вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Справа№ 910/7805/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників:
від позивача: Савчук О.Г.
від відповідача: Захарук А.Д.
від третьої особи: Кібець Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025
у справі № 910/7805/25 (суддя - Усатенко І.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 67 299,12 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст заяви про забезпечення позову
Акціонерним товариством «Мегабанк» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог та витрат на судовий збір на:
- грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» та знаходяться на усіх рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову;
- на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс».
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що після підписання позивачем як продавцем Договору купівлі-продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», як покупцем, заявнику стало відомо, що кінцевим бенефіціарним власником покупця є ОСОБА_1 - громадянка країни-агресора російської федерації. Договір виконано в повному обсязі, однак оскільки умовами Договору купівлі-продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024 року передбачено сплату покупцем штрафу у розмірі 100% ціни договору у випадку, якщо покупець пов'язаний з державою-агресором, тому заявляючи позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Спектрум Ессетс» суми штрафу заявник вважає, що накладення арешту на майно та кошти забезпечить виконання рішення в майбутньому.
За твердженнями заявника, забезпечення позову спрямоване на уникнення негативних факторів щодо потенційної платоспроможності відповідача.
1.2. короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 у задоволенні заяви Акціонерне товариство «Мегабанк» про забезпечення позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» про забезпечення позову, оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» про забезпечення позову у справі про стягнення штрафу за договором купівлі-продажу нерухомого майна № GL19N1025527/2 від 18.07.2024, та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та/або майно Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» в межах загальної суми 70 932,60 грн. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог з урахуванням витрат на судовий збір в розмірі у загальному розмірі 70 932,60 грн.; на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» та знаходяться на всіх рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову; на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС».
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7805/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/7805/25.
31.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.25 у справі № 910/7805/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 - залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків.
15.08.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7805/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025, без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
03.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 прийнято до провадження справу №910/7805/25 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М. та призначено розгляд справи на 18.09.2025.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.
На переконання позивача, арешт майна та коштів у межах суми 70 932,60 грн є пропорційним, ефективним та єдиним засобом забезпечити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Скаржник зазначає, що суд проігнорував очевидні фактичні обставини, які свідчать про реальний ризик невиконання рішення суду у разі задоволення позову: зокрема, відповідач отримав Вимогу №295 від 13.02.2025 про сплату штрафу у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу № GL19N1025527/2 та вимогу повернути майно, однак залишив її без відповіді, що є прямим свідченням ухилення від виконання зобов'язань. Вказана бездіяльність у контексті чітко зафіксованих договірних умов є фактичним проявом недобросовісної поведінки.
Також за доводами позивача, на момент укладення договору бенефіціаром Відповідача була громадянка держави-агресора, що прямо порушує умови розділу 6 договору й автоматично тягне застосування штрафу та розірвання договору. У березні 2025 року відповідач змінив бенефіціара, керівника і вид діяльності, що є характерною ознакою ризику унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
2.3.1. Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що Товариство не вчиняє жодних дій, спрямованих на відчуження власного майна чи витрачання коштів; відтак, підстави для задоволення заяви Банку про забезпечення позову відсутні, а відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення суд правомірно встановив її необґрунтованість та недоведеність ризику унеможливлення або ускладнення виконання судового рішення. Також за твердженнями відповідача, організаційні зміни Товариства не є підставою для забезпечення позову.
2.3.2. Третя особа своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 18.09.2025 з'явилися представники учасників справи.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Представник третьої особи підтримав позицію скаржника та просив суд задовольнити апеляційну скаргу позивача.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про стягнення 67299,12 грн штрафу за порушення умов договору купівлі-продажу (нерухомого майна) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/7805/25 постановлено передати матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про стягнення 67 299,12 грн, разом з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.07.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7805/25; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
23.06.2025 Акціонерним товариством «Мегабанк» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог та витрат на судовий збір на:
- грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» та знаходяться на усіх рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних кстановах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову;
- на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс».
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Подібні за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Згідно з положеннями пунктів 1 та 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є доведення наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Відтак, мета заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність, в тому числі, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Аналогічні правові висновки щодо застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №908/2835/22 (908/1829/23), від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18 та інших.
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що після підписання позивачем як продавцем Договору купівлі-продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», як покупцем, заявнику стало відомо, що кінцевим бенефіціарним власником покупця є ОСОБА_1 - громадянка країни-агресора російської федерації.
Договір виконано в повному обсязі, однак оскільки умовами Договору купівлі-продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024 року передбачено сплату покупцем штрафу у розмірі 100% ціни договору у випадку, якщо покупець пов'язаний з державою-агресором, тому заявляючи позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Спектрум Ессетс» суми штрафу заявник вважає, що накладення арешту на майно та кошти забезпечить виконання рішення в майбутньому.
За твердженнями заявника, забезпечення позову спрямоване на уникнення негативних факторів щодо потенційної платоспроможності відповідача.
Викладене, за твердженням заявника, свідчить про те, що відповідач свідомо уникає виконання зобов'язань по сплаті штрафу та намагатиметься ускладнити стягнення такого штрафу, крім того згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» 05.03.2025 змінився керівник, вид діяльності та бенефіціарний власник, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі прийняття його на користь заявника.
Таким чином, заява про забезпечення позову фактично мотивована зміною керівника відповідача, виду діяльності та бенефіціарного власника, у зв'язку з чим позивач стверджує про імовірну неплатоспроможність відповідача у разі задоволення даного позову.
Оцінивши доводи заявника, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З наведеним висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія та вважає, що в даному випадку заявник не надав жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, а обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів наголошує, що ні в заяві про забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі позивачем не наведено обставин на підтвердження вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, зокрема дій, спрямованих на відчуження належного йому майна та/або грошових коштів.
Водночас, не є такими обставинами зміна керівника, виду діяльності та бенефіціарного власника товариства відповідача.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Доводи позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову, зокрема щодо уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо виконання рішення суду колегія суддів вважає виключно припущеннями, що не підтверджені доказами, а самі лише припущення чи твердження про імовірність труднощів при виконанні рішення суду не можуть бути належними та достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів наголошує, що позивачем не наведено обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, натомість як наведені скаржником обставини щодо зміни керівника, виду діяльності та бенефіціарного власника товариства відповідача не є обставинами, що свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.
Твердження скаржника про невиконання вимоги позивача №295 від 13.02.2025 про сплату штрафу у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу № GL19N1025527/2 та вимоги повернути майно, також посилання на те, що на момент укладення договору бенефіціаром Відповідача була громадянка держави-агресора, що прямо порушує умови розділу 6 договору й автоматично тягне застосування штрафу та розірвання договору - стосуються суті спору, тобто не можуть оцінюватись під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Висновки суду першої інстанції позивачем в поданій апеляційній скарзі не спростовано, а доводи щодо порушення норм процесуального права судова колегія відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
У зв'язку зі залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/7805/25 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга