16 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1119/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" (вх.№1643Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Трофімовим І.В., дата складання повного тексту рішення - 01.07.2025, у справі №922/1119/25
за позовом Височанської селищної ради, Харківська обл., Харківський р-н, с. Високий,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп", м. Харків,
про стягнення 707 911, 95грн
Височанська селищна рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 у розмірі 707 911, 95грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 загальною площею 2, 4868га плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 707 911, 95грн за період з 05.05.2023 по 31.03.2025, внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" на користь Височанської селищної ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 у розмірі 707 911, 95грн та судовий збір у сумі 8 575, 38грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач у період з 08.03.2023 по 08.04.2025 користувався комунальною земельною ділянкою з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 площею 2, 4868га по вулиці Незалежності, 158, в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області для розміщення та експлуатації об'єктів нерухомого майна, власником якого він є, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади в особі Височанської селищної ради, ТОВ "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" (відповідач) фактично зберегло в себе кошти, які мало сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, повинно повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 25.06.2025, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2025 року у справі №922/1119/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також апелянт просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" до позовної заяви не додав докази створення чи роботи такої комісії, не залучено представника власника майна, який має відшкодувати збитки.
Також апелянт посилається на те, що позивачу при розгляді справи в суді першої інстанції було запропоновано визначити недоотримані доходи на рівні обґрунтованої ставки, а саме 5% від нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки, які отримала б територіальна громада за умови надання землі в користування іншим особам, в умовах ведення війни, але така пропозиція розглянута не була.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025, для розгляду справи №922/1119/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2025 у справі №922/1119/25. Призначено справу до розгляду на "02" вересня 2025 р. о 15:00 годині.
14.08.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, на який посилається апелянт, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин; відповідач не надав суду доказів щодо перешкоджання йому у користуванні земельною ділянкою. Як вказує позивач, відповідач повинен сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою без укладання договору оренди землі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік; посилання відповідача про сплату за фактичне використання земельної ділянки без укладання договору оренди землі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік є необґрунтованим. З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2025 - без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" про відкладення розгляду скарги та відкладено розгляд справи на 16 вересня 2025 року о 10:00 год.
До початку судового засідання 16.09.2025 від апелянта надійшла заява про розгляд скарги за відсутності його представника, просить апеляційну скаргу задовольнити.
Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.09.2025 не скористались, їх представники не з'явились.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 та від 02.09.2025, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, у власності Височанської селищної територіальної громади в особі її представницького органу - Височанської селищної ради перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 загальною площею 2, 4868га, що розташована по вул. Незалежності, 158, в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області.
Державну реєстрацію зазначеної вище земельної ділянки здійснено 18.02.2022, що підтверджується рішенням ХVII сесії VIIІ скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для обслуговування об'єктів рекреаційного призначення площею 2, 4868га за адресою: вул. смт Покотилівка, вул. Незалежності 158", яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності не сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040, КВЦП: 07.01 Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, площею 2, 4868га, що розташована по вул. Незалежності, 158, в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області.
Таким чином, земельна ділянка по вул. Незалежності, 158, в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області, сформована як об'єкт цивільних прав 18.02.2022 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі).
Земельна ділянка з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 використовується для розміщення та обслуговування нежитлових будівель - піонерського табору "Веселий".
08.03.2023 ТОВ "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" набуло право власності на нежитлові будівлі, піонерський табір "Веселий", які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Покотилівка, вулиця Незалежності, будинок 158, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дата державної реєстрації права власності 08.03.2023. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2706476563120.
Відповідач, як набувач об'єкта нерухомого майна, був зобов'язаний протягом 30 днів, з дня державної реєстрації права власності на цей об'єкт, звернутися до Височанської селищної ради з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040. Але відповідач вищезазначених дій не здійснив.
У подальшому право власності на зазначене нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, перейшло від відповідача до ТОВ "ВАТАН-2016" на підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2025 року.
Позивач зазначає, що відповідач з 08.03.2023 по 31.03.2025 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 площею 2, 4868га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, що розташовані по вул. Незалежності, 158, в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Судова колегія зазначає, що з 08.03.2023 по 08.04.2025 нежитлові будівлі - піонерський табір "Веселий", які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Покотилівка, вулиця Незалежності, будинок 158, були зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" (код ЄДРПОУ 40935281).
Земельна ділянка з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 по вул. Незалежності, 158, в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області сформована як об'єкт цивільних прав 18.02.2022 та використовується для розміщення та обслуговування нежитлових будівель - піонерського табору "Веселий".
Тобто, матеріалами справи підтверджується розміщення належного відповідачу нерухомого майна на вказаній земельній ділянці.
Водночас апелянт не надав доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою за період з 08.03.2023 по 08.04.2025, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Височанською селищною радою та державної реєстрації такого права.
Отже, відповідач у вказаний період користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 6325158200:00:011:0040 площею 2, 4868га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без належної правової підстави.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 Закону України "Про оренду землі").
За приписами статей 93, 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним; орендна плата здійснюється саме за користування земельною ділянкою.
Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
При цьому, безпідставним є посилання апелянта на положення постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", оскільки останні не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що кваліфікація спірних правовідносин, як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування в даній справі передбачених статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) в себе відповідних сум орендної плати.
Згідно сталої судової практики, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев'ятої статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Спірна земельна ділянка зареєстрована в державному земельному кадастрі 22.08.2024, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Із уведенням в дію 01.01.2002 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України.
Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді.
Тобто, всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексу України.
Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (втратив чинність 01.01.2013) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.
У статті 5 цього Закону було зазначено, що суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Із 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Отже, позивач є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - селища Покотилівка Харківського району Харківської області, а відсутність державної реєстрації речового права до 22.08.2024 не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.
Судом першої інстанції перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що останній проведено вірно.
Апелянт проти цього не заперечує, проте, посилається на те, що позивачу при розгляді справи в суді першої інстанції було запропоновано визначити недоотримані доходи на рівні обґрунтованої (на думку апелянта) ставки, а саме 5% від нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки, які отримала б територіальна громада за умови надання землі в користування іншим особам, в умовах ведення війни, але така пропозиція розглянута не була.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з рішенням IV сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 16.02.2021 року, здійснення розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати користувачам земельних ділянок комунальної форми власності за фактичне використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на території населених пунктів Височанської селищної ради проводиться із застосуванням ставки річної орендної плати в розмірі 12% відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до приписів статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Тобто, згідно цього рішення, відповідач повинен сплачувати за фактичне використання земельною ділянкою, без укладання договору оренди землі, 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік.
Посилання відповідача про сплату за фактичне використання земельною ділянкою, без укладання договору оренди землі, в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки не є обґрунтованим, тим паче, що між сторонами договору оренди укладено так і не було.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без належного правового оформлення у розмірі 707 911, 95грн за період з 05.05.2023 по 31.03.2025 підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2025 у справі №922/1119/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Інвестмент Енд Менеджмент Груп" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2025 у справі №922/1119/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 23.09.2025.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко