а.с. 26).
Позивач стверджує, що починаючи з 25.12.2024 не мав змоги отримати товар згідно з талонами на АЗС. На підтвердження вказаного позивачем надано, зокрема, копії актів від 25.12.2024 та від 08.01.2025 про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5), складені представниками позивача (а.с. 27-28) та копії невикористаних скретч-карток (талонів) в кількості 30 штук номіналом 15 літрів (а.с. 29-30).
Крім того, вбачається, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір поставки на поставку дизпалива у спрощений спосіб.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано від відповідача скретч-картки на поставку дизпалива в кількості 160 літрів на загальну суму 7 999 грн. 20 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 21.05.2024 №0001/0001129 на поставку дизпалива в кількості 80 літрів за ціною 49,99 грн на загальну суму 3 999 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 21 на звороті);
- від 01.07.2024 №0001/0001516 на поставку дизпалива в кількості 80 літрів за ціною 50,00 грн на загальну суму 4 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.23 на звороті).
Також позивачем надано копії специфікацій до вказаних видаткових накладних, а саме:
- №0001/0001129-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 21.05.2024 №0001/0001129 (а.с. 22);
- №0001/0001516-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 01.07.2024 №0001/0001516 (а.с. 24).
Крім того, позивачем надано копії фіскальних чеків відповідача від 21.05.2024 на суму 3 999 грн. 20 коп. та від 01.07.2024 на суму 4 000 грн. 00 коп. (а.с. 21, 23).
На підтвердження здійснення оплати за дизпаливо за вказаними видатковими накладними позивачем надано копію платіжної інструкції від 23.05.2024 №251 (внутрішній номер 347744657) на суму 3 999 грн. 20 коп. (а.с. 21), а також копію платіжної інструкції від 04.07.2024 №343 (внутрішній номер 355892423) на суму 4 000 грн. 00 коп. (а.с. 24 на звороті).
Позивач зазначає, що на дату звернення з позовом до суду відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо поставки товару - бензину марки А-95 (Євро 5) за Договором на 24 300 грн. 00 коп., а крім того не здійснив поставку дизельного палива на суму 5 999 грн. 20 коп. і не повернув вказані суми коштів позивачеві.
Як вбачається, з метою вирішення питання позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію від 04.03.2025 №04-06/2531 щодо виконання умов договору з вимогою повідомити терміни відвантаження товару або заміни талонів компанії "Авіас" на талони інших компаній, а у разі неможливості виконання зобов'язання - повернути позивачеві грошові кошти за нереалізований товар (а.с. 32-33).
Позивач стверджує, що зі свого боку виконав свої зобов'язання зі сплати за товар у повному обсязі, проте відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з поставки товару, а також не повернув грошові кошти, в розмірі 24 300 грн. 00 коп. у зв'язку із непоставкою бензину марки А-95 (Євро 5) в кількості 450 літрів за Договором від 26.07.2024 №48 про закупівлю, а також 5 999 грн. 20 коп. - у зв'язку із непоставкою дизпалива в кількості 120 літрів, що були сплачені позивачем за товар, який в подальшому сплачено не було; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Судом встановлено, що шляхом передачі відповідачем скретч-карток (талонів) на поставку дизпалива в кількості 160 літрів на загальну суму 7 999 грн. 20 коп. позивачеві та їх прийняття останнім, що підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних та специфікацій до них, складених відповідачем, а також подальшою сплатою позивачем за отримані скретч-картки на загальну суму 7 999 грн. 20 коп., між сторонами укладено договір поставки щодо поставки дизпалива у спрощений спосіб.
Крім того, сторонами укладено Договір від 26.07.2024 №48 про закупівлі на поставку бензину автомобільного А-95 (Євро 5)код за ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (профіль з каталогу: бензин А-95 (Євро 5).
Судом встановлено, що укладені сторонами правочини - за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У підпунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначеного Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи на виконання своїх зобов'язань позивач здійснив оплату:
- на суму 54 540 грн. 00 коп. та отримав скретч-картки на отримання бензину А-95 у кількості 1 010 л на загальну суму 54 540 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (1 010 л х 54,00 грн);
- на суму 7 999 грн. 20 коп. та отримав скретч-картки на отримання дизпалива у кількості 160 літрів на загальну суму 7 999 грн. 20 коп.
Позивач стверджує, що починаючи з 25.12.2024 не мав змоги отримати товар згідно з талонами на АЗС. На підтвердження вказаного позивачем надано, зокрема, копії актів від 25.12.2024 та від 08.01.2025 про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5), складені представниками позивача та копії невикористаних скретч-карток (талонів) в кількості 30 штук номіналом 15 літрів на отримання бензину А-95, а також копії скретч карток в кількості 6 штук номіналом 20 літрів на отримання дизпалива (а.с. 29-30).
Як вбачається з наданих позивачем копій видаткових накладних:
- від 21.05.2024 №0001/0001129 ціна за 1 л дизпалива складає 49 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 01.07.2024 №0001/0001516 ціна за 1 л дизпалива складає 50 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 29.07.2024 №0001/0001784 ціна за 1 л бензину автомобільного А-95 (Євро 5) складає 54 грн. 00 коп.
В матеріалах справи містяться копії невикористаних скретч-карток, а саме:
- на отримання дизельного палива у кількості 120 л на суму 5 999 грн. 20 коп. (в кількості 6 штук номіналом 20 літрів);
- на отримання бензину А-95 у кількості 450 л на суму 24 300 грн. 00 коп. (450 х 54,00) (в кількості 30 штук номіналом 15 літрів).
Отже, загальна кількість непоставленого товару складає 120 літрів дизпалива на загальну суму 5 999 грн. 20 коп. та 450 літрів бензину А-95 на загальну суму 24 300 грн. 00 коп.
Проте, грошові кошти, що були сплачені позивачем за товар, який в подальшому відповідачем не було поставлено, в розмірі 5 999 грн. 20 коп. (за дизпаливо) та 24 300 грн. 00 коп. (за бензин А-95) відповідачем не повернуто, вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається, позивач звертався до відповідача з претензією від 04.03.2025 №04-06/2531 щодо виконання умов договору з вимогою повідомити терміни відвантаження товару або заміни талонів компанії "Авіас" на талони інших компаній, а у разі неможливості виконання зобов'язання - повернути позивачеві грошові кошти за нереалізований товар, а саме за 120 літрів дизпалива та за 450 літрів бензину А-95.
Суд зауважує, що опису вкладення до рекомендованого листа, у якому, за твердженням позивача, містилася претензія від 04.03.2025 №04-06/2531, позивачем не надано, матеріали справи не містять, проте, судом враховано, що вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача з претензією до відповідача з вимогою здійснити поставку товару або повернути кошти за непоставлений товар та подальше звернення позивача з позовом до суду, строк повернення коштів в розмірі 5 999 грн. 20 коп. (за дизпаливо) та 24 300 грн. 00 коп. (за бензин марки А-95), сплачених за товар, який в подальшому не було поставлено, є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження поставки позивачеві товару, за який позивачем була здійснена оплата, на залишкову суму 5 999 грн. 20 коп. (дизпаливо) та 24 300 грн. 00 коп. (бензин марки А-95 відповідач не надав, також відповідачем не надано доказів повернення вказаних сум попередньої оплати. Отже, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.
Зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи дають підстави вважати вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Суд вважає за необхідне зазначити, що прохальна частина позовної заяви містить, зокрема, вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 5 999 грн. 20 коп. - суми боргу за недопоставлений товар (дизельне паливо) в кількості 120 літрів.
При цьому, у заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем наведено розрахунок заборгованості, зокрема, вартості неотриманого товару (дизельне паливо) та зазначено, що остання складає 5 999 грн. 00 коп. (6 талонів на 120 літрів).
Крім того, до заяви про усунення недоліків позивачем додано розрахунок суми основного боргу у зв'язку із недопоставкою бензину автомобільного марки А-95 за Договором про закупівлю від 26.07.2024 №48 та дизельного палива згідно фіскальних чеків, з якого вбачається, що сума до стягнення за товар - дизельне паливо, що не був поставлений, складає 5 999 грн. 00 коп. (120 літрів за ціною 49,99 грн).
Суд вважає за необхідне зазначити, що при множенні 120 х 49,99 сума заборгованості складає 5 998 грн. 80 коп., що не відповідає ані змісту заяви про усунення недоліків, ані змісту позовної заяви та її прохальній частині.
Проте, судом враховано, як прохальну частину позовної заяви так і те, що у тексті позовної заяви позивачем зазначено, що сума боргу у зв'язку із непоставкою товару (дизельне паливо) в кількості 120 літрів складає 5 999 грн. 20 коп.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 5 999 грн. 20 коп. - заборгованості у зв'язку із непоставкою дизпалива та 24 300 грн. 00 коп. - заборгованості у зв'язку із непоставкою бензину марки А-95 є обґрунтованими та такими. що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахування пені та штрафу
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 8.3 Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю за порушення строків виконання зобов'язання із передачі товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку поставки товару нараховано пеню в розмірі 4 847 грн. 87 коп. за період з 25.12.2024 по 03.06.2025, а також нараховано штраф (7%) у розмірі 2 120 грн. 94 коп.
Перевіривши розрахунок судом встановлено, що позивачем нарахування пені та штрафу здійснено на загальну суму заборгованості в розмірі 30 299 грн. 00 коп., яка включає в себе заборгованість у зв'язку із непоставкою товару за Договором від 26.07.2024 №48 про закупівлю - бензин марки А-95 в кількості 450 літрів в розмірі 24 300 грн. 00 коп., а також заборгованість у зв'язку із непоставкою товару за договором поставки, укладеним в спрощений спосіб - дизельне паливо в кількості 120 літрів в розмірі 5 999 грн. 20 коп.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що предметом Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю є постачання бензину автомобільного А-95 (Євро 5), тоді як постачання дизельного палива вказаним Договором взагалі не передбачено.
Отже, нарахування пені та штрафу, що визначені умовами Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю має здійснюватися виключно на суму заборгованості, пов'язаною з постачання товару, що є предметом вказаного Договору, а саме - бензину А-95 (Євро 5).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту 7.3.4 Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю постачальник зобов'язаний забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним талону на певній АЗС.
Як зазначалося вище, позивач стверджує, що починаючи з 25.12.2024 не мав змоги отримати товар згідно з талонами на АЗС. На підтвердження вказаного позивачем надано, зокрема, копії актів від 25.12.2024 та від 08.01.2025 про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5), складені представниками позивача та копії невикористаних скретч-карток (талонів) в кількості 30 штук номіналом 15 літрів.
Проте, як вбачається, відповідно до пункту 8.6 Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю сторони домовилися, що не вважається невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань за цим договором та не тягне за собою застосування жодних штрафних санкцій чи відшкодування збитків відмова постачальника у відпуску (передачі у власність) товару замовнику, у випадку фактичної відсутності товару на відповідній АЗС чи проведення ремонту / реконструкції автозаправної станції, відсутності електроживлення, зливу товарів із бензовоза, виходу з ладу обладнання, що використовується на відповідній автозаправній станції, проведення технічних перерв.
Як зазначалося вище, позивач стверджує, що починаючи з 25.12.2024 не мав змоги отримати товар згідно з талонами на АЗС. На підтвердження вказаного позивачем надано, зокрема, копії актів від 25.12.2024 та від 08.01.2025 про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5), складені представниками позивача та копії невикористаних скретч-карток (талонів) в кількості 30 штук номіналом 15 літрів на отримання бензину А-95, а також копії скретч карток в кількості 6 штук номіналом 20 літрів на отримання дизпалива.
Відповідно до акту від 25.12.2024 про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5) на час прибуття, орієнтовно 07:00 з метою отримання бензину для службового автомобіля АЗС відмовила в отриманні бензину у зв'язку з відсутністю бензину А-95 (Євро).
Відповідно до акту від 08.01.2025 про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5) на час прибуття, орієнтовно 18:30 з метою отримання бензину для службового автотранспорту АЗС була зачинена, встановлено обмеження щодо в'їзду та виїзду на територію автозаправної станції.
Отже, враховуючи зміст наданих позивачем актів про нездійснення відпуску бензину автомобільного А-95 (Євро 5), а також умови пункту 8.6 Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, стягнення яких передбачено пунктом 8.3 Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 1 292 грн. 11 коп. за період з січня 2025 по травень 2025 включно, а також нараховано 3% річних у розмірі 398 грн. 00 коп. за період з 25.12.2024 по 03.06.2025.
Як вбачається, умовами Договору від 26.07.2024 №48 про закупівлю обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати позивачеві не встановлений.
Крім того, умовами договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, не визначено як строк поставки товару - дизельного палива так і обов'язок відповідача повернути суми попередньої оплати позивачеві.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач претензією від 04.03.2025 №04-06/2531 щодо виконання умов договору вимагав повідомити терміни відвантаження товару або заміни талонів компанії "Авіас" на талони інших компаній, а у разі неможливості виконання зобов'язання - повернути позивачеві грошові кошти за нереалізований товар, а саме: - за 120 літрів дизпалива та за 450 літрів бензину А-95.
З наданої позивачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення №0408200944312 було вручено представнику відповідача 12.03.2025 (а.с. 33).
Як зазначалося вище, опису вкладення до рекомендованого листа, у якому, за твердженням позивача, містилися претензія від 04.03.2025 №04-06/2531, позивачем не надано, матеріали справи не містять, проте, судом враховано, що вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
Отже, строк виконання зобов'язання з повернення суми попередньої оплати в розмірі 24 300 грн. 00 коп. (сплачено за Бензин марки А-95 за Договором від 26.07.2024 №48 про закупівлю) є таким, що настав - 19.03.2025 (12.03.2025 + 7 днів); першим днем прострочення є 20.03.2025.
Крім того, строк поставки товару - дизельного палива за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб, або повернення суми попередньої оплати в розмірі 5 999 грн. 20 коп. є таким, що настав також - 19.03.2025 (12.03.2025 + 7 днів); першим днем прострочення є 20.03.2025.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, суд вважає, що у відповідача не можуть існувати два взаємовиключні обов'язки одночасно.
Судом враховано, що позивачем до господарського суду подано позов саме про стягнення заборгованості за недопоставлений товар, а не з вимогою передати оплачений товар.
Після перевірки розрахунку судом стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в розмірі 189 грн. 27 коп. за період з 20.03.2025 по 03.06.2025 включно, а також інфляційні нарахування за період з квітня 2025 по травень 2025 включно в розмірі 608 грн. 74 коп.
Враховуючи усе викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 933 грн. 61 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А; ідентифікаційний код 37993783) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Соборна, буд. 99; ідентифікаційний код 44604267) про стягнення 38 958 грн. 12 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Соборна, буд. 99; ідентифікаційний код 44604267) на користь Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А; ідентифікаційний код 37993783) 5 999 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. - суми у зв'язку із непоставкою товару (дизельне паливо) в кількості 120 літрів, 24 300 (двадцять чотири тисячі триста) грн. 00 коп. - суми боргу у зв'язку із непоставкою товару (бензин автомобільний марки А-95) в кількості 450 літрів, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - 3% річних, 608 (шістсот вісім) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань та 1 933 (одна тисяча дев'ятсот тридцять три) грн. 61 коп. - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
22.09.2025