23.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3253/24 (904/1851/25)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 (суддя Суховаров А.В., повний текст якої підписаний 20.05.2025) у справі №904/3253/24(904/1851/25)
за позовом Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни, м.Дніпро
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації Російська Федерація, м. Москва
про стягнення збитків, інфляційних нарахувань, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу
в межах справи №904/3253/24
за заявою Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни, м.Дніпро
про визнання неплатоспроможним
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі №904/3253/24(904/1851/25) повернуто позовну заяву.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Новікова Наталія Анатоліївна, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі та передати справу до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що:
- ухвала від 22.04.2025 не підлягає оскарженню, однак на підставі ч. 3 ст. 255 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду;
- визначені ухвалою від 22.04.2025 нібито недоліки, не можуть бути підставою як для залишення позовної заяви без руху, так і подальшого повернення позову з підстави нібито не усунення у визначений незаконною ухвалою строк недоліків;
- до позовної заяви було долучено розрахунки сум, що стягуються (суми збитків та суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції);
- в позові було зазначено докази, що підтверджують вказані обставини;
- до позову було долучено усі наявні у Апелянта докази (бухгалтерська довідка, список товарів на складі та ніші), з урахуванням обставини знищення магазину Апелянта та усіх документів внаслідок пожежі, що відбулась після ракетної атаки, тому, повертаючи позовну заяву, суд дав оцінку доказам, наданим позивачем на обґрунтування позовних вимог, що є неприпустимим.
Відповідач у справі відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався, що, в свою чергу, на підставі ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення (ухвали) суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів необхідних для розгляду скарги, ухвалою суду від 27.05.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/3253/24(904/1851/25) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
30.05.2025 матеріали справи №904/3253/24 (904/1851/25) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/3253/24(904/1851/25); з урахуванням приписів ч.2 ст.271 ГПК України апеляційну скаргу вирішено розглядати у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
16.04.2025 Фізична особа-підприємець Новікова Наталія Анатоліївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за змістом якої просить суд:
- стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, російська федерація м. Москва, вул. Житня, б. 14, буд. 1) на користь фізичної особи - підприємця Новікової Наталії Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) збитки, завдані внаслідок збройної агресії Російської Федерації в розмірі 12 031 481, 47 грн., інфляційні нарахування - 1 428 244, 53 грн., 3 % річних - 639 997, 54 грн., а всього: 14 099 723, 54 грн.;
- стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація м. Москва, вул. Житня, б. 14, буд. 1) на користь фізичної особи - підприємця Новікової Наталії Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме 15 000,00грн. - витрати на професійну правничу допомогу;
- органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення на суму заборгованості 12 031 481, 00грн. за період з 20.02.2025 року до моменту виконання рішення суду по даній справі.
Ухвалою суду від 22.04.2025 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119049, Російська Федерація, ГСП-1, м. Москва, вул. Житня, буд.14, стр.1, ідентифікаційний номер юридичної особи 103773968834) про стягнення збитків, інфляційних нарахувань, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу залишено без руху; зобов'язано позивача протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області наступні докази: -обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми збитків у розмірі 12 031 481, 47 грн. з посиланням на первинні документи в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; -первинні документи на підтвердження обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми збитків у розмірі 12 031 481, 47 грн., які дозволяють ідентифікувати товар, його вартість, постачальника та отримувача товару.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 направлено в електронний кабінет позивача та доставлено 22.04.2025 о 18:48 годині.
Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі №904/3253/24 (904/1851/25) вказану позовну заяву повернуто без розгляду.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався положеннями ст.174 ГПК України та дійшов висновку, що станом на 20.05.2025 ФОП Новіковою Наталією Анатоліївною не виконано вимог ухвали суду від 22.04.2025 про залишення її позову без розгляду, внаслідок чого наявні підстави для повернення її позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Водночас, згідно з частиною першою статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною першою статті 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви документи, що підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Разом із тим, за наявності поважних причин подання доказів можливе і на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі №201/1333/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 379/460/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 752/16470/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 705/1252/19.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, ставлячи питання про залишення позовної заяви без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву, підставою невідповідності позовної заяви вимогам статті 162 ГПК зазначив те, що позивач не обґрунтував розрахунок шкоди, заподіяної йому відповідачем з посиланням на первинні документи і не надав первинні документи на підтвердження обґрунтованого розрахунку, які дозволяють ідентифікувати товар, його вартість, постачальника та отримувача товару.
В той же час, у змісті позовної заяви міститься розрахунок (на підставі бухгалтерської довідки від 16.01.2023), за яким загальний розмір завданих збитків внаслідок наведених у позові дій складає 12 031 481, 47 грн., з яких:
- згідно протоколу обстеження приміщення, яке постраждало внаслідок ракетного удару, згорів товар по закупівельній ціні на суму 7 946 320, 98 грн.;
- втрачена вигода від реалізації знищених товарів - торгівельна націнка - 3 973 160, 49 грн. Торгівельна націнка складає 50% від ціни придбаного товару;
- згідно протоколу обстеження приміщення, яке постраждало внаслідок ракетного удару, згоріла комп'ютерна, офісна та торгівельна техніка на суму 112 000, 00 грн.
До позову надані позивачем докази, якими він обґрунтовує позовну заяву і які вважав за необхідне надати.
Колегія суддів, зауважує, що ГПК не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Отже, стаття 162 ГПК не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Однак суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених господарським процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з'ясовані всі питання, визначені статтею 182 ГПК, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі на підставі наданих позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів.
Питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються, відповідно до статті 238 ГПК вирішується судом під час ухвалення рішення по суті справи, а оцінка наданих стороною позивача обґрунтувань та доказів на предмет їх достатності на стадії відкриття провадження у справі законом не передбачена.
Повертаючи заяву, суд фактично дав оцінку доказам наданим позивачем на обґрунтування позовних вимог, що є неприпустимим.
Близькі за змістом висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №990/114/23.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.
Згідно зі ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, при цьому судом першої інстанції порушені норми процесуального права, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, з подальшим направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 277, 280-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/3253/24 (904/1851/25) - скасувати.
Справу 904/3253/24 (904/1851/25) передати до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Розподіл сум судового збору, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, здійснити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 23.09.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков