вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"23" вересня 2025 р. Справа№ 927/105/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянув у порядку письмового провадження заяву
ОСОБА_1
про стягнення судових витрат
у справі № 927/105/25 господарського суду Чернігівської області (суддя Романенко А. В.)
за позовом ОСОБА_2
до: 1. Фермерського господарства "Клочків-Ленд";
2. ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними рішення засновників та Статуту (в частині), визначення розміру статутного капіталу та його часток
В червні 2024 року ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 ; позивач) звернувся до господарського суду ОСОБА_2 з позовною заявою до Фермерського господарства "Клочків-Ленд" (далі за текстом - ФГ "Клочків-Ленд"; відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ; відповідач-2) про: визнання недійсним пункту 4.1. рішення від 26.03.2018 № 1 засновників ФГ "Клочків-Ленд"; визнання недійсними пункту 1.2. в частині визначення ОСОБА_1 засновником та власником ФГ "Клочків-Ленд" та підпункту 7.1.1. пункту 7.1. Статуту ФГ "Клочків-Ленд", затвердженого рішенням від 26.03.2018 № 1 засновників цього господарства; визначення статутного капіталу ФГ "Клочків-Ленд" у розмірі 500,00 грн; визначення в статутному капіталі ФГ "Клочків-Ленд" частки ОСОБА_2 у розмірі 500,00 грн, що складає 100 відсотків статутного капіталу цього господарства.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.04.2025 у справі №927/105/25 в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 500,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд 20.08.2025 ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення господарського суду Чернігівської області від 09.04.2025 у справі №927/105/25 залишив без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги поклав на скаржника.
ОСОБА_1 23.08.2025 через систему "Електронний суд" подав до суду заяву, в якій заявник просить стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь 29 000 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 26.08.2025 через систему "Електронний суд" подав до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 (колегія суддів: головуючий Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М.) прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі № 927/105/25. Розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 в редакції Закону України № 4508-IX від 18.06.2025).
Розглянувши заяву про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на підставі частини восьмої статті 129 ГПК України зазначалося, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з витрат на правову допомогу в розмірі 21 000 грн (представництво адвоката у судових засіданнях) та 8 000 грн (написання відзиву на апеляційну скаргу).
В заяві про розподіл судових витрат ОСОБА_1. просить стягнути зі ОСОБА_2. на свою користь 29 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Із змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що на підтвердження понесення витрат надано суду копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.02.2025; додаткової угоди № 1 від 14.05.2025 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.02.2025; ордеру на надання правничої допомоги; платіжних інструкцій від 12.06.2025 на загальну суму 29 000 грн; описів вкладення у цінний лист.
Правову допомогу ОСОБА_1 адвокат Кишеня В. С. надавав згідно із ордером серії АА №1588914 від 12.06.2025, виданим на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 18.02.2025.
За змістом наведених доказів вбачається, що сторонами погоджено надання правової допомоги, а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №927/105/25 на суму 8 000,00 грн; представництво адвоката у судових засіданнях у справі №927/105/25 на суму 21 000 грн.
Вартість вищезазначених послуг на загальну суму 29 000,00 грн сплачена ОСОБА_1 на користь адвоката Кишені В. С. згідно з платіжними інструкціями 12.06.2025.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, при зменшенні витрат на правову допомогу необхідно враховувати таке: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, та клопотання позивача про їх зменшення, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з обсягом наданих послуг та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням також і того, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.04.2025, у зв'язку з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, зі ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. було стягнуто 25 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що представництво ОСОБА_1. в суді апеляційної інстанції здійснював той самий адвокат, що і в першій інстанції, тобто, останній мав сформовану правову позицію на стадії апеляційного перегляду справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви на суму 14 500 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 244, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі №927/105/25 про стягнення судових витрат задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна додаткова постанова складена 23.09.2025 (у зв'язку з перебуванням суддів Ходаківської І. П., Демидової А. М. у відпустці з 15.09.2025 по 19.09.2025 та 22.09.2025 та судді Владимиренко С. В. з 12.09.2025 по 22.09.2025).
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова