Рішення від 15.09.2025 по справі 903/671/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

15 вересня 2025 року Справа № 903/671/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ"

до відповідача-1: Боратинської сільської ради

до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

про визнання договорів оренди недійсними, стягнення 739 556,80 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати та 108 242,23 грн. відшкодування завданих збитків

Представники сторін:

від позивача: Войтович Василь Анатолійович, адвокат, ордер серія АС№1124961 від 25.08.2025;

від відповідача-1: не прибули;

від відповідача-2: Кушнікова Катерина Миколаївна, витяг з ЄДР;

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Боратинської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та згідно заяви за вх.№ 01-87/4016/25 від 10.06.2025 про зменшення розміру позовних вимог просить суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 укладений між Боратинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №11 від 21.03.2025 укладений між Боратинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ";

- стягнути з Боратинської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" 181 867,78 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025;

- стягнути з Боратинської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" 557 689,02 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №11 від 21.03.2025;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" 108 242, 23 грн. відшкодування завданих збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договори укладено під впливом помилки в частині зазначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які були предметом аукціону.

Ухвалою суду від 07.07.2025 було вирішено позовну заяву за вх. №01-52/716/25 від 01.07.2025 залишити без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, а саме надати суду: докази доплати судового збору в розмірі 537,77 грн.

17.07.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вх.№01-87/3152/25, до якої заявник долучив квитанцію про доплату судового збору у розмірі 537,77 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.08.2025.

21.07.2025 від відповідача-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-87/3205/25 у якому Боратинська сільська рада у питанні визнання договорів оренди недійсними та стягнення із сільської ради 1 327435,77 грн. покладається на розсуд суду.

30.07.2025 від відповідача-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-87/3389/25 у якому відповідач-2 просить суд у задоволенні позовної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відмовити.

Ухвалою суду від 25.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025.

10.09.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшла заява за вх.№ 01-87/4016/25 від 10.06.2025 про зменшення розміру позовних вимог в якій позивач, посилаючись на положення ст. 46 ГПК України, просить суд прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з Боратинської сільської ради 181 867,78 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025, 557 689,02 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №11 від 21.03.2025 у зв'язку з частковим поверненням грошових коштів на загальну суму 587 878,97 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" 108 242, 23 грн. відшкодування завданих збитків.

Присутній в судовому засіданні 10.09.2025 представник позивача просив суд поновити строк на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог та задоволити останню.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Оскільки за доводами позивача обставини, які дають підстави для зменшення позовних вимог, а саме про день здійснення відповідачем - Боратинською сільською радою часткової оплати за позовною вимогою йому стали відомі після закриття підготовчого провадження у справі, суд дійшов висновку про поважність пропуску строку для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України та у зв'язку з цим постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про поновлення строку для її подання та прийняття судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог розуміється відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

10.09.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшло клопотання за вх. №01-75/2623/25 про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 7054,55 грн. та письмові пояснення за вх. №01-75/2622/25.

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Присутній в судовому засіданні представник позивача з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, а також на докази, долучені до справи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити, повернути надмірно сплачений судовий збір в розмірі 7054,55 грн., інші судові витрати у справі понесені позивачем залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ".

Представник відповідача-2 в судовому засіданні просить суд у задоволенні позовної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

У січні 2025 року Баратинською сільською радою (Орендодавець) на сайті https://prozorro.sale/auction/LRE001-UA-20250108-39357/ було оголошено земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки не с/г призначення, площею 4,3000 га., що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Полонка, кадастровий номер 0722881600:01:001:4179.

В документації до лоту було додано проект договору оренди, витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-0700569552024 від 24.10.2024р., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим №0722881600:01:001:4179 становить 907 339,86 гривень.

Ознайомившись із проектом договору оренди, розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки та іншими документами ТОВ «ГОРСТАЛЬ» (Позивач, Орендар) вирішив взяти участь у земельних торгах та за результатами торгів його визнано переможцем.

Згідно протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20250108-39357 сума плати за придбаний лот, яка підлягає сплаті переможцем земельних торгів організатору (за вирахуванням залишку гарантійного внеску, що зараховується в рахунок оплати ціни продажу лота): 326 435,77 грн.

За результатами торгів 05 березня 2025 між Боратинською сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №8 (а.с. 18-20).

Договір було укладено в простій письмовій формі, зареєстровано у встановленому законом порядку 05 березня 2025 р. номер запису 58947671.

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, згідно рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області восьмого скликання від 30 жовтня 2024 року № 25/96 та Протоколу проведення земельних торгів (аукціону) № LRE001-UA- 20250108-39357, передає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Полонка.

Відповідно до п. 3 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 4.3000 га., що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Полонка, кадастровий номер: 0722881600:01:001:4179. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ 03.07).

Пунктом 6 Договору встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу № НВ-0700569552024 від 24.10.24 року становить 907339,86 грн.

Відповідно до п. 12 Договору Розмір річної плати за користування (оренду) земельною ділянкою, визначений за результатами земельних торгів, склав 342 000 гри. 00 коп., без ПДВ, що становить 37,69% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 13. Договору, в числі іншого, встановлено, що сума, яка підлягає сплаті Переможцем земельних торгів Організатору: 326 435,77 грн., без ПДВ.

Пунктом 18 Договору встановлено, що протягом п'яти днів з моменту підписання Сторонами Договору Орендар сплачує на рахунки, зазначені в оголошені про проведення земельних торгів витрати (видатки), здійснені на підготовку лота до продажу, згідно інформації розміщеної на офіційному сайті про проведення земельних торгів.

30 січня 2025 року згідно платіжної інструкції №415 позивачем було сплачено реєстраційний внесок в розмірі 800 грн.

30 січня 2025 року згідно платіжної інструкції №416 позивачем було сплачено гарантійний внесок в розмірі 32 664,23 грн.

06 березня 2025 року згідно платіжної інструкції №648 позивачем було сплачено 326 435,77 грн. на рахунок відповідача із призначенням платежу - «орендна плата з юридичних осіб, договорі оренди № 8 від 05.03.2025р. протокол про результати земельних торгів № LRE001-UA-20250108-39357».

06 березня 2025 року згідно платіжної інструкції №649 позивачем було сплачено витрати здійснені на підготовку лоту в розмірі 15000,00 грн.

Також, у січні 2025 року Баратинською сільською радою (Відповідач, Орендодавець) на сайті https://prozorro.sale/auction/LRE001-UA-20250117-91684/ було оголошено земельні торги з Продажу права оренди земельної ділянки не с/г призначення, площею 6,0 га., що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р- н, с. Полонка, кадастровий номер 0722881600:01:001:4182.

В документації до лоту було додано проект договору оренди, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-0700569542024 від 24.10.2024р., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим № 0722881600:01:001:4182 становить 1 266 055,62 гривень.

Ознайомившись із проектом договору оренди, розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки та іншими документами Товариство вирішило взяти участь у земельних торгах та було визнано переможцем.

Згідно протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20250117-91684 сума плати за придбаний лот, яка підлягає сплаті переможцем земельних торгів організатору (за вирахуванням залишку гарантійного внеску, що зараховується в рахунок оплати ціни продажу лота): 1 001 000,00 грн.

За результатами торгів 21 березня 2025 Боратинською сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №11 (а.с. 29-31).

Договір було укладено в простій письмовій формі, зареєстровано у встановленому законом порядку 21 березня 2025 р. номер запису 59227029.

Відповідно до п. 1 договору Орендодавець, згідно рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області восьмого скликання від 30 жовтня 2024 року № 25/95 та Протоколу проведення земельних торгів (аукціону) № LRE001-UA- 20250117-91684, передає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Полонка.

Відповідно до п. 3 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 6.0 га., що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Полонка, кадастровий номер: 0722881600:01:001:4182. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ 03.07).

Пунктом 6 Договору встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу № НВ-0700569542024 від 24.10.24 року становить 1 266 055,62 грн.

Відповідно до п. 12 Договору Розмір річпої плати за користування (оренду) земельною ділянкою, визначений за результатами земельних торгів, склав 1 001 000,00 грн, без ПДВ, що становить 79,06% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 13. Договору, в числі іншого, встановлено, що сума, яка підлягає сплаті Переможцем земельних торгів Організатору: 1 001 000,00 грн, без ПДВ.

Пунктом 18 Договору встановлено, що протягом п'яти днів з моменту підписання Сторонами Договору Орендар сплачує на рахунки, зазначені в оголошені про проведення земельних торгів витрати (видатки), здійснені на підготовку лота до продажу, згідно інформації розміщеної на офіційному сайті про проведення земельних торгів.

14 лютого 2025 року згідно платіжної інструкції №530 позивачем було сплачено реєстраційний внесок в розмірі 800грн.

14 лютого 2025 року згідно платіжної інструкції №529 позивачем було сплачено гарантійний внесок в розмірі 45578,00 грн.

24 березня 2025 року згідно платіжної інструкції №778 позивачем було сплачено 1 001 000,00 грн. на рахунок відповідача із призначенням платежу - «орендна плата з юридичних осіб, договір оренди №11 від 21.03.2025р. протокол про результати земельних торгів № LRE001-UA-20250117-91684».

24 березня 2025 року згідно платіжної інструкції №779 позивачем було сплачено витрати здійснені на підготовку лоту в розмірі 15 000,00 грн.

З метою щорічної індексації орендної плати Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" 04 квітня 2025 року отримало витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №0722881600:01:001:4179 та №0722881600:01:001:4182 на 2025 рік та виявило, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок збільшилась більше ніж у 10 разів та становить відповідно 996 2981,24 грн. та 13 901 834,28 грн.

У зв'язку з даними обставинами, вважаючи збільшення нормативної грошової оцінки більше ніж у десять разів безпідставним та помилковим позивач звернувся до Боратинської сільської ради із заявою про приведення у відповідність НГО земельних ділянок до показників на підставі яких було проведено земельні торги або розірвання укладених договорів оренди за згодою сторін на підставі п. 42 Договорів.

За результатами розгляду звернення товариства відповідачем 15 квітня 2025 року було прийнято рішення №30/23, згідно якого було вирішено розірвати за взаємною згодою сторін договори оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 та №11 від 21.03.2025.

18 квітня 2025 року між сторонами було укладено Угоди про дострокове розірвання договорів оренди № 8 від 05.03.2025 та № 11 від 21.03.2025. Земельні ділянки було повернуто Боратинській сільській раді згідно актів приймання передачі (а.с. 36, 38).

23 квітня 2025 року було зареєстровано припинення права оренди земельних ділянок (а.с. 37, 39).

29 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" звернулось до Боратинської сільської ради із заявою (а.с. 40), у якій на підставі ст.ст. 652, 653, 1212 ЦК України та фактичних обставин просило повернути сплачену орендну плату за договорами №8 від 05.03.2025 №11 від 21.03.2025.

Зазначену вимогу Боратинська сільська рада залишила без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання договорів оренди недійсними, стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати та відшкодування завданих збитків.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам суд виходив із такого:

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За приписами частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Правочини, вчинені внаслідок помилки належать до категорії правочинів, в яких внутрішня воля співпадає з волевиявленням та дійсно спрямована на досягнення мети правочину, але формування такої волі відбулося під впливом обставин, які спотворили справжню волю особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд встановив, що відповідно до витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №0722881600:01:001:4179 та №0722881600:01:001:4182 на 2025 рік нормативна грошова оцінка земельних ділянок збільшилась та становить 96 2981,24 грн. за договором оренди №8 від 05.03.2025 та 13 901 834,28 грн. за договором оренди №11 від 21.03.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" вважаючи збільшення нормативної грошової оцінки більше ніж у десять разів безпідставним та помилковим звернувся до Боратинської сільської ради із заявою про приведення у відповідність нормативно грошової оцінки земельних ділянок до показників на підставі яких було проведено земельні торги або розірвання укладених договорів оренди за згодою сторін на підставі п. 42 договорів.

18 квітня 2025 року між сторонами було укладено угоди про дострокове розірвання договорів оренди №8 від 05.03.2025 та №11 від 21.03.2025.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Відповідно до приписів п. 151 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та технічній документації з оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу в п'ятиденний строк:

1) письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;

2) виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку.

У повідомленні про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначаються суть виявлених помилок та можливі шляхи їх виправлення.

Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ", як користувачу земельних ділянок, інформація про виявлення технічних помилок в частині нормативних грошових оцінок земельних ділянок не надходила.

Зокрема, пунктами г), є) частини 4 статті 137 Земельного кодексу України визначено, що в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота зазначаються стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію, або стартовий розмір плати за користування земельною ділянкою, а також розмір реєстраційного та гарантійного внесків, що сплачують учасники, порядок їх сплати.

Підпунктами 288.5.1-288.5.3 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

З огляду на вимоги законодавства щодо встановлення стартового розміру орендної плати від НГО, визначення гарантійного внеску 30 відсотків стартового розміру річної орендної плати (так само від НГО), враховуючи, що НГО земельної ділянки підлягає індексації станом на 01 січня, Організатор земельних торгів, в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота має зазначити: стартовий розмір плати за користування земельною ділянкою; розмір реєстраційного та гарантійного внесків, що сплачують учасники, із врахуванням індексації НГО земельної ділянки станом на 01.01.2025 року на підставі витягу про НГО, сформованого у 2025 році.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Із відзиву Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на позовну заяву за вх. №01-87/3389/25 та долучених до нього документів судом встановлено, що Головним управлінням було підготовлено та надіслано органам місцевого самоврядування Волинської області лист від 14.01.2025 №0-3-0.10-45/2-25 щодо індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік.

Боратинську сільську раду повідомлено, про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік, яке становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Витяги, які були та будуть сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 16 січня 2025 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2024 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребуватиме перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2024 рік (а.с. 87)

28.01.2025 року працівником Боратинської сільської ради Бобіком Володимиром Вікторовичем було подано електронні заяви №ЗВ-9917826812025 та №ЗВ-9917825562025 про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (землі населених пунктів), за кадастровим номером 0722881600:01:001:4179 та за кадастровим номером 0722881600:01:001:4182 (а.с. 83-84).

Після проведеного перерахунку ОСОБА_1 виявила помилку та зробила новий розрахунок з врахуванням допущеної помилки в 2024 році площі (60000 кв.м.) та (43000 кв.м.) та 28.01.2025 року через автоматизовану систему ДЗК надано витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 43000 кв.м. з кадастровим номером 0722881600:01:001:4179 та площею 60000 кв.м. з кадастровим номером 0722881600:01:001:4182 із значеннями НГО 9962981,24 грн. та 13901834,28 грн. відповідно.

Витяги із технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок сформовано працівником Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 28.01.2025, до проведення Боратинською сільською радою 10.02.2025 року та 26.02.2025 аукціонів з продажу права оренди земельних ділянок.

Отже, у зв'язку з невизначеністю орендної плати через помилкову грошову оцінку земельних ділянок, порушення порядку визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки договори оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 та №11 від 21.03.2025 укладені під впливом помилки.

Відтак, суд встановив, що Боратинською сільською радою при підготовці і проведенні 10.02.2025 року аукціону з продажу права оренди земельної ділянки не с/г призначення, площею 4,3000 га за кадастровим номером 0722881600:01:001:4179, що знаходиться за адресою: село Полонка, Луцький район, Волинська область та 26.02.2025 року з продажу права оренди земельної ділянки не с/г призначення, площею 6 га за кадастровим номером 0722881600:01:001:4182, що знаходиться за адресою: село Полонка, Луцький район, Волинська область було допущено помилку (збільшення оцінки призвело до порушення умов договору, щодо розміру орендної плати, а сам договір укладався з урахуванням неправильних даних про оцінку), що має істотне значення при укладені договорів оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 та №11 від 21.03.2025.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними договори оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 та №11 від 21.03.2025, що укладені між Боратинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ".

Щодо вимоги про стягнення з Боратинської сільської ради 181 867,78 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 та 557 689,02 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №11 від 21.03.2025, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Суд встановив, що після розірвання договорів оренди №8 від 05.03.2025 та №11 від 21.03.2025 у позивача виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Станом на день винесення судом рішення, відповідачем - Боратинською сільською радою не було надано решти доказів в підтвердження здійснення перерахування (повернення) на рахунок позивача отриманих коштів в загальній сумі 739 556,80 грн.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на загальну суму 739 556,80 грн. та стягнення її з Боратинської сільської ради на підставі положень ст. 1212 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків.

Відповідно до частин 1- 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачено статтею 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.

Разом з тим спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частиною 1 статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними нормами і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено в пунктах 5.9, 5.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Незаконними діями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є дії, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності заподіювача шкоди повинна бути доведена.

Стосовно висновку про неправомірність рішень, дій або бездіяльності контролюючого органу як умови деліктної відповідальності суд звертається до висновків, викладених у п. 9.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/6355/20, та відзначає, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових (службових) осіб) не є необхідним для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку Земель» - «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель», та є одним з основних показників що впливає на вартість землекористування, а отже напряму пов'язана з відповідними надходженнями місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з НГО відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з методикою з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Відповідно до постанови КМУ № 1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земель в такому складі: розподіл земель за економіко-планувальними зонами та оціночними одиницями (районами), а саме: код оціночної економіко-планувальної зони згідно з додатком 2, номер економіко-планувальної зони та оціночної одиниці (району); межі економікопланувальних зон та оціночних одиниць (районів) з координатами їх поворотних точок; площа економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів); значення зональних коефіцієнтів; значення нормативної грошової оцінки земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (середньої вартості одного кв. метра земель населеного пункту, одиниці площі земель за межами населеного пункту); інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії); інформація про ареали агровиробничих груп ґрунтів; інформація про бонітування ґрунтів; інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, найменування органу, що його прийняв, дата проведення нормативної грошової оцінки земель та введення в дію зазначеного рішення), електронні копії таких документів.

Внаслідок неналежного виконання Боратинською сільською радою покладених на неї обов'язків позивач поніс витрати на сплату винагороди оператора, гарантійний внесків, витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу у загальній сумі 108 242,23 грн., які у разі належного виконання обов'язків Боратинською сільською радою у позивача не виникло б.

За ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Судом встановлено всі елементи складу цивільного правопорушення.

За змістом приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 108 242,23 грн. на відшкодування збитків за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище викладені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності, у резолютивній частині рішення також вказується про повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи задоволення судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" із Державного бюджету України судового збору у розмірі 7054,55 грн. на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За клопотанням представника позивача інші судові витрати у справі понесені позивачем слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ".

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025 укладений між Боратинською сільською радою (Волинська область, Луцький район, село Боратин, вулиця Центральна, 20, код ЄДРПОУ 04332207) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495).

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №11 від 21.03.2025 укладений між Боратинською сільською радою (Волинська область, Луцький район, село Боратин, вулиця Центральна, 20, код ЄДРПОУ 04332207) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495).

4. Стягнути з Боратинської сільської ради (Волинська область, Луцький район, село Боратин, вулиця Центральна, 20, код ЄДРПОУ 04332207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495) 181 867,78 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №8 від 05.03.2025.

5. Стягнути з Боратинської сільської ради" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495) 557 689,02 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати з юридичних осіб за договором оренди земельної ділянки №11 від 21.03.2025.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495) 108 242, 23 грн. відшкодування завданих збитків.

7. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ГОРСТАЛЬ" (Волинська область, Луцький район, місто Горохів, вулиця Берестецька, 10, код ЄДРПОУ 37490495) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7054,55 грн сплачений згідно платіжної інструкції №1574 від 24.06.2025 на суму 21 535,17 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення

складено 23.09.2025.

Суддя В. М. Дем'як

Попередній документ
130407759
Наступний документ
130407761
Інформація про рішення:
№ рішення: 130407760
№ справи: 903/671/25
Дата рішення: 15.09.2025
Дата публікації: 24.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.09.2025)
Дата надходження: 01.07.2025
Предмет позову: про визнання договору недійсним та стягнення 1435678,00 грн.
Розклад засідань:
25.08.2025 11:00 Господарський суд Волинської області
10.09.2025 10:00 Господарський суд Волинської області
15.09.2025 11:30 Господарський суд Волинської області