пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 вересня 2025 року Справа № 903/534/23
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від ТОВ «Партнер Дістрібьюшн»: Ганчар Ірина Дмитрівна
від ТОВ «Нові Продукти Україна»: Слівінський Ігор Олександрович
від ТОВ «Авангард Дистрибуції»: Устинова Юлія Анатоліївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву ТОВ «Часопис Плюс» про відмову від заяви про визнання грошових вимог до боржника по справі №903/534/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» про банкрутство,
26.05.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн» сформувала в системі “Електронний суд» заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіон +».
Ухвалою суду від 23.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіон +».
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 23.06.2023 за №70869 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіон+».
Постановою суду від 21.01.2025, зокрема, але не виключно, процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» та повноваження арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича припинено. ТОВ «Авіон+» визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Авіон +» строком на 12 місяців. Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +». Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» не допускається. Ліквідатором ТОВ «Авіон+» призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 21.01.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника ТОВ «Авіон +» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
31.01.2025 представник Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» сформував в системі «Електронний суд» заяву про визнання грошових вимог на суму 5923426,30 грн, а також 4844,40 грн судовий збір сплачений при подачі заяви про визнання грошової вимоги (т.146, а.с.104-210).
Ухвалою суду від 10.02.2025 заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про Ухвалою суду від 10.02.2025 заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про визнання грошових вимог до боржника в призначено в засіданні на 04.03.2024 о 12:00 год. Зобов'язано ліквідатора Григор'єва В.В. розглянути заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про визнання грошових вимог та надати кредитору і суду до 21.02.2025 нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог (т.146, а.с.215).
Протокольною ухвалою від 08.04.2025 суд відклав розгляд заяви Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про визнання грошових вимог на 29.04.52025 об 11:00 год в режимі відеоконференції за заявами ТОВ «Партнер Дістрібьюшн», ТОВ "Рєалтрейд", ТОВ "Снек Дистрибуція": Глобіна Є.Д., ТОВ "Авангард Дистрибуції", ПрАТ "Херсонський Хлібокомбінат", ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН", АТ «Креді Агріколь Банк» (т.152, а.с.24-31).
18.04.2025 представник Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» сформував в системі «Електронний суд» письмові пояснення, в яких просить суд визнати поточні грошові вимоги в розмірі 5923426,30 грн та 4844,40 грн судовий збір - вимоги 1 черги (т.155, а.с.31-82).
25.04.2025 представниця ТОВ «Партнер Дистрібьюшн» сформувала в системі «Електронний суд» пояснення щодо заяви АТ «Креді Агріколь Банк» про визнання поточних грошових вимог в розмірі 5923426,30 грн (т.156, а.с.189-234).
08.06.2025 представник АТ «Креді Агріколь Банк» сформував в системі «Електронний суд» повідомлення про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг № 429 CL від 26.03.2021 (т.157, а.с.25-82).
02.09.2025 представниця ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про заміну учасника справи його правонаступником, а саме: кредитора Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» його правонаступником ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧАСОПИС ПЛЮС» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174, офіс 18, код ЄДРПОУ 44867451), (т.158, а.с.16-88).
14.08.2025 матеріали справи повернуті до Господарського суду Волинської області.
Разом з цим, згідно з відомостями, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу «Діловодство спеціалізованого суду», суддя Гарбар І.О. у період з 12.08.2025 по 29.08.2025 перебував у відпустці.
Ухвалою суду від 03.09.2025 клопотання ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» про заміну учасника справи його правонаступником прийнято та призначено до розгляду (т.158, а.с.92-96).
15.09.2025 представник ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» сформував в системі «електронний суд» заяву про проведення засідання без участі представника, оскільки останній приймає участь в іншому судовому засіданні, в підтвердження долучив відомості про справу.
Ухвалою суду від 16.09.2025 клопотання ТзОВ «Часопис Плюс» про заміну сторони (кредитора) правонаступником задоволено. Замінено Акціонерне товариство “Креді Агріколь Банк» (код ЄДРПОУ 14361575) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Часопис Плюс» (вул.Городоцька,174, офіс 18, м.Львів, Львівська область, 79022, код ЄДРПОУ 44867451). Відкладено розгляд грошової вимоги АТ “Креді Агріколь Банк» (замінено на ТОВ «Часопис Плюс») на 23.09.2025 о 11:45 год. Зобов'язано ТОВ «Часопис Плюс» ознайомитися з матеріалами справи та в строк до 19.09.2025 та подати письмові пояснення щодо заявлених грошових вимог АТ “Креді Агріколь Банк» (замінено на ТОВ «Часопис Плюс»).
19.09.2025 представник ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» сформував в системі «Електронний суд» пояснення щодо заяви АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 5 923 426,30 грн, в яких просить суд:
-прийняти відмову ТОВ «Часопис Плюс», як правонаступника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», у справі № 903/534/23 від заяви про визнання грошових вимог на суму 5923426,30 грн., а також 4844,40 грн. судовий збір сплачений при подачі заяви про визнання грошової вимоги від 31.01.2025;
- заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» у справі № 903/534/23 про визнання грошових вимог на суму 5923426,30 грн., а також 4844,40 грн. судовий збір сплачений при подачі заяви про визнання грошової вимоги від 31.01.2025, залишити без розгляду.
В судовому засіданні представниця ТОВ "Авангард Дистрибуції" просила суд відкласти розгляд справи.
Протокольною ухвалою від 23.09.2025 суд ухвалив розгляд справи проводити без участі інших учасників справи. В задоволенні усного клопотання представника ТОВ "Авангард Дистрибуції" про відкладення розгляду справи відмовив за безпідставністю.
Щодо заяви ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» представники ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» та ТОВ «Нові Продукти Україна» підтримали та просили задовольнити. Представниця ТОВ «Авангард Дистрибуції» поклалася на розсуд суду.
У визначений судом день та час заявник, інші кредитори та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.
Заслухавши учасників справи, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як слідує з матеріалів заяви, 26.03.2021 між ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено Договір про надання банківських послуг № 429 CL (далі Договір, т.78, а.с.17-30).
Згідно з умовами якого Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені договором відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.
У відповідності до п. 14.1. Договору сторонами погоджено надання Банком на вимогу Клієнта-1 Банківської послуги, а саме - Кредитної лінії відновлювальної в 70000 000,00 гривень під 11,50 % з 26.03.2021 до 25.03.2022 включно на поповнення обігових коштів; тип і розмір процентної ставки - фіксована; розмір комісійної винагороди 0,5% від Генерального ліміту, при цьому максимальний розмір комісійної винагороди, що підлягає сплаті Клієнтом протягом строку дії Ліміту Банківської послуги згідно п. 14.1, 14.2 та 14.3 Договору, не може перевищувати UAH 350 000,00.
Відповідно до п. 14.3. Договору сторонами погоджено надання Банком на вимогу Клієнта-1 Банківської послуги, а саме - Гарантія в 20000000,00 гривень з 26.03.2021 до 25.03.2022 включно, а саме - тендерна гарантія / гарантія повернення авансового платежу/гарантія здійснення платежу; розмір комісійної винагороди 4,5 % річних, але не менше еквіваленту, зазначеного в порядку нарахування та оплати комісійної винагороди за надання Гарантії згідно пункту 3 Договору.
Генеральний ліміт: UAH 70000000,00 гривень, генеральний строк - до 24.03.2024 включно.
У відповідності до кредитної заявки № 1 від 30.03.2020 (т.78, а.с.67), Клієнт-1 згідно п. 14.1. Договору запросив у Банку суму кредиту в 16400000,00 гривень до 25.03.2022 для поповнення оборотних коштів, процентна ставка 11,5 % річних.
За кредитною заявкою № 2 від 02.04.2021(т.78, а.с.67 на звороті), Клієнт-1 згідно п. 14.1. Договору запросив у Банку суму кредиту в 6700 000,00 гривень до 25.03.2022 для поповнення оборотних коштів, процентна ставка 11,5 % річних.
За кредитною заявкою № 3 від 20.04.2021(т.78, а.с.68 на звороті), Клієнт-1 згідно п. 14.1. Договору запросив у Банку суму кредиту в 46 900 000,00 гривень до 25.03.2022 для поповнення оборотних коштів, процентна ставка 11,5 % річних.
13.09.2021 між ТОВ «Партнер Дістрібьюшн», Банком та Боржником укладено Договір про зміни № 2 від 12 вересня 2021, згідно з умовами якого Боржник став Клієнтом Банку за Договором та йому визначено, згідно п. 14.4. та 14.5. кредитний ліміт кредитної лінії відновлювальної в розмірі 30 000 000 грн. та ліміт гарантії згідно п. 14.6. в розмірі 20 000 000 грн (т.78, а.с.33-40).
Умовами Договору про зміну № 2 від 13.09.2021 до Основного договору сторони погодили внести до складу клієнтів ТОВ«АВІОН+» (надалі - Клієнт-2), збільшили загальний ліміт кредитування до 130 000 000,00 гривень та визначили дату припинення чинності ліміту банківської послуги - до 31.10.2022. Одночасно сторони погодили умови надання кредитної лінії відновлювальної ТОВ«АВІОН+» з лімітом в 30 000 000,00 гривень до 31.10.2022 (п.14.4, п.14.5. Договору) та гарантії з лімітом 20 000 000,00 гривень. Генеральний ліміт: 195 000 000,00 гривень, генеральний строк - до 25.03.2024 включно.
В подальшому сторони неодноразово вносили зміни до Основного договору (т.78, а.с.31-58).
За кредитною заявкою № 4 від 13.10.2021, Клієнт-1 згідно п. 14.1. Договору запросив у Банку суму кредиту в 30 000 000,00 гривень до 31.10.2022 для поповнення оборотних коштів, процентна ставка 11,5 % річних (т.78, а.с.44-46).
За кредитною заявкою № 5 від 10.11.2021, Клієнт-2 згідно п. 14.4. Договору запросив у Банку суму кредиту в 30 000 000,00 гривень до 31.10.2022 для поповнення оборотних коштів, процентна ставка 11,5 % річних (т.78, а.с.47-53).
Умовами Договору про зміну № 7 від 05.06.2023 до Основного договору сторони погодили зменшити загальний ліміт кредитування до 127 000 000,00 гривень та визначили дату припинення чинності ліміту банківської послуги - до 05.08.2023 (т.78, а.с.58).
Розділом 6 Договору - визначений порядок виконання боргових зобов'язань за ініціативою Банку.
Банк вправі вимагати дострокового виконання зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої Негативної обставини. Таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснено Клієнтом протягом семи днів з дня одержання Клієнтом вимоги до Клієнта. В разі якщо таке виконання зобов'язань не можливо, оскільки Клієнт користується такою банківською послугою як Аваль, Акредитив та/або Гарантія, Клієнт зобов'язаний сформувати протягом семи днів з дня одержання Клієнтом вимоги Банку, грошове покриття на рахунку, реквізити якого будуть зазначені Банком у відповідній вимозі, в сумі, що дорівнює сумі відповідних (ої) Банківських(ої) Послуг(и), або на вибір Банку надати в заставу майнові права на банківський вклад на відповідну суму та на визначених Банком умовах(строк, процентна ставка за вкладом тощо) для цілей забезпечення виконання зобов'язань та/або здійснення платежу за акредитивом та/або Векселем, щодо якого надано Аваль, та/або Гарантією. В разі невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов'язання щодо формування грошового покриття/надання в заставу майна у строки та в порядку, визначеному у вимозі, Банк має право (але не зобов'язаний) і цим Клієнт доручає банку самостійно за рахунок грошових коштів Клієнта сформувати відповідне грошове покриття для цілей забезпечення виконання зобов'язань та/або здійснення платежу за акредиттивом та/або Гарантією.
Згідно розділу 6 Договору, Негативною обставиною є прийняття компетентним судом до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство Зобов'язаної сторони (Клієнта).
Eмовами Розділу 10 “Інші умови» Договору про надання банківських послуг № 429 CL від 26.03.2021 погодженого наступне: “Солідарна відповідальність Клієнта. У разі, якщо контрагентами Банку за Договором виступають декілька осіб, то разом з укладенням Договору кожен з Клієнтів погоджується та надає свою згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед Банком за повне, своєчасне та належне виконання кожним з Клієнтів Боргових зобов'язань. Це означає, що Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як до будь-якого Клієнта, так і до всіх Клієнтів одночасно; з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як в повному обсязі, так і в частині. Виконання Клієнтом частини Боргових зобов'язань не позбавляє Банк права звернутися до Клієнта з вимогою про виконання інших(ої) частин(и) Боргових зобов'язань. Банк приймає виконання Боргових зобов'язань як строкових, так і дострокових, від будь-кого з Клієнтів».
За умовами Договору Банком виконані свої зобов'язання в повному обсязі та надано клієнтам в користування грошові кошти за кредитами, що підтверджується виписками банку та платіжними інструкціями (т.78, а.с.71-81).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 у справі №903/534/23 скасовано в частині відмови у задоволенні грошових вимог Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в розмірі 97058630,14 грн. В цій частині прийняти нове судове рішення, яким визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+" у наступній черговості: 97058630,14 грн - вимоги четвертої черги. Внесено зміни в описову частину ухвали попереднього засідання Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 у справі №903/534/23 шляхом доповнення тексту описової частини у наступній редакції:
"Визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+" у наступній черговості: -97058630,14 грн - вимоги четвертої черги".
Доповнено резолютивну частину ухвали попереднього засідання Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 у справі №903/534/23 наступного змісту:
"Визначити визнані судом вимоги кредиторів до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+" (вулиця Рівненська, 48, місто Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 40110917):
- вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" у наступній черговості: 97 058 630,14 грн - вимоги четвертої черги".
В інших частинах ухвалу залишити без змін.
Зобов'язано розпорядника майна Григор'єва В.В. згідно постанови суду внести зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Авіон+".
Постановою Верховного суду від 12.11.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг-44" - залишено без задоволення. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 в частині:
визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" у розмірі 5678525,21 грн. та ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.03.2024 за результатами розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" у розмірі 5678525,21 грн., визнання грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Волинській області у розмірі 9875217,62 грн. (з урахуванням ухвали Господарського суду Волинської області про виправлення описок від 27.05.2024) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 903/534/23 в частині залишення без змін ухвали попереднього засідання Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" у розмірі 5678525,21 грн. та ухвали Господарського суду Волинської області від 12.03.2024 за результатами розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" у розмірі 5678525,21 грн. та про визнання грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Волинській області у розмірі 9875217,62 грн (з урахуванням ухвали Господарського суду Волинської області про виправлення описок від 27.05.2024) та в частині скасування ухвали Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 у справі № 903/534/23 в частині відмови у задоволенні грошових вимог Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в розмірі 97058630,14 грн. і прийняття в цій частині нового судового рішення, яким визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в розмірі 97058630,14 грн.) - залишено без змін (т.135, а.с.117-163).
Як слідує з доводів представника АТ «Креді Агріколь Банк» за отриманими ТОВ «ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН» траншами кредитування за Договором про надання банківських послуг №429 CL від 26.03.2021 нарахована заборгованість за період з 24.06.2023 по 21.01.2025, яка становить 4301699,38 гривень, з яких(т.146, а.с.132):
- 3 864 726,78 гривень - прострочені проценти,
- 436 972,60 гривень - нараховані проценти за період з 01.01.2025 по 21.01.2025.
За отриманим ТОВ«АВІОН+» траншем кредитування за Основним договором нарахована заборгованість за період з 24.06.2023 по 21.01.2025, яка становить 1621726,92 гривень, з яких (т.146, а.с.131):
- 1319672,13 гривень - прострочені проценти,
- 302 054,79 гривень - нараховані проценти за період з 01.01.2025 по 21.01.2025.
Таким чином, нарахована заборгованість клієнтів як співпозичальників за Договором про надання банківських послуг № 429 CL від 26.03.2021 року за період з 24.06.2023 по 21.01.2025 складає 5923426,30 грн.
Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статті 1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Разом з цим, як слідує з постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16: «87. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
92. Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
139. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.
140. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
141. З огляду на мотивувальну частину цієї постанови Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» ( стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання ( стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
142. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування ухвали від 29.06.2022 також послався на Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20), у якому останній вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
143. Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 в п. 143 зазначила, що Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20) збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, які нараховуються за статтею 625 ЦК України , так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту.
У постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 904/1693/22 є висновок:
8.24. Стосовно можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
8.25. При вирішенні відповідних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування (або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту). Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
8.30. У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду також уточнила висновок, наведений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (на який посилається скаржник в касаційній скарзі) про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
8.31. У статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).
8.32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 наголосила на тому, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
8.33. Зважаючи на вищенаведене, твердження скаржника про необхідність нарахування процентів за "користування кредитом" по день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору не ґрунтуються на нормі закону.
Відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховною Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначене таке:
« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.
Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.
6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.20. Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.»
Таким чином, беручи до уваги висновки, викладені у вищезазначеній постанові, суд зазначає, що строк кредитування боржника є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог, а саме пені за період після пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, відхилена судом.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Пунктом 5) ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, враховуючи норму ст. 1048 ЦК України та правозастосовну практику Верховного Суду, суд погоджується з доводами ТОВ «Часопис Плюс», що відсутнє право на стягнення заборгованості за процентами за Кредитним договором до повного погашення заборгованості поза межами кредитування, а тому приймає відмову ТОВ «Часопис Плюс», як правонаступник Банку у справі № 903/534/23 та залишає заву про визнання грошових вимог до боржника без розгляду.
Керуючись ст.ст 1, 2, 47-49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Прийняти відмову ТОВ «Часопис Плюс» від заяви про визнання грошових вимог до боржника.
2.Заяву ТОВ «Часопис Плюс» про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +», залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 23.09.2025.
Суддя І. О. Гарбар